## Зарплати в Україні 2026: Середній дохід сягнув 30 515 грн, але реальна купівельна спроможність зростає повільніше
У квітні 2026 року середній номінальний заробіток в Україні становив 30 515 грн. Однак, через вплив інфляції, податкового навантаження та регіональних розбіжностей, реальна купівельна спроможність населення зростає повільніше, ніж хотілося б.
З початку року в Україні спостерігається номінальне зростання доходів, а середня заробітна плата вже подолала позначку у 30 тисяч гривень. Однак, реальний приріст купівельної спроможності “гальмується” інфляційними процесами, податковим тягарем, зростанням вартості життя та значними регіональними відмінностями. УНН дослідив, як змінилися фінансові показники українців за перше півріччя, скільки грошей вони отримують “чистими” та чи достатньо цих коштів для покриття базових потреб.
Тенденції на ринку праці України у 2026 році
Ключовою рисою ринку праці 2026 року є зростання заробітних плат, зумовлене дефіцитом кадрів. Цей дефіцит спричинений мобілізацією, збільшенням кількості людей з інвалідністю серед цивільного населення та міграцією працездатних громадян за кордон. Як наслідок, бізнес стикається з труднощами у заповненні вакансій через демографічні втрати та дисбаланс на ринку праці.
Найбільш гостро ця проблема відчувається у галузях, пов’язаних з фізичною працею:
- Виробництво
- Будівництво
- Логістика
- Енергетика
- Ремонтні спеціальності
- Торгівля
Саме тут роботодавці змушені підвищувати оплату праці, щоб утримати персонал та уникнути зупинки виробничих процесів.
Національний банк України (НБУ), як головний фінансовий регулятор країни, у своєму квітневому інфляційному звіті зазначив, що обмежена пропозиція робочої сили буде сприяти збереженню високих темпів зростання заробітних плат. За прогнозами НБУ, у 2026 році реальні заробітні плати можуть зрости на 11,6%.
Проте, на практиці, це не завжди призводить до автоматичного збільшення доходів та купівельної спроможності населення. Фахівці з дефіцитних професій мають сильнішу позицію для переговорів щодо зарплати, тоді як працівники у менш конкурентних секторах часто отримують лише мінімальну індексацію або точкові доплати.
Рекрутингові платформи також фіксують помірне зростання. За даними Work.ua, середня заробітна плата за вакансіями у січні-квітні коливалася в межах 27–29 тис. грн, тоді як очікування кандидатів за резюме перевищували 30 тис. грн.
Державна служба зайнятості виділяє кілька ключових тенденцій на українському ринку праці.
Згідно з їхньою статистикою, найбільший дефіцит спостерігається серед кваліфікованих робітників, медичних працівників, а також фахівців у сфері торгівлі та ресторанного бізнесу.
Серед основних тенденцій ринку праці у 2026 році Державна служба зайнятості виділяє:
- Скорочення загальної чисельності найманих працівників.
- Обмежена пропозиція робочої сили та виражений дефіцит кадрів за багатьма спеціальностями.
- Загальне зростання заробітної плати.
За даними Державної служби статистики, у квітні 2026 року середньооблікова кількість штатних працівників в Україні становила 5,5 мільйона осіб. Це на 27 тисяч більше, ніж у квітні 2025 року, та на 76 тисяч більше, ніж на початку 2026 року.
Найсуттєвіше зростання кількості найманих працівників було зафіксовано у сферах інформації та телекомунікацій, енергетики та будівництва. Водночас спостерігалося скорочення у сільському господарстві, добувній промисловості та сфері операцій з нерухомістю.
У регіональному розрізі кількість штатних працівників збільшилася у:
- Києві
- Львівській області
- Івано-Франківській області
- Закарпатській області
Натомість, зменшення спостерігалося у Вінницькій, Донецькій та Дніпропетровській областях.
Національний банк України оцінює, що у травні ділові настрої підприємств та економічна активність в окремих секторах покращилися.
Зокрема, активізація експорту зернових та вантажів сприяла відновленню транспортної галузі, а поліпшення споживчих настроїв підтримало сектор торгівлі.
Водночас, обстріли промислових об’єктів та енергетичної інфраструктури, а також несприятливі погодні умови обмежували діяльність у металургії та добувній промисловості.
На ринку праці зберігається значний дефіцит кадрів, особливо кваліфікованих робітників. Хоча відтік мігрантів за кордон з початку року дещо сповільнився, це значною мірою пов’язано із сезонними факторами.
Станом на 1 червня 2026 року на Єдиному порталі вакансій Державної служби зайнятості, який об’єднує пропозиції провідних сайтів з пошуку роботи, було розміщено 241 тисячу вакансій. Це на 3% менше, ніж на аналогічну дату минулого року.
У Державній службі зайнятості зазначають, що структурні зміни в економіці загострюють проблему структурного безробіття. Частина шукачів роботи не володіє необхідними навичками, яких потребують роботодавці. Ситуація також суттєво відрізняється залежно від регіону.
Найбільший дефіцит кадрів спостерігається серед кваліфікованих робітників. Це, зокрема, швачки, водії, електромонтери, слюсарі-сантехніки, слюсарі-електрики, монтери колій, електромонтери контактної мережі, слюсарі з ремонту рухомого складу, оператори верстатів з програмним керуванням, токарі, столяри, машиністи екскаваторів, автомаляри, кухарі та пекарі.
Також відчувається нестача лікарів різних спеціальностей, зокрема сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів.
Крім того, стабільно високим залишається попит на працівників сфери торгівлі та ресторанного бізнесу: продавців, касирів, адміністраторів, бариста, торгових представників, офіціантів та охоронців. Це пояснюється значною плинністю кадрів у цих сферах.
Мобілізація чоловіків залишається окремим фактором, що впливає на ринок праці. Через призов на військову службу ускладнюється комплектування робочих місць, на яких традиційно працювали чоловіки. Якщо на початку війни жінки становили 55% у структурі безробітних, то нині їхня частка зросла майже до 80%.
Середня зарплата в Україні: реальний стан справ
Згідно з даними Держстату, у квітні 2026 року середня номінальна заробітна плата штатного працівника в Україні становила 30 515 грн. Порівняно з березнем, вона зросла на 0,5%.
Середній показник “підтягують” зарплати у фінансовому секторі, ІТ, державному управлінні, оборонній та суміжних галузях. Також на цей показник впливають компанії з високою часткою кваліфікованої праці, які відповідно оплачують роботу найманих працівників. Якщо ж розглядати статистику у невеликих містах, прифронтових регіонах та низькомаржинальних сферах, зарплати там можуть бути суттєво нижчими за загальноукраїнський середній показник.
Пенсійний фонд України (ПФУ) публікує окремий показник, який відображає середню заробітну плату, з якої сплачено страхові внески і яка враховується для обчислення пенсії.
За даними ПФУ, цей показник становив 21 876,06 грн за січень, 22 455,11 грн за лютий та 23 218,24 грн за березень 2026 року. Він нижчий за показник Держстату, але демонструє базу офіційних доходів, з яких реально сплачуються внески.
Мінімальна зарплата у 2026 році: актуальний розмір
У 2026 році мінімальна заробітна плата зазнала підвищення. Закон “Про Державний бюджет на 2026 рік” встановив її з 1 січня на рівні:
- 8 647 грн на місяць
- 52 грн у погодинному розмірі
Порівняно з 2025 роком, коли мінімальна зарплата становила 8 000 грн, підвищення склало 647 грн, або близько 8,2%.
У 2026 році розмір заробітної плати (грошового забезпечення) працівників бюджетної сфери та державних службовців може змінюватися виключно в межах бюджетних асигнувань на оплату праці, передбачених у державному бюджеті. Це означає, що навіть якщо окремі надбавки або премії передбачені відповідними нормативними актами, фактичне підвищення можливе лише за наявності відповідного фінансування у кошторисі.
Тому “мінімалка” й надалі залишається слабким соціальним орієнтиром. Формально, мінімальна зарплата підвищує нижню межу легальної оплати праці, впливає на мінімальний розмір ЄСВ, штрафи та окремі розрахунки для бізнесу. Але для більшості домогосподарств такий дохід не покриває реальну вартість життя.
Податкові зміни 2026: вплив на доходи громадян
Для найманих працівників ключова податкова формула у 2026 році залишається незмінною: із заробітної плати утримуються 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору. Тобто, з кожних 10 тисяч гривень нарахованої зарплати працівник отримує 7 700 грн “чистими”. Решта 2 300 грн спрямовуються до бюджету.
Окремо роботодавець сплачує єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі 22% від фонду оплати праці. У разі повністю відпрацьованого місяця сума ЄСВ не може бути меншою за мінімальний страховий внесок. А при неповному робочому часі ЄСВ нараховується з фактично нарахованого доходу.
Якщо ж працівник має право на податкову соціальну пільгу, сума виплати буде більшою.
Саме тому підвищення заробітної плати для бізнесу обходиться дорожче, ніж це зазначено в офіційному трудовому договорі.
Наприклад, щоб працівник отримав додатково 1 000 грн “на руки”, роботодавцю необхідно збільшити нараховану зарплату приблизно на 1 299 грн. З урахуванням ЄСВ, фактична вартість такого підвищення становитиме близько 1 584 грн.
Це пояснює, чому бізнес часто надає перевагу преміям, бонусам, частковим переглядам або компенсаціям замість прямого підвищення окладів.
Зростання мінімальної заробітної плати також збільшує мінімальне податкове та соціальне навантаження для роботодавців і фізичних осіб-підприємців (ФОП), оскільки частина податкових та соціальних платежів прив’язана до мінімалки або прожиткового мінімуму. Для легального бізнесу це означає зростання вартості робочого місця. Для працівників – потенційно вищу офіційну базу для пенсійних та соціальних прав, але не обов’язково різке збільшення чистого доходу.
Отже, 2026 рік можна назвати періодом подальшого відновлення заробітних плат, але не повного повернення купівельної спроможності. Номінальні доходи зростають, середня зарплата підвищується, мінімалка переглянута вгору, а дефіцит кадрів працює на користь працівників. Проте інфляція, податкове навантаження, висока вартість життя та нерівність між регіонами й професіями обмежують ефект цього зростання.
Нагадаємо
Уряд України розподілив 6,6 мільярда гривень між регіонами для підвищення заробітних плат працівникам освіти та соціального захисту. Розмір коштів визначався індивідуально, з урахуванням потреб та фінансової спроможності місцевих бюджетів.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація допоможе вам краще розуміти поточну економічну ситуацію в Україні щодо доходів населення. Знаючи про тенденції на ринку праці та особливості оподаткування, ви зможете більш обґрунтовано планувати свій бюджет, вести переговори про зарплату або приймати рішення щодо зміни місця роботи.