Вишиванка як символ: урядовці поділилися особистими історіями про першу вишиту сорочку
Напередодні Дня вишиванки, Міністерство культури та інформаційної політики України ініціювало збір зворушливих спогадів від членів уряду про їхні перші вишиванки. Ці історії – це не просто про одяг, а про родинні зв’язки, пам’ять поколінь та глибинну українську ідентичність, що формувалася з дитинства, повідомляє УНН.
Оксен Лісовий, Міністр освіти і науки України
«Я вже не пригадую, коли саме отримав свою першу вишиванку. Але на першій світлині у вишиванці та вишитому кептарі я зображений у 1973 році, коли мені виповнився рік. Цей кептар моїй мамі подарувала українська дисидентка Оксана Мешко. І він досі дбайливо зберігається у нашому домі. Обидва мої сини носили його у тому ж віці, що й я колись. Маю велику надію, що ця річ і надалі передаватиметься в нашій родині. Для будь-якої нації надзвичайно важливо мати маркери розпізнавання “свій” – “чужий”, а етнокультура, складовою частиною якої є український вишитий одяг, є одним із таких важливих ідентифікаторів».
Тетяна Бережна, Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України
«У свою першу вишиванку я одягла, коли пішла до першого класу. Вона була особливою, адже поєднувала вишиті елементи на полотні та деталі, створені гачком.
У ній гармонійно переплелися дві важливі складові історії моєї родини. В’язані елементи — з Чернігівщини та Полтавщини, звідки родом моя мама. А вишиті гуцульські мотиви — це вже частина татової лінії.
У нашій сім’ї вишиванка завжди була присутня у найважливіші миті життя: хрестини, святкові події, недільні відвідування церкви. Моя бабуся, зв’язкова УПА з позивним “Бджілка”, постійно носила вишиванки. Тому вишиванка для мене – це нагадування про моє коріння, про те, хто я є, і що я повинна берегти та передавати своїй доньці».
Олексій Кулеба, Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій України
«Свою першу вишиванку я отримав як весільний подарунок від коханої дружини. Я ношу її й донині, адже це надзвичайно важлива і символічна річ для мене. У вишиванці завжди відчувається щось дуже особисте – родинне тепло, історія, символіка, що передається з покоління в покоління. Особливо тішить, що сьогодні вишиванка стала по-справжньому популярною, особливо серед молодого покоління. Ми дбайливо зберігаємо та переосмислюємо нашу культуру, осучаснюємо її, робимо впізнаваною у світі та близькою для нових поколінь. Це надзвичайно важливо. У нашій родині вже теж чимало вишиванок, наші діти ростуть з усвідомленням того, що цей одяг є частиною їхньої ідентичності. Для них абсолютно природно – носити українське, знати свої традиції та пишатися ними».
Олексій Соболєв, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України
«Моя перша вишиванка з’явилася у моєму гардеробі після Революції Гідності. Це був перший рік після тих подій, і я відчув потребу мати щось традиційне, українське, близьке до серця. Я придбав її самостійно у одного з київських виробників – вона була незвичного, на той час, синього кольору. Зараз у мене вже є ціла колекція з п’яти вишиванок. І хоча моєю улюбленою стала біла із золотою вишивкою, моя перша, синя, все одно залишається особливою.
Сьогодні вишиванка для мене стала частиною звичайного життя. Я одягаю її на публічні заходи, беру з собою у закордонні подорожі, а влітку просто ношу на вихідних – адже це і красиво, і комфортно.
А ще вишиванка – це про родину. Я дуже люблю наші великодні та різдвяні світлини, коли вся родина збирається разом у яскравих традиційних сорочках. День вишиванки я люблю саме за цю атмосферу: коли навколо всі святкові, усміхнені, і відчувається щось дуже спільне».
Денис Улютін, Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України
«Мою першу вишиванку мені подарували батьки дружини на початку нашого подружнього життя. Відтоді вишиванки стали невід’ємною частиною нашого сімейного життя – і донька, і ми з дружиною носимо їх не тільки на свята чи особливі події. Це наш спосіб самоідентифікації, оскільки модні тренди змінюються, а вишиванка для українців – це значно глибша і більш значуща історія.
Наразі у мене близько десяти вишиванок, і майже з кожною з них пов’язані певні люди або спогади. Одну з них, особливо цінну для мене, я отримав у подарунок у Запоріжжі під час мого першого регіонального відрядження на посаді міністра».
Андрій Сибіга, Міністр закордонних справ України
«Моя головна вишиванка, як і у багатьох українців, з’явилася завдяки моїй мамі. І, напевно, саме тому вона завжди буде для мене особливою. З часом помічаєш, як ця традиція просто передається далі, і у твоєму житті з’являються вишиванки від сестри, дружини чи доньки.
Для українців кожна вишиванка має своє унікальне значення, незалежно від того, перша вона чи ні. Більше того, вишиванка – це щось набагато глибше і значуще, ніж просто одяг. Це про пам’ять, про зв’язок між поколіннями, і про речі, які завжди з тобою, незалежно від обставин. Особливо під час війни усвідомлюєш цінність таких, здавалося б, простих речей, як мова, культура і традиції. Тому зараз українське стало не просто символом ідентичності, а символом нашої стійкості.
Мабуть, у цьому і криється її справжня сила. Вишиванка не потребує зайвих слів та пояснень. Вона просто нагадує, хто ми є і за що ми боремося».
Наталія Калмикова, Міністерка у справах ветеранів України
«Моя перша вишиванка з’явилася ще в ранньому дитинстві. Пам’ятаю, як мама завжди одягала нас усіх у вишиванки на важливі свята – це була особлива сімейна традиція, сповнена тепла, любові та поваги до української культури.
У нашій родині переплелися різні культури і коріння, але саме вишиванка завжди залишалася символом єдності, родинної пам’яті та української ідентичності. Вона символізує те, що незалежно від твого походження, любов до України проявляється у щоденних цінностях, традиціях та повазі до власної культури.
Сьогодні я з радістю ношу вишитий одяг – як у важливі дні, так і в повсякденному житті. Особливо цінно носити речі, створені ветеранськими бізнесами. Бо це не просто одяг – це історії людей, які пройшли війну, повернулися і продовжують творити, працювати, розвивати українську культуру та вкладати у свої вироби силу, досвід та любов до рідної країни.
Для мене вишиванка сьогодні – це про пам’ять, стійкість, родину та нашу спільну українську силу».
Олександр Борняков, Тимчасово виконуючий обов’язки Міністра цифрової трансформації України
«Вітаю всіх українців з Днем вишиванки! Свою першу вишиванку я придбав у 2013 році у Львові. Ми з друзями просто гуляли старими вуличками, і на невеличкому ринку я побачив чорну сорочку з неймовірно гарною вишивкою. Вона мені одразу сподобалася. Настільки, що я її відразу ж одягнув, і ми продовжили нашу прогулянку містом вже у вишиванках. Відтоді мій гардероб вишиванок постійно поповнюється, але ця сорочка залишається для мене особливою».
Порада від АіФ UA:
Ці історії нагадують нам про важливість вишиванки як символу національної єдності та культурної спадщини. День вишиванки – це чудовий привід одягнути свою улюблену вишиванку та відчути зв’язок з українськими традиціями, незалежно від того, де ви знаходитесь.