10:28, 25 серпня 2026
Відлуння генія: Як село Уріж оживає у творах Івана Франка
Уривки з літературної спадщини Івана Франка знайшли своє відображення у долі мого рідного села Уріж, що межує з його батьківськими Нагуєвичами на шляху між Бориславом та Самбором. Роками я досліджувала архіви, аби віднайти згадки про ці місця у його творах.
У присілку Багна, розташованому між Нагуєвичами та Урожем, проживали родичі письменника – Гомзяки. Після депортації радянською владою вони стали нашими сусідами, розділеними лише парканом. Вони з гордістю розповідали про цей далекий родинний зв’язок, хоча, окрім шкільної програми, творчість Каменяра їм була мало знайома. Як і більшості земляків Івана Франка.
Галина Пагутяк
Письменниця, лауреатка Шевченківської премії з літератури
Детальніше
У віршованому циклі “По селах”, опублікованому у 1888 році, в оповіданні “На пастівнику” знаходимо розповідь нічного пастуха, яка розпочинається словами: “Послухайте, що сталося в Урожі”. З мороку лунає жалібний, моторошний плач жінки, одержимої не злим духом, а страшним пророцтвом про майбутню війну “з москалем”. Хто саме була ця жінка – мені так і не вдалося встановити, проте я глибоко переконана, що це реальна історія. Особливо, коли йдеться про маршрут пророчиці, який точно відповідає реальним дорогам, що мені добре знайомі:
… Вже її в Лужку,
І в Ступниці, і в Мокрянах видали,
Була аж в Страшевичах і на Сприні.
На шляху з Нагуєвич до Самбора, дорогою доведеться оминути церкву Покрови в Урожі. Цей храм, збудований наприкінці 1850-х років графинею Марією Гумницькою, височіє на пагорбі над яром. Він розташований уздовж дороги, прокладеної ще за австрійських часів. Саме цією дорогою міг прямувати Франко, а потім повернути ліворуч, до дерев’яного мосту. Я, ще будучи дитиною, ходила цим мостом, доки він остаточно не зруйнувався. Цей міст та його історія знайшли своє місце у моїх романах “Урізька готика” та “Тісні люде”, де вони є невичерпним джерелом натхнення від прози мого геніального земляка.
Церква Покрови в Урожі
Фото: spadok.org.ua <p>Церква Покрови в Урожі</p>
На світлині 1916 року зображено панський будинок, що належав родині Винницьких. Ця шляхетна родина, яка мала й інші прізвища, була відома своїми духовними сановниками Перемишльської єпархії та Київської митрополії, зокрема Антонієм та його племінниками Юрієм та Інокентієм у середині XVII – на початку XVIII століття. Село Уріж тривалий час перебувало у церковній власності, а згодом, у другій половині XVIII століття, перейшло до світської гілки роду, яка вже зазнала полонізації. Саме цей маєток міг стати об’єктом опису Івана Франка у його маловідомій повісті “Великий шум”. Зважаючи на те, що Франко міг бачити його лише ззовні, як подорожній, навряд чи він відвідував його всередині. Персонажі повісті також є вигаданими, хоча за образами двох священиків приховані реальні прототипи – два нагуєвицькі парохи. Один з них – “паньцькуватий”, який стоїть на боці дідича, інший – демократичний, який служить громаді. Панський дім викликає у читача гнітюче враження, як анклав пихи та морального звиродніння. Однак, це навряд чи відповідало реальності, адже власники урізького маєтку не були надто багатими, і місцеві мешканці ставилися до них прихильно. За часів Яна Комарницького (1810–1902) будинок згорів, але був відбудований у стилі класицизму. Він мав портик з двома колонами, зведений на старому фундаменті, з велетенськими підвалами та контрфорсами, що свідчили про його оборонне призначення у минулому. Збоку знаходилося заґратоване вікно та вхід до в’язниці, поруч з якою колись стояла фігура святого Онуфрія. Загальноприйнято вважалося, що це була в’язниця. І дійсно, там колись митрополит Київський Антоній Винницький тримав своїх опонентів, які йому особливо дошкуляли. Сам Антоній колись воював за Річ Посполиту, перш ніж обрати духовний шлях. Він був завзятим противником унії і, напевно, перевернувся у домовині, що стояла у крипті Лаврівського монастиря, коли його племінники стали уніатськими єпископами.
Палац графів Винницьких в Урожі
Фото: photo-lviv.in.ua <p>Палац графів Винницьких в Урожі</p>
Нині будинок фактично зруйнований, розсипається на цеглу. Ймовірно, у підвалах, чиї отвори заросли дикою рослинністю, оселилися лисиці та змії. Проте, я добре пам’ятаю розташування кімнат, склепінчасті коридори та терасу, де влітку любила сидіти, спостерігаючи за заходом сонця. Цю терасу Франко міг бачити з берега річки. Незмінними залишаються дві гори – Ласки та Ратай, між якими протікає Бистриця. Існує щось вічне, незмивне з землі, що сильніше за людську долю. Цей краєвид, безсумнівно, викликав у поета, як і в усіх, хто його бачив, глибокий захват.
У парафіяльній бібліотеці, як з’ясувала моя донька Владислава Москалець, яка є істориком за фахом, зберігався примірник “Лиса Микити” – улюбленої книжки моїх юних земляків. Франко ще застав велику триярусну дзвіницю, збудовану без жодного цвяха. На жаль, за часів Незалежності парафіяни зняли третій ярус, хоч дзвіниця була в належному стані, лише потребувала ремонту. Економлячи на дошках та фарбі, було зруйновано всі липи та розібрано кам’яний мур, що оточував церковне подвір’я.
Маю надію, що згодом вдасться дізнатися більше, адже Іван Франко міг відвідати й хату-читальню, яку спалили москвофіли у 1936 році. На відміну від нинішніх інтелектуалів, він завжди виявляв інтерес до локальної історії свого краю і залишив по собі значний обсяг матеріалів, які слугують основою для написання історій окремих сіл навколо Нагуєвич.
Придбати двокнижжя Галини Пагутяк можна в онлайн-крамниці видавництва
- іван франко
- колонки
- львівська область
“Отечествами Бог не обділив”. Як українці перетинали імперський кордон на Збручі
Детальніше
“Інший Франко”. Фільм, який не подобається ні критикам, ні творцям
Детальніше
Нагуєвичі. Золота галицька провінція
Детальніше
“Будуємо нагробник Франкові!”
Детальніше
Як українські інтелектуали відпочивали в Карпатах понад 100 років тому
Детальніше
Довгий останній шлях Івана Франка
Детальніше
Кохання без міфів. “Локальна історія” та “Дім Франка” запускають спільний подкаст про Івана Франка
Детальніше
До світла з Франком. Галина Пагутяк
Детальніше
“Не обійшлося без інцидентів”. Газета “Діло” про відкриття пам’ятника Іванові Франку на Личакові
Детальніше
Порада від АіФ UA: Ця стаття розкриває неочікувані зв’язки між відомим українським письменником Іваном Франком та його маловідомими творами, пов’язаними з конкретними населеними пунктами. Для мешканців Львівщини та шанувальників творчості Франка це чудовий спосіб глибше зрозуміти контекст його життя та творчості, а також побачити, як історія та література переплітаються з сучасністю.