Книги під ножем: Російська цензура використовує ШІ для “чистки” текстів
Російські видавництва масово вилучають із книжок згадки про війну, еміграцію та ЛГБТ+. Для пошуку небажаного контенту в текстах вже використовують ШІ.
Після початку повномасштабної агресії проти України, цензура в російській книжковій індустрії досягла небувалих масштабів. Друкарні в шаленому темпі вилучають із книжок будь-які натяки на війну, ЛГБТК+, еміграцію та інші “незручні” теми. Деякі видання виходять друком вже з закресленими уривками. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки, про що повідомляє УНН.
Цензурування книжок у російській книжковій сфері після початку повномасштабного вторгнення в Україну стало систематичним та набуло безпрецедентного характеру. Це змінило не тільки ринок, але й саму сутність тексту, як культурного явища. Раніше, в Росії, державне втручання обмежувалося окремими заборонами або тиском на конкретних авторів, але зараз це широкомасштабна система контролю, яка охоплює весь процес видання книг: від початкового рукопису до розміщення на полицях магазинів.
– йдеться в повідомленні.
Найбільш помітною ознакою нової реальності стало так зване “затемнення” – фізичне закреслення частин тексту. Сьогодні це стало візуальним символом цензури, яку вже не приховують, а демонструють відкрито. В результаті, читач отримує неповний твір, а лише його уривки.
Причина криється у значному посиленні законодавчих обмежень. В Російській Федерації під заборону або жорстку перевірку потрапляють будь-які згадки про війну, критика російської агресії, теми ЛГБТК+, еміграції, деколонізаційного дискурсу, а також описи, пов’язані з наркотиками або самогубствами. Через це тисячі книг перевіряються, маркуються або вилучаються з продажу. Цензура застосовується незалежно від того, коли був написаний твір, навіть класична світова література піддається “очищенню” через нові переклади або перевидання.
Деякі російські видавництва навіть почали використовувати штучний інтелект, щоб знаходити “небажаний” контент. Алгоритми аналізують текст, щоб знайти можливі ризики, часто помилково визначаючи звичайні слова або контексти як порушення. Це призводить до абсурдних ситуацій, коли під заборону можуть потрапити звичайні сцени або навіть окремі слова. При цьому остаточне рішення приймають редактори та юристи, які змушені працювати в умовах великого ризику – від штрафів до кримінального переслідування.
“Блекаут”, як художній прийом, традиційно використовувався в мистецтві як форма протесту або переосмислення тексту. Однак, в сучасній Росії він отримав протилежне значення: замість того, щоб розкривати прихований зміст, він служить інструментом його приховування. При цьому Кремль не враховує, що в цифрову епоху читач легко може знайти оригінальний текст. Натомість створюється інший ефект – нормалізація відсутності. Чорні рядки стають звичними і сприймаються як частина “правил гри”.
В результаті, через кремлівську цензуру, книга перестає бути джерелом інформації та перетворюється на інструмент ідеологічної обробки, де навіть відсутність тексту має політичне значення.
Порада від АіФ UA:
Будьте пильними та критично оцінюйте інформацію, яку споживаєте, особливо якщо вона надходить із російських джерел. Намагайтеся знаходити альтернативні джерела інформації, щоб мати повну картину подій. Також, пам’ятайте, що доступ до оригінальних творів, навіть підданих цензурі, може допомогти зрозуміти справжні наміри та меседжі автора.