Богдан Устименко: Перший аудит провели лише у 2024 році, і він був дуже поверхневим і не охопив усі помилки за ці роки
Фото: detector.media
Механізм щорічного зовнішнього аудиту роботи антикорупційних органів, передбачений законом, фактично не діяв, заявив адвокат, директор Інституту національної безпеки Богдан Устименко в інтерв’ю Людмилі Немирі.
“НАБУ було створено у 2014 році на підставі спеціального закону, і в ньому передбачено щорічний зовнішній аудит діяльності НАБУ. На превеликий жаль, ця норма фактично була мертвою 10 років. Перший аудит провели лише у 2024 році, і він був дуже поверхневим і не охопив усі помилки за ці роки”, – наголосив Устименко.
Він зазначив, що призначення Гізо Углави на посаду першого заступника директора НАБУ викликає “великі сумніви щодо законності”, адже він не знав української мови й набув громадянства за лічені дні до призначення, і суспільство досі не поінформували, як закінчилося розслідування щодо зливання інформації з НАБУ, у якому підозрювали Углаву. Адвокат додав, що є питання і щодо чинного директора НАБУ.
“З’явилася інформація про судове рішення, яке стосується нинішнього директора НАБУ. Якщо правда, що Семен Кривонос був дотичний до підкупу виборців у 2008 році, то це викликає серйозні питання до його доброчесності”, – підкреслив Устименко.
Експерт вважає, що нагляд за антикорупційними органами є недостатнім, оскільки керівні посади у САП і НАЗК обійняли колишні детективи НАБУ.
“Складається враження, що утворилася певна “кругова порука”, коли колишні детективи НАБУ наглядають за чинними детективами, – зауважив Устименко. – НАБУ й САП часто порушують презумпцію невинуватості, публічно називаючи людей винними ще до рішення суду. Я бачив випадки, коли доказова база була дуже сумнівною, але людей уже таврували у ЗМІ. Ми бачимо повідомлення про незаконне збагачення, дорожні аварії за участі детективів, і все це часто залишається без належної реакції”.
На його переконання, законопроєкт №12414, який обговорюють останніми днями в суспільстві, не скасував незалежність прокуратури як такої.
“І він не скасував незалежність прокурорів як таких. Більше того, генеральний прокурор відповідно до Конституції України є керівником усієї прокуратури. І цим, на мою думку, цей закон, який був прийнятий, він не порушив Конституцію України. Але зараз, зараз фактично влада хоче відкотити ситуацію назад і знов-таки надати більше повноважень Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, як це було 10 днів тому. І все одно ця Спеціалізована прокуратура буде підпорядкована формально генеральному прокурору”, – пояснив експерт.
Контекст
22 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414, який передбачає розширення повноважень генпрокурора, зокрема щодо кримінальних проваджень, котрими займаються НАБУ і САП. Закон того самого дня підписав Зеленський, документ уже набув чинності.
Антикорупційні органи попереджали, що закон дає генпрокурору України доступ до всіх справ НАБУ, він матиме право надавати вказівки детективам, зможе закривати розслідування на вимогу сторони захисту тощо. У САП і НАБУ стверджують, що до тексту законопроєкту в останній момент внесли поправки, які “фактично знищують незалежність” САП і НАБУ. Із 22 липня в різних містах України проводять акції протесту проти закону.
23 липня Зеленський заявив у зверненні, що підготують новий законопроєкт для посилення незалежності антикорупційних органів. 24 липня президент подав документ у Раду.
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що президентський законопроєкт щодо повноважень НАБУ і САП нардепи розглянуть 31 липня.
Джерело: gordonua.com
