Мовний омбудсмен рекомендував не реєструвати кандидатів без знання державної мови
Фото: EPA
Кабінет Міністрів України не виконав рекомендації офісу мовного омбудсмена Тараса Кременя розробити законопроєкт про допуск до виборів лише тих українців, які підтвердять своє знання державної мови. Про це йдеться у звіті офісу за 2024 рік, його опублікували 1 травня.
Уряду рекомендували підготувати й подати на розгляд Верховної Ради проєкт закону, яким передбачили, що “особи, які претендують на обрання на пост президента України, на обрання депутатом Верховної Ради АРК, обласної, районної ради в місті, міської, селищної, сільської ради, на посаду сільського, селищного, міського голови, в обов’язковому порядку подають до відповідної виборчої комісії копію документа, що підтверджує відповідний рівень володіння державною мовою”.
“[У законопроєкті мали прописати, що] неподання копії такого документа є підставою для відмови в реєстрації”, – наголосили в офісі Кременя.
На думку його представників, відсутність такого документа має також стати однією з підстав для дострокового припинення повноважень члена виборчої комісії.
В офісі мовного омбудсмена зазначили, що станом на 30 квітня це завдання не виконане, і такий законопроєкт не надходив на погодження уповноваженого з питань державної мови.
В офісі Кременя рекомендували також відновити роботу експертної групи з питань мовної політики як консультативно-дорадчого органу при Кабміні.
Контекст
Згідно з Конституцією України, єдиною державною мовою у країні є українська, але держава гарантує вільне використання російської й інших мов національних меншин.
У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Згідно із законом, українська мова є обов’язковою для використання в органах державної влади й місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Із січня 2021 року всі постачальники послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів українською мовою, на прохання клієнта можуть використовувати іншу мову, прийнятну для обох сторін.
Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування й релігійних обрядів.
9 січня 2025 року Кремінь повідомляв, що протягом 2024 року йому надійшло менше звернень про порушення мовного закону, ніж було 2023-го і 2022 року.
Джерело: gordonua.com
