Політика
Україна готова закуповувати зброю, однак очікує політичних рішень від партнерів – Зеленський
Політика
Сібіга закликає партнерів до негайних дій та надання Україні додаткових коштів на ППО
- Україна
- Київ
- Дніпропетровськ
- Харків
- Одеса
- Черкаси
- Чернігів
- Бровари
- Політика
- Економіка
- Надзвичайні події
- Світ
- Спорт
- Стиль життя
- Здоров’я
- Культура та Шоу-бізнес
- Пресс-релізи
- Наука і техніка
- Суспільство
- Курйози
- Інші розділи
- Економіка
- Надзвичайні події
- Світ
- Спорт
- Наука і техніка
Актуальні новини
-
Економіка 22.07.2026
Власник Ajax Systems постачає продукцію до РФ через Казахстан – дані торгових декларацій
-
Надзвичайні події 17.07.2026
Швейцарське переховування афериста Віталія Юрченка
Актуальні новини
-
Суспільство 08.07.2026
Екокатастрофа в центральному регіоні України: під загрозою одна з найчистіших річок
-
Здоров’я 07.07.2026
Невдале управління: як екс-міністр Ілля Ємець перетворив дитячу кардіохірургію на заручницю власного “ефективного” менеджменту
- Головна /
- Суспільство
16:09 / 22.08.2026 Суспільство
НАБУ пропонує вдосконалити систему застави
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) виступає за зміни до правил внесення застави для підозрюваних. Пропонується запровадити державну перевірку походження коштів та осіб, які їх надають. За словами представників бюро, чинний механізм у певних випадках може сприяти функціонуванню «кримінальної економіки».
Про це заявив керівник управління детективів НАБУ Олександр Абакумов. Він пояснив, що застава покликана гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання судових доручень. Однак, як зазначив Абакумов, у справах, якими займаються НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), трапляються випадки, коли мільйони гривень за високопосадовців вносять компанії, які формально не мають з ними жодного зв’язку.
Як приклад Абакумов навів справу «Мідас». За його словами, засновники та керівники таких компаній часто не можуть надати чітких пояснень, чому вони вирішили внести значні суми за конкретних підозрюваних.
Абакумов припускає, що джерелом таких коштів може бути готівка, отримана в результаті протиправної діяльності. Цю готівку нібито конвертують у безготівкові кошти, які потім переказуються на рахунки компаній, після чого підприємство офіційно виступає в ролі заставодавця.
За даними представника НАБУ, у справі «Мідас» вартість такої послуги могла сягати від 10% до 30% від суми застави.
У НАБУ також зазначають, що під час внесення застави фінансовий моніторинг не завжди дозволяє належним чином перевірити законність походження коштів.
«Таким чином, застава фактично стає платою за мовчання. Це витрати кримінального світу на власне збереження… А застава виходить стає своєрідним кешбеком для держави», – прокоментував ситуацію Абакумов.
Він вважає, що основою для запропонованих змін може стати законопроєкт №15388, внесений 8 липня 2026 року.
На думку представника НАБУ, держава повинна перевіряти кінцевого бенефіціарного власника компанії-заставодавця, джерело її коштів, наявність зв’язку з підозрюваним, а також законність самих коштів.
«Застава має залишатися ефективним запобіжним заходом, а не інструментом повернення вкрадених активів», – підкреслив Абакумов.
Підготував: Сергій Дага
Порада від АіФ UA:
Ця новина важлива для громадян України, оскільки вона висвітлює потенційні зміни у законодавстві, що стосуються судової системи та боротьби з корупцією. Розуміння того, як працює система застави та які запропоновані вдосконалення, допоможе краще орієнтуватися у правових питаннях та сприятиме підвищенню прозорості в суспільстві.