Навроцький порівняв Україну з державою, яка “не здатна відповідати за свої “злочини”
Фото: EPA
Глава Інституту національної пам’яті Польщі й кандидат на посаду президента країни від націонал-консервативної партії “Право і справедливість” (PiS) Кароль Навроцький висловився проти членства України в ЄС і НАТО. Про це він заявив 9 січня в ефірі Polsat News.
За його словами, держава, яка “не здатна відповідати за свої “злочини”, не може бути частиною альянсів, маючи на увазі питання Волинської трагедії 1943–1944 років.
У відповідь на таку заяву Навроцького прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск звернувся в соцмережі X до глави партії PiS Ярослава Качинського.
“Ви ще пам’ятаєте, який президент найбільше підтримував Україну в цьому питанні? А хто найбільше проти? Вам не соромно?” – написав Туск.
Prezesie Kaczyński, pański kandydat Karol Nawrocki stwierdził, że nie widzi dla Ukrainy miejsca w NATO. Pamięta Pan jeszcze, który prezydent najmocniej wspierał Ukrainę w tej kwestii? A który jest najbardziej przeciwny? Nie wstyd Panu?
— Donald Tusk (@donaldtusk) January 9, 2025
Міністерство закордонних справ України заяви Навроцького щодо членства в ЄС і НАТО назвало маніпулятивними, відповідний коментар дипломатичне відомство опублікувало на своєму сайті.
“Такі заяви свідчать, що польський політик ставить кон’юнктурні міркування вище за стратегічні безпекові інтереси власної країни, добросусідські українсько-польські відносини, спільні цінності свободи, демократії й справедливості”, – ідеться в коментарі.
Там додали, що між українською й польською сторонами триває конструктивний діалог щодо питань історичного минулого, закликали польських політиків не використовувати у внутрішньополітичній боротьбі тему складних сторінок історичного минулого й наголосили, що заяви Навроцького викликали оплески у Кремлі.
“Варто нагадати, що саме [країна-агресор] Росія століттями намагається знищити Українську й Польську держави. Москва й зараз вкладає колосальні ресурси у спроби зруйнувати українсько-польську дружбу та взаєморозуміння. Неприпустимо робити заяви, які підіграють цим зусиллям ворога”, – наголосили у МЗС.
Раніше Навроцький, коментуючи питання ексгумації жертв Волинської трагедії, назвав Галичину “Малопольщею”.
Також Навроцького помітили серед фермерів, які протестували у Варшаві 3 січня 2025 року. Аграрії тоді виступали, зокрема, проти угоди про вільну торгівлю між ЄС і країнами Меркосур – економічного союзу держав у Південній Америці, “зеленого” курсу й імпорту зерна з України.
Наступні президентські вибори в Польщі заплановані на 18 травня 2025 року.
Контекст
Волинська трагедія (у польській історіографії – Волинська різанина) – низка взаємних етнічних чисток, які в роки Другої світової війни на Волині проводили Українська повстанська армія з одного боку, Армія Крайова й інші польські формування – з іншого. Точна кількість жертв з обох сторін невідома. Вважають, що жертвами чисток стали 25–100 тис. поляків і від кількох тисяч до 24 тис. українців.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
2017 року Україна у відповідь на руйнування й пошкодження українських пам’яток на території Польщі ввела мораторій на ексгумацію поховань поляків на українській території. Усі ці роки це питання порушували між країнами. Польща заявила, що обговорюватиме питання ексгумації поляків у межах переговорів щодо вступу України в ЄС. У Варшаві зазначили, що якщо цю частину питання “не буде закрито”, то Україна не наближатиметься до вступу в Євросоюз.
25 листопада міністри закордонних справ Польщі й України Радослав Сікорський і Андрій Сибіга ухвалили спільну заяву щодо створення українсько-польської робочої групи, яка буде займатися питанням ексгумації жертв Волинської трагедії.
Джерело: gordonua.com
