## Дрони як нова зброя: як Україна переписує правила війни
Триваюча війна в Україні кардинально змінює усталені військові доктрини, де безпілотні літальні апарати (БпЛА) стають ключовим інструментом для завдання ударів. Україна успішно застосовує дрони як для ударів на середню, так і на далеку дистанцію, ефективно вражаючи логістичні ланцюги та стратегічні об’єкти супротивника.
Повномасштабна агресія проти України виявила, що безпілотні системи перетворилися з допоміжних засобів на основні сили. Класичну лінію фронту, де панували піхота та бронетехніка, частково замінює так звана “зона ураження” (kill zone) – територія вздовж лінії зіткнення, насичена розвідувальними та ударними дронами, де будь-який рух фіксується та негайно придушується. Якщо раніше військова міць визначалася танковими арміями, артилерією та авіацією, то сучасний український досвід свідчить про зростаючу роль безпілотних комплексів, високоточних ракет та далекобійних засобів ураження, як зазначає видання УНН.
Формування нової військової філософії в Україні
Ще кілька років тому дрони сприймалися переважно як інструмент для розвідки та корекції вогню. Сьогодні ж вони стали одним із провідних засобів ведення бойових дій.
Катерина Бондар, старша наукова співробітниця американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), у своєму дослідженні щодо можливостей ведення автономної війни дійшла висновку, що Україна поступово переходить до парадигми бойових дій, де значну частину завдань виконують безпілотні та автономні системи, з акцентом на мінімізацію ризиків для особового складу.
Україна розбудовує масштабну інтегровану систему, що об’єднує FPV-дрони, ударні безпілотники різних типів, включно з тими, що працюють на середню (“middle strike”) та далеку (“deep strike”) дистанції, морські дрони та наземні роботизовані комплекси.
Війна в Україні вже отримала назву “перша велика війна дронів” і активно впливає на розробку військових доктрин. Традиційні засоби ведення бою втрачають свою домінуючу позицію. Наприклад, заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров підкреслив, що між дроном і танком він обрав би дрон, оскільки він “мобільніший, дешевший, не залежить від рельєфу, не застрягає в багнюці, потребує менше людей для обслуговування”.
Бійці 28-ї ОМБр ім. Лицарів Зимового Походу за допомогою БпЛА знищили російський “танк-монстр”
Масове використання дронів докорінно змінило логіку бойових дій. Фронт, який раніше мав відносно чітку лінію зіткнення, все більше нагадує багатокілометрову “зону ураження” – територію, де будь-яке переміщення техніки чи особового складу миттєво виявляється і може бути знищене. За оцінками експертів, ця зона може сягати від 10 до 30 кілометрів углиб. Проведення класичних механізованих операцій у цій зоні стає надзвичайно складним. Інститут вивчення війни (ISW) ще на початку 2026 року повідомляв, що на Куп’янському напрямку українські військові створили за допомогою безпілотників тактичну зону ураження, яка обмежує використання російськими військами техніки на відстані 20-25 км від лінії фронту або піхоти – на відстані 1 км. За даними підрозділу “Оріон”, їм вдається знищувати до 88% російських сил ще до їхнього наближення до українських позицій.
“Зони ураження”, контрольовані БпЛА, значно ускладнюють, а подекуди роблять неможливим формування ударних угруповань для прориву фронту, оскільки будь-яка концентрація техніки оперативно виявляється і може бути знищена.
Middle Strike: робота за межами зони ураження
Якщо в межах “зони ураження” знищується все, що рухається поблизу лінії фронту, то ударні безпілотники класу “middle strike” вражають цілі, що розташовані далі. Діапазон дії таких БпЛА становить від 30 до 300 км.
Ці дрони для ураження на середню дистанцію зазвичай є полегшеними варіантами “deep strike”, здатними нести до 200 кг корисного навантаження. Українські військові активно використовують їх для перерізання логістичних артерій, ураження аеродромів, складів, баз та скупчень ворожих сил. Найбільш показовими прикладами застосування “middle strike” стало знищення мостів, що забезпечують сухопутне сполучення ворога з окупованим Кримом.
Так, українські військові за допомогою “middle strike” БпЛА вітчизняного виробництва завдали ударів по ключових кримських мостах поблизу Чонгара та Армянська. Удари були здійснені за допомогою безпілотників FP-2 та “Бегемот”. Міст, що з’єднує Херсонську область з Кримом у Чонгарі, атакували двічі – у ніч з 6 на 7 червня, а також у ніч на 9 червня. Вже 8 червня під ударом опинився міст, що веде з Генічеська до Арабатської стрілки. Ще два мости через Північнокримський канал – у районі населених пунктів Преображенка та Мирне біля Армянська – були атаковані 11 червня. 23 червня Сили спецоперацій заявили про знищення залізничного мосту через Північнокримський канал.
Представники Центру мультидоменних операцій “Фаланга” повідомили про активне використання “middle strike” від Fire Point для подібних завдань. Варто відзначити, що дрон FP-2, який застосовується для ударів середньої глибини, за короткий термін пройшов важливі модернізації: тепер він може нести більше корисного навантаження, а також збільшено дальність польоту (до 370 км). Модернізація також дозволяє використовувати цей дрон не лише як ударний БпЛА, а й як платформу для запуску FPV-дронів та некерованих авіаційних ракет, що робить атаку масштабнішою та ускладнює протидію з боку ворога.
Очікується, що дальність дії “middle strike” з часом розширюватиметься, зберігаючи при цьому здатність нести потужний бойовий заряд. Вже зараз такі дрони ефективно пригнічують наступальний потенціал ворога, знищуючи його логістику, запаси пального та боєприпасів.
Deep Strike: удари туди, де ворог почувався в безпеці
Поки “middle strike” руйнують логістику на оперативній глибині, далекобійні дрони (“deep strike”) вражають стратегічний тил ворога. Основними цілями у ворожому тилу стали об’єкти нафтопереробної промисловості, підприємства оборонно-промислового комплексу, а останнім часом – центри космічного зв’язку.
Перше українське ураження на дальній дистанції відбулося у грудні 2022 року – під удар потрапила авіабаза Енгельс-2 на відстані 650 км. 3 травня 2023 року на території російського села Волна на Таманському півострові загорілася нафтобаза після атаки українського безпілотника. Хоча кількість та дальність таких ударів були вражаючими, вони не мали такого дошкульного ефекту для ворога, якби цього хотілося. У 2025 році Україна почала нарощувати як частоту, так і дальність таких уражень. У 2026 році атаки “deep strike” по території противника стали практично щоденною рутиною.
Атака на московський нафтопереробний завод 18 червня є прикладом такої роботи: за словами військового, який брав участь в операції, кожен дрон, що досяг цілі, вимагав попереднього подолання кількох ешелонів ППО, що свідчить про успішне виконання завдання. Українцям це вдалося.
Москва – ціль хоч і символічна, але не найпоказовіша для розуміння масштабності роботи “далекобійних санкцій”. 20 червня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій ЗСУ уразили тюменський нафтопереробний завод – дрони успішно подолали близько 2500 кілометрів до цілі. Це були модернізовані далекобійні FP-1 від Fire Point, які, за прогнозами, зможуть долати відстань понад 3000 кілометрів.
За кілька років “deep strike” просунулися від 650 км до понад двох із половиною тисяч. І це, очевидно, не межа. За таких умов – не завдяки класичним чи модернізованим ракетам, а саме ударним дронам – Росія може незабаром втратити будь-яку безпечну територію.
Поєднання “middle strike” та “deep strike”, за оцінками експертів, дозволяє одночасно сповільнити російський наступ ударами по логістиці на полі бою та підірвати економічний потенціал РФ атаками на виробничі потужності пального й озброєння в глибокому тилу.
Зміни в економіці війни
Експерти зазначають, що безпілотні системи стають одним з найпріоритетніших напрямів оборонних інвестицій. Звісно, традиційні види важкого озброєння не зникають повністю, але економічна складова є надзвичайно важливою. Простий підрахунок: один російський танк коштує від 1,2 до 4,5 мільйона доларів. Навіть якщо для його знищення потрібно 5-7 ударних дронів, їхня сукупна вартість буде значно нижчою за вартість ураженої цілі. До того ж, оператор БпЛА може перебувати на відносно безпечній відстані від місця бою.
Навіть дрони вартістю не десятки, а сотні тисяч доларів є економічно виправданими, адже цілі, які вони вражають, коштують значно дорожче. Крім того, дешевим дронам часто доводиться протистояти дорогим засобам протидії. Спочатку це відчула Україна, коли Росія почала запускати відносно дешеві іранські “шахеди”. Але найбільш показовою стала протидія цим “шахедам” на Близькому Сході – коли ці БпЛА збивалися дефіцитними та дороговартісними ракетами Patriot PAC-3.
Заступник Верховного головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Джон Стрінгер назвав використання дорогих ракет проти дешевих дронів “нежиттєздатним підходом”. За його оцінкою, один “шахед” коштує від 20 до 50 тисяч доларів, тоді як ракета Patriot PAC-3 для його перехоплення – близько 3,7 мільйона доларів. Він додає, що відповідь Заходу має “перебувати на правильній ділянці кривої вартості”, інакше традиційна архітектура ППО, що спирається на дорогі ракети й винищувачі, просто не витримає масового застосування дешевих дронів. Однак Україна вже має відповідь – дрони-перехоплювачі вартістю в кілька тисяч доларів.
Сукупність цих тенденцій формує просту військово-економічну формулу. Танк, артилерійська система чи літак залишаються потужними інструментами, але їхня ефективність на сучасному полі бою знизилася пропорційно до зростання радіусу та щільності покриття дронами. Самі ж дрони, залежно від типів, стали засобами, здатними виконувати різноманітні завдання: стримувати наступ ворога, підривати його логістику та виробничу базу.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння сучасних тенденцій розвитку військових дій. Знання про ефективність застосування дронів, особливо “middle strike” та “deep strike”, дозволяє усвідомити, як Україна трансформує поле бою та впливає на економічний потенціал противника. Це демонструє не лише військову винахідливість, але й стратегічне бачення, спрямоване на мінімізацію власних втрат та максимізацію шкоди для агресора.