## Вишиванки Міністрів: Від Родинних Реліквій до Символів Незламності
До відзначення Дня вишиванки Міністерство культури України започаткувало зворушливу ініціативу, зібравши ексклюзивні історії від урядовців про їхні перші вишиті сорочки. Ці предмети гардеробу стали для багатьох не просто одягом, а справжніми сімейними реліквіями, свідками важливих життєвих подій та символами глибокої української ідентичності, що передаються з покоління в покоління, повідомляє УНН.
Оксен Лісовий, Міністр освіти і науки України
«Мені важко пригадати точний момент появи моєї першої вишиванки. Однак, перше фото, де я вдягнений у вишиванку та кептарик, датується 1973 роком – мені тоді був лише рік. Цей кептарик – подарунок від відомої української дисидентки Оксани Мешко моїй матері. Він досі зберігається вдома і був одягнений обома моїми синами в тому ж віці, що й я колись. Щиро сподіваюся, що ця реліквія продовжить свій родинний шлях. Для будь-якої нації надзвичайно важливо мати маркери, що допомагають розпізнати «своїх» серед інших. Етнокультура, невід’ємною частиною якої є український вишитий одяг, відіграє саме таку роль».
Тетяна Бережна, Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України
«У моїй першій вишиванці я зробила свій перший крок до школи. Вона була особливою, адже поєднувала в собі вишиті вручну елементи на полотні та майстерно зв’язані гачком деталі.
У ній гармонійно переплелися дві гілки моєї родинної історії: елементи в’язання – від мами, родом з Чернігівщини та Полтавщини, а вишиті гуцульські візерунки – від татової сторони.
У нашій сім’ї вишиванка завжди супроводжувала найважливіші моменти життя: хрестини, свята, недільні відвідини церкви. Моя бабуся, яка була зв’язковою УПА під псевдонімом “Бджілка”, також часто носила вишитий одяг. Тож вишиванка постійно нагадує мені про моє коріння, мою сутність та те, що я маю дбайливо зберігати й передавати далі своїй доньці».
Олексій Кулеба, Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій України
«Першу вишиванку я отримав у подарунок від дружини на наше весілля. Ношу її з великою шаною й досі, адже це річ, що має для мене глибоке особисте значення. Вишиванка завжди несе в собі щось унікальне – родинні історії, символізм, що передається крізь покоління. Надзвичайно цінно бачити, як вишиванка сьогодні набула всенародної популярності, особливо серед молоді. Ми зберігаємо, переосмислюємо власну культуру, робимо її сучасною, впізнаваною у світі та близькою для нового покоління. Це надзвичайно важливо. У нашій родині вже накопичилося чимало вишиванок, і наші діти виростають з чітким розумінням, що цей одяг є невід’ємною частиною їхньої самоідентичності. Для них цілком природно носити українське, знати свої традиції та пишатися ними».
Олексій Соболев, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України
«Моя перша вишиванка з’явилася у моїй шафі після подій Революції Гідності. У перший рік після тих буремних подій я відчув сильне бажання мати щось традиційне, українське, щось ближче до душі. Придбав її сам у київського майстра – це була нестандартна для того часу синя сорочка. Зараз моя колекція налічує п’ять вишиванок. Хоча моєю улюбленою стала біла сорочка із золотою вишивкою, перша, синя, все одно займає особливе місце. Сьогодні вишиванка для мене стала частиною повсякдення. Я вдягаю її на офіційні заходи, беру з собою за кордон, а влітку часто ношу на вихідних – це і красиво, і зручно.
Вишиванка також асоціюється з родинними цінностями. Особливо люблю наші фото з Великодня та Різдва, коли вся сім’я збирається разом у барвистих традиційних сорочках. Саме за цю атмосферу я люблю День вишиванки: коли навколо всі святкові, усміхнені, і відчувається глибоке відчуття спільності».
Денис Улютін, Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України
«Мою першу вишиванку подарували батьки моєї дружини на початку нашого сімейного життя. Відтоді вишиванки стали невід’ємною частиною повсякдення нашої родини – і донька, і ми з дружиною носимо їх не лише на свята чи особливі дати. Це наш спосіб самовизначення, адже тренди змінюються, а вишиванка для українців – це значно глибша історія.
Наразі я маю близько десяти вишиванок, і майже кожна з них пов’язана з певними людьми чи спогадами. Одну з найцінніших для мене вишиванок я отримав у Запоріжжі під час мого першого регіонального відрядження на посаді міністра».
Андрій Сибіга, Міністр закордонних справ України
«Моя найголовніша вишиванка, як і у багатьох українців, з’явилася завдяки мамі. І, ймовірно, саме тому вона завжди буде для мене особливою. З часом помічаєш, як ця традиція природно переходить далі, і в твоєму житті з’являється вишиванка від сестри, дружини чи доньки.
Для українців кожна вишиванка має своє унікальне значення, незалежно від того, перша вона чи ні. Більше того, вишиванка є чимось значно глибшим та вагомішим, аніж просто одяг. Це про пам’ять, про зв’язок між поколіннями та про речі, які залишаються з тобою, де б ти не був. Особливо в умовах війни усвідомлюєш цінність таких, здавалося б, простих речей, як мова, культура та традиції. Тому зараз українське стало не просто символом ідентичності, а символом незламності.
Мабуть, у цьому і полягає її справжня сила. Вишиванка не потребує зайвих слів чи пояснень. Вона просто нагадує, хто ми є і за що боремося».
Наталія Калмикова, Міністерка у справах ветеранів України
«Моя перша вишиванка з’явилася ще в ранньому дитинстві. Пам’ятаю, як мама завжди одягала всіх нас у вишиванки на важливі свята – це була особлива сімейна традиція, сповнена тепла, любові та поваги до української культури.
У нашій родині поєдналися різні культури та коріння, але саме вишиванка завжди залишалася символом єдності, родинної пам’яті та української ідентичності. Вона про те, що незалежно від того, де твоє коріння, – любов до України проявляється у щоденних цінностях, традиціях та повазі до свого.
Сьогодні я із задоволенням ношу вишитий одяг – як у важливі дні, так і в повсякденному житті. Особливо цінно носити речі, створені ветеранськими бізнесами. Адже це не просто одяг – це історії людей, які пройшли війну, повернулися та продовжують творити, працювати, розвивати українську культуру й вкладати у свої вироби силу, досвід та любов до країни.
Для мене вишиванка сьогодні – це про пам’ять, стійкість, родину та нашу спільну українську силу».
Олександр Борняков, Т.в.о. Міністра цифрової трансформації України
«Вітаю усіх українців з Днем вишиванки! Свою першу вишиванку я придбав у 2013 році у Львові. Ми з друзями просто гуляли старовинними вуличками, і на невеликому ринку я побачив чорну сорочку з неймовірно красивою вишивкою. Вона сподобалася одразу. Настільки, що я негайно її вдягнув, і ми продовжили нашу прогулянку містом вже у такому вигляді. Відтоді мій гардероб вишиванок поповнювався, але ця сорочка залишається особливою».
Порада від АіФ UA:
Ця добірка історій від міністрів – це чудова нагода глибше зрозуміти значення вишиванки не лише як елемента національного одягу, а й як глибокого символу української ідентичності, родинних зв’язків та історичної пам’яті. Вона надихає цінувати власні традиції та передавати їх наступним поколінням.