4 грудня Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури підтримала пропозицію України, додавши 19 вітчизняних культурних надбань до Глобального переліку об’єктів, що потребують посиленої охорони. Кількість українських пам’яток у цьому реєстрі зросла до 46.
4 грудня Управління ЮНЕСКО з питань охорони культурних цінностей у випадку збройного протистояння підтримало пропозицію України та затвердило рішення про долучення ще 19 українських пам’яток культури до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленою охороною. Про це проінформувала заступниця голови уряду з питань гуманітарної політики – очільниця Міністерства культури України Тетяна Бережна, повідомляє УНН.
Деталі
Згідно з її висловлюваннями, в результаті цього загальна кількість українських пам’яток у Переліку культурних цінностей під посиленою охороною збільшилась до 46.
Це засвідчує, що Україна є однією з держав із найбільшою кількістю об’єктів культурного значення, які знаходяться під найвищим міжнародним юридичним захистом у сфері гуманітарного права. Ми продовжимо працювати над розширенням списку об’єктів під посиленою охороною, а також над зміцненням міжнародних правових інструментів у галузі збереження культурних надбань
– підкреслила Бережна.
Перелік українських об’єктів, які вдалося включити до Списку у 2025 році:
- Аккерманська фортеця, м. Білгород-Дністровський Одеська область;
- Успенський собор, м. Харків;
- Борисоглібський собор, м. Чернігів;
- Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, м. Харків;
- Будівля Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса;
- Садиба Л.Є. Кеніга: Палац (Головний будинок), м. Тростянець Сумська область;
- Мовчанський монастир, м. Путивль Сумська область;
- Покровська церква, м. Харків;
- Приморські сходи, м. Одеса;
- Воскресенська церква, м. Суми;
- Кирилівська церква, Київ;
- Спасо-Преображенський собор, м. Суми;
- Троїцький собор, м. Суми;
- Городище літописного міста Іскоростень, с. Коростень Житомирська область;
- Археологічний комплекс «Острів Байда», м. Запоріжжя;
- Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса;
- Одеський національний художній музей, м. Одеса;
- Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса;
- Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ.
Вказується, що посилена охорона – це система міжнародного захисту культурних пам’яток, передбачена Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Щоб отримати цей статус, об’єкти мають відповідати трьом головним умовам:
- вони є культурною спадщиною, яка має велике значення для людства;
- їх охороняють шляхом впровадження на державному рівні відповідних правових та адміністративних заходів, які підтверджують їхню унікальну культурну та історичну вагу та гарантують захист на найвищому рівні;
- вони не використовуються для військових цілей або маскування військових об’єктів, і Сторона, яка контролює культурні цінності, зробила заяву на підтвердження того, що вони не будуть використовуватись подібним чином.
“В умовах повномасштабної російської агресії Україна стала першою країною у світі, яка широко використовує механізм посиленої охорони під час війни, створюючи таким чином новий приклад у міжнародній практиці”, – йдеться у повідомленні.
У дописі додали, що культурні цінності, включені до Міжнародного списку під посиленою охороною, користуються найвищим ступенем охорони згідно з Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Порушення їхнього “імунітету” розцінюється як грубе порушення Другого протоколу, тяжкий міжнародний злочин і передбачає подвійну відповідальність – як держав, так і осіб.
Нагадаємо
росію не було обрано до складу Міжурядової ради Програми ЮНЕСКО “Інформація для всіх”, Міжурядової ради Міжнародної програми розвитку комунікації та Міжнародної Координаційної ради Програми ЮНЕСКО “Людина і Біосфера”.