## Європа будує новий оборонний щит: Україна – ключовий гравець у протидії балістичним загрозам
Ініціатива створення Європейського оборонного союзу, що звучить вже не як абстрактна дискусія, а як реальний план, демонструє зміну парадигми безпеки в Європі. Цей амбітний проєкт, до якого планують залучити Україну, виходить далеко за межі лише протидії безпілотним системам, охоплюючи й складніші виклики, як-от протидія балістичним ракетам.
Ще нещодавно дискусії про спільну “європейську армію” здавалися футуристичними. Сьогодні ж це реальна повістка дня, що об’єднує не тільки держави-члени Європейського Союзу, але й Велику Британію, Норвегію та, що особливо важливо, Україну. Цей матеріал розкриє, як Європа трансформує свій підхід до забезпечення безпеки та яку роль у цьому процесі відведено Україні.
Європейський оборонний союз: Нові горизонти безпеки
Центральною фігурою, що просуває нову архітектуру європейської безпеки, є єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс. Його ініціатива зі створення Європейського оборонного союзу пропонує інституційний механізм для консолідації та посилення оборонних можливостей. Цей формат передбачає залучення не лише країн-членів ЄС, а й Великої Британії, Норвегії та, що є ключовим, України.
Пан Кубілюс відводить Україні стратегічну роль у цьому оборонному об’єднанні:
“Ми маємо вчитися в України. Українська протиповітряна оборона збиває 80% цілей. Українські дрони зупинили просування росії на суші та в Чорному морі, а також знищили російський флот стратегічних бомбардувальників”, – підкреслив він.
Запропонований Кубілюсом оборонний союз, що виникає на тлі можливого зниження залученості США до підтримки НАТО, не є заміною Альянсу, а скоріше його доповненням, що посилює європейський вимір безпеки.
Як зазначає Кубілюс, такий союз може базуватися на міжурядових угодах, а Рада європейської безпеки може стати його основним інституційним органом. За оцінками єврокомісара, країнам-учасницям для формування ключових оборонних сил та засобів, здатних замінити приблизно 100 тисяч американських військових у Європі, може знадобитися близько 500 мільярдів євро (ця оцінка стосується країн ЄС).
Європейський комісар із питань оборони Андрюс Кубілюс
Ще зарано говорити про повну реалізацію ідей єврокомісара у запропонованому вигляді. Однак, Європейський Союз вже активно рухається до посилення оборонних можливостей, і пропозиції Кубілюса, разом із визнанням ролі України, лише підтверджують цей тренд. Очікується, що найближчим часом Європейська комісія представить перші кроки щодо подальшої інтеграції європейського оборонного ринку, включаючи детальний аналіз та план дій.
Примітно, що до 2030 року члени ЄС планують інвестувати в оборону до 2,5 трильйонів євро, а до 2035 року ця сума може сягнути 7 трильйонів євро.
Ці колосальні інвестиції відкривають нові перспективи. Європа розпочала переосмислення підходів до оборонних витрат. Документ “Readiness Roadmap 2030” (Дорожня карта оборонної готовності 2030) окреслює ключові напрями розвитку ЄС: Європейська ініціатива щодо захисту від безпілотників та Служба спостереження за східним флангом, Європейський повітряний щит та Європейський космічний щит.
Ця дорожня карта визначає місце України не лише як отримувача допомоги, а й як держави, чия оборонна промисловість має бути інтегрована в європейський контекст для масштабування виробництва.
За бюрократичними формулами ховаються конкретні кроки, які вже втілюються. Це стосується як приватних ініціатив, зокрема угод між українськими та європейськими оборонними виробниками, так і міждержавних домовленостей, наприклад, угоди між Україною та Німеччиною про співпрацю в розвитку антибалістичних програм.
Навіщо нам більше, ніж Patriot?
Європейці надають великого значення протидії балістичним загрозам. Андрюс Кубілюс наголошує, що традиційних систем перехоплення вже недостатньо.
“Ми також розуміємо, що українці володіють унікальними знаннями, зокрема у сфері протибалістичної оборони. Вони стикаються з викликом, оскільки росіяни модернізують свої балістичні ракети, щоб змінювати траєкторію в польоті. Традиційні системи, такі як Patriot, SAMP/T чи IRIS-T, мають певні труднощі з перехопленням таких російських балістичних ракет. Співпраця між українськими виробниками, оборонними експертами та європейськими виробниками ракет буде надзвичайно важливою, адже протибалістичну оборону також необхідно модернізувати на європейському та західному рівні”, – заявив Кубілюс.
Україна, яка демонструє світові ефективність протидії ударним БпЛА за допомогою відносно недорогих засобів, дійсно може запропонувати рішення й у сфері протидії балістичним загрозам. Хоча держава активно шукає ракети для систем Patriot, це лише частина загальної картини. Паралельно триває робота над розробкою власних спроможностей.
Промисловість як джерело рішень
Поки Брюссель узгоджує дорожні карти, українська компанія Fire Point вже створює систему, що відповідає сучасним викликам.
Цього року Fire Point представила концепцію Freyja – системи протиракетної оборони на базі ракети-перехоплювача FP-7.x, яка вже пройшла льотні випробування.
Ракета-перехоплювач FP-7.x
“Ракета готова. З точки зору аеродинаміки вона повністю виконує всі команди керування, причому робить це жорстко та агресивно – саме те, що потрібно для збиття балістичних цілей. Це нам вдалося. Однак, це лише один елемент системи. Для ефективного збиття балістичних цілей ракету необхідно інтегрувати з головкою самонаведення, командним центром та радарами”, – повідомив співзасновник та головний конструктор компанії Денис Штілерман.
FP-7.x здатна виконувати необхідні для збиття балістики маневри та потенційно протистояти модернізованим російським ракетам.
Як пояснив Штілерман, збиття балістичних ракет стане можливим після створення повноцінного комплексу: головки самонаведення від провідного європейського виробника, інтеграції з C2-центрами, захищеного каналу передачі цілевказання та команд корекції (datalink), стійкого до будь-якого РЕБ-придушення, та інтегрованих радарів.
“Ми працюємо над кожним із цих компонентів разом із європейськими партнерами. Ми докладаємо максимум зусиль, щоб якнайшвидше захистити небо над Україною та над усім континентом”, – наголосив Штілерман.
Оборонна галузь завжди є чутливою сферою, тому деталі реалізації проєкту відомі лише його учасникам. Однак, з відкритих джерел видно реальну зацікавленість європейців у розробці загальноєвропейського балістичного щита. 16 червня, на виставці Eurosatory-2026 у Парижі, Fire Point та німецький виробник радарів Hensoldt підписали меморандум про взаєморозуміння щодо інтеграції компонентів у наземну систему ППО Freyja, призначену для виявлення та перехоплення балістичних цілей. Це результат співпраці українських розробників з європейськими партнерами, який засвідчує довіру до української компанії.
Конструкція системи, запропонованої українцями, відповідає саме тій проблемі, яку окреслив Кубілюс – нездатність застарілих систем перехоплювати маневрені балістичні ракети. Генеральна директорка Fire Point Ірина Терех зазначила: “Ми були без радарів для реалізації Freyja, але тепер маємо їх, і можемо перейти від концепції до практичної реалізації загальноєвропейського антибалістичного щита”. Hensoldt відповідатиме за радари TRML-4D, здатні одночасно відстежувати понад 1500 цілей на відстані до 250 км.
Як зазначалося раніше, над компонентами системи працюють не лише Hensoldt. З відкритих джерел відомо, що до Freyja може долучитися італійський виробник Leonardo. Командний пункт, імовірно, буде розгорнутий на базі норвезького комплексу Kongsberg Fire Distribution Center. Важливою особливістю системи стане відкрита архітектура та використання модулів Network Access Nodes, що дозволить інтегрувати додаткові рішення та компоненти.
Економічний аспект також відіграє значну роль: ракета-перехоплювач FP-7.x коштуватиме приблизно 700 тисяч доларів США, тоді як одна американська ракета PAC-3 для Patriot оцінюється у 3,8 мільйона доларів США.
Система Freyja активно розвивається, і її реалізація може стати вагомим кроком на шляху до побудови нової архітектури європейської безпеки, необхідність якої вже усвідомили наші партнери.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для України, оскільки вона демонструє зростання її ролі як ключового партнера в сфері європейської безпеки. Розвиток спільних оборонних проєктів, зокрема в галузі протидії балістичним ракетам, не тільки посилює обороноздатність України, але й відкриває нові можливості для української оборонної промисловості, сприяючи її інтеграції в європейський ринок та отриманню новітніх технологій.