Запити на кадрові зміни у сфері національної безпеки, що лунають під час вуличних зібрань, є неприпустимими, коли їх висловлюють особи, які не мають достатнього розуміння військового управління та перебігу бойових дій.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив політолог, майор запасу Михайло Басараб.
Зі слів Басараба, його здивувала категоричність вимог, які прозвучали під час так званого «картонного майдану», зокрема, щодо відставки вищого військового командування.
«Я і переважна більшість осіб, які мають досвід військової служби та безпосередньо залучені до воєнних процесів, не наважуються давати категоричну та однозначну оцінку діяльності певних посадовців чи командирів, оскільки не володіють усім необхідним обсягом інформації. Натомість ми спостерігали дуже впевнені вимоги з боку людей, які точно не мають відповідних знань, досвіду та компетенцій», – зазначив він.
На думку політолога, така самовпевненість викликає занепокоєння серед військових.
«Вибачте за таке порівняння, але це виглядає як певний вид постмодерного більшовизму», – зауважив він.
Басараб наголосив, що питання кадрових рішень у військовому керівництві не повинні ставати об’єктом ультимативних вимог під час протестних акцій.
«Вважаю неприпустимим, коли про відставку головнокомандувача говорять на вуличних протестах, де переважна більшість учасників не пов’язані з армією, а можливо, й із системною волонтерською діяльністю. Сьогодні це стосувалося Сирського, завтра хтось захоче організувати те саме проти Драпатого чи будь-якого іншого бойового генерала. Йдеться не про конкретні прізвища, а про саму ситуацію», – підкреслив він.
Експерт також закликав враховувати принципову відмінність між поточною ситуацією та подіями Революції гідності.
За його словами, у 2013–2014 роках українське суспільство протистояло владі, яка діяла в інтересах Кремля, тоді як сьогодні держава веде боротьбу за своє існування, а головним завданням залишається перемога над російським агресором.
«Тоді державою керував президент Янукович, влада була в руках людей, які діяли в інтересах Кремля. Це була принципово інша ситуація для масштабного суспільного опору. Зараз обставини інші», – зазначив він.
Політолог звернув увагу на те, що багато учасників Революції гідності нині захищають Україну на фронті або займаються волонтерством.
«Значна частина учасників Майдану сьогодні воює, знищує ворога або займається волонтерством, і, переконаний, не дозволила б собі виходити на подібні акції з брутальними заявами на адресу головнокомандувача ЗСУ», – сказав Басараб.
Водночас він наголосив, що не виступає проти суспільної дискусії щодо державної політики чи військового управління.
«Дискусія завжди потрібна. Вона необхідна навіть під час планування бойових операцій до моменту ухвалення рішення. Але способи донесення громадянської позиції мають залишатися в певних межах, особливо в умовах повномасштабної війни», – вважає експерт.
На його переконання, українське суспільство має пам’ятати про спільну відповідальність за оборону держави.
«Сьогодні всі працюють на єдину мету – захист України та поразку ворога. Не варто легковажно намагатися впливати на ті сфери, де бракує знань і досвіду, адже така некомпетентна самовпевненість під час війни може призводити до втрат», – підсумував Басараб.
Зеленський: Далекобійні удари – не справа однієї людини
Як повідомляв Укрінформ, у Києві та інших містах України упродовж кількох днів тривали акції протесту проти відставки Федорова з посади міністра оборони. Раніше люди також виступали з вимогами звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
21 липня Президент Володимир Зеленський офіційно повідомив про призначення генерал-майора Михайла Драпатого на посаду головкома ЗСУ і подякував Олександру Сирському за результати у захисті Києва, у Харківській та Курській операціях.