Read in English
24 серпня Україна за традицією відзначає найважливіше національне свято — День Незалежності. Усі союзники вітають мужню націю, яка більше 11 років відстоює свою свободу. Проте цього святкового дня ключові прихильники держави-агресора Росії — диктатор Білорусі Олександр Лукашенко та лідер Китаю Сі Цзіньпін — знову влаштували ганебну виставу. Критично усвідомлювати: саме вони сприяють РФ у вбивствах та залякуванні невинного населення України.
Основні ідеї:
- Лукашенко наполегливо заперечує свою причетність до нападу Росії на Київ.
- Сі Цзіньпін адресував “привітання” безпосередньо Зеленському.
Сі та Лукашенко й далі симулюють «дружбу» із Україною
Самопроголошений білоруський лідер цинічно заявив, що мирне співіснування здавна визначало долю білоруського й українського народів.
«Як би зовнішні сили не прагнули розділити нас, Білорусь продовжує лишатися доступною для українців. Ми прагнемо взаємовигідної кооперації та розумного діалогу з південними сусідами», — проголосив Лукашенко.
Однак диктатор чомусь загубив думку, що у 2022 році російські війська саме з білоруської землі вирушили захоплювати Київ.
«Щиро бажаю українським громадянам віднайти власний шлях у нинішніх випробуваннях, а їхній багатонаціональній державі — мирного неба, єдності та справжнього самостійного прогресу», — безсоромно додав Лукашенко.
Фото: скриншот
Не менше білоруського диктатора 24 серпня принизив себе путінський союзник — голова КНР Сі Цзіньпін.
Останній ухвалив рішення надіслати привітальні слова українському керівникові Володимиру Зеленському:
«Шановний Пане Президенте. На честь Дня Незалежності України передаю сердечні вітання та найкращі побажання Вам й дружній українській нації. Китай та Україну пов’язують історичні дружні стосунки. Протягом 33 років після встановлення дипломатичних зв’язків українсько-китайські взаємини неухильно прогресували, а взаємодія у багатьох галузях демонструвала значні досягнення».
Крім того, він цинічно зазначив, що прагне співробітничати з Україною для забезпечення сталого й перспективного розвитку двосторонніх відносин, що «принесе додаткові переваги народам обох держав».