## Росія на межі продовольчої кризи: дефіцит пального ставить під загрозу цьогорічний врожай
Українська розвідка б’є на сполох: Російська Федерація переживає гострий дефіцит дизельного пального, що створює серйозні перешкоди для проведення збиральної кампанії. За даними Служби зовнішньої розвідки, цьогорічні темпи жнив відстають від показників минулого року майже втричі, а нестача пального загрожує не тільки втратою врожаю, а й елементарним виживанням дрібних сільськогосподарських підприємств.
Детальний аналіз ситуації
Згідно з даними розвідки, найбільше від паливного голоду страждають південні регіони РФ, зокрема Краснодарський та Ставропольський краї, а також Ростовська область. Саме тут зернові культури достигають раніше, ніж в інших частинах країни. Проте дефіцит пального вже відчувається і в Липецькій, Воронезькій, Тамбовській, Свердловській областях, а також у Якутії та Башкортостані.
Темпи збирання врожаю цього року помітно нижчі. Станом на 1 липня було обмолочено лише 1,3–1,5 мільйона гектарів, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник сягав 4,2–4,6 мільйона гектарів. Хоча заступник голови уряду РФ Дмитро Патрушев публічно заперечує системність проблеми, конкретних даних щодо площ обмолоту чи валового збору зерна він не надав, що викликає сумніви.
Паливна криза накладається на скорочення посівних площ. Станом на 1 червня ярими культурами засіяли на 11,3% менше землі, ніж торік, озимими — на 7,4% менше. Дефіцит пального підвищує ризик зриву оптимальних агротехнологічних строків. Після дозрівання зернових на збирання відводиться лише 7–10 днів, далі зерно починає осипатися, а дощі можуть узагалі не дати комбайнам вийти в поле. Представники АПК Ростовської області вже оцінюють можливі втрати врожаю через зрив строків приблизно у 15%.
– йдеться у повідомленні.
На автозаправних станціях РФ спостерігаються черги, а продаж дизельного пального жорстко нормується: максимум 20–200 літрів на одного покупця. Часто відмовляють у заправці в резервуари чи інші ємності. Для порівняння, один комбайн за робочу зміну споживає до 300 літрів дизеля, тому встановлені ліміти не забезпечують навіть одного повного дня роботи техніки.
Особливо складною ситуація є у віддалених регіонах. У Якутії фермерам доводиться долати 200–300 кілометрів, щоб придбати всього 200 літрів пального, чого вистачає лише приблизно на одну робочу зміну техніки.
Найбільш вразливими у цій ситуації виявляються малі та середні сільськогосподарські підприємства, які не мають власних паливних резервів та довгострокових контрактів з нафтопереробними заводами.
Наслідки очевидні: втрати врожаю, погіршення якості зерна та подальше падіння рентабельності дрібних виробників, для яких пальне вже й так становить близько 20% собівартості зерна. Найвищі ризики залишаться в регіонах зі слабкою паливною інфраструктурою, великими відстанями між АЗС і господарствами та обмеженими можливостями зберігати запас.
– резюмували в розвідці.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація демонструє критичну залежність агросектору навіть від таких, здавалося б, буденних ресурсів, як пальне. Хоча новина стосується Росії, вона підкреслює важливість стабільного забезпечення паливом для будь-якої аграрної країни. Для українських аграріїв це нагадування про необхідність завчасного планування закупівель, пошуку надійних постачальників та оптимізації логістики, щоб уникнути подібних проблем у майбутньому.