Поплавський: “Юний орел” – це життєва концепція
Фото: Михайло Поплавський / Instagram 30 років “Співаючого ректора”. Як виник “Юний орел”
PR-проєкт “Співаючий ректор як технологія” відзначає 30-річчя. За словами Григорія Решетніка, пісня “Юний орел” стала однією з найбільш відомих в Україні та міцно пов’язана з ім’ям Михайла Поплавського.
Фото: Михайло Поплавський / Instagram
Поплавський згадує, що пісня з’явилася після трьох судових процесів, коли він повернувся на посаду ректора завдяки значній підтримці студентів. Колектив наполіг, щоб він вийшов на сцену та заспівав для просування маловідомого Київського державного інституту культури.
“Було складно вжитися в амплуа “Юного орла”, але ще складніше – позбутися його. Сьогодні Поплавського величають “найкращим вокалістом серед ректорів і найкращим ректором серед вокалістів”.
Відео: Михайло Поплавський / YouTube
Він підкреслює, що його основна мета – підготовка національних фахівців у соціально-культурній галузі. “Спочатку йде культура, а потім політика. Культура формує індивідуальність, зміцнює соціум і державу, передаючи ідеали та звичаї. Це засіб м’якої дипломатії, що створює позитивний імідж України у світі”, – констатує він.
Секрет успіху, за словами Михайла Поплавського, – це рішучість і оперативність. Якщо є задум, команда має починати працювати за п’ять хвилин, а не відкладати на рік-два. Хто вагається, той сходить з історичного шляху”, – впевнений ректор.
Пісенні проєкти та розвиток українського контенту
Поплавський зізнається, що збудував кар’єру на інтуїції. Зароджене з дитинства захоплення українською піснею, спонукало його виконувати пісні виключно українською мовою, коли це ще не було популярним, і створювати масштабні національні проєкти, з гордістю називаючи себе популяризатором українських пісень.
Михайло Поплавський, генеральний продюсер, меценат Всеукраїнського телевізійного вокально-хореографічного конкурсу “Крок до зірок” Фото: Михайло Поплавський / Instagram
“Коли започатковували “Крок до зірок”, дитячих пісень українською мовою майже не було – усе було російською. Ми встановили дві умови: співати українською та вживу. Їздили з відбірковими турами по всій країні – співали українською і в Донбасі, і в Криму, на сході й на заході країни. Поети-піснярі, композитори, аранжувальники – усі “ожили”, почали створювати українські дитячі твори. Зараз готуємо збірку дитячих пісень, якої в Україні досі немає. Я вважаю, що маю її профінансувати, створити та подарувати дітям”.
Успіх дитячого проєкту сприяв створенню потужної платформи для дорослих виконавців. Так з’явився великий проєкт “Українська пісня року”. Поплавському довелося виграти суди проти російських медійних організацій, щоб витіснити російські аналоги з українського ефіру. Він запатентував назву “Українська пісня року” як торгову марку. Національний музичний проєкт уже понад 20 років об’єднує різні покоління артистів і відзначає їх у номінаціях “Легенда”, “Гордість” і “Надія української пісні”. Після перемоги України планують спільний проєкт із Павлом Зібровим – церемонію нагородження, яка відбуватиметься під гаслом “Пісні, обпалені війною”.
Після перемоги України заплановано проєкт з Павлом Зібровим Фото: Михайло Поплавський / Instagram Гроші, патенти та забезпечення проєктів фінансуванням
Феномен Поплавського, за словами Григорія Решетніка, полягає в тому, що він не чекав допомоги від держави, а створював її сам.
“Треба мати мізки, щоб заробити гроші, а потім вкласти їх”, – говорить Михайло Михайлович.
Поплавський підкреслює, що заробляв і вкладав у конкретні національні проєкти: “Крок до зірок”, “Українську пісню року” тощо. Згодом він перетворив своє ім’я на торгову марку: “У мене ПММ запатентований, “Юний орел” і понад 50 торгових марок запатентовано”. Це дає йому можливість отримувати роялті як пасивний прибуток.
Фото: Михайло Поплавський / Instagram Секрет молодості: генетика, улюблена діяльність і “чоловіча сила”
Секрет молодості Михайло Поплавський, який відчуває себе на 45–50 років, пояснює так: 50% – генетика, 25% – здоровий спосіб життя, 25% – улюблена діяльність.
Щоранку він їсть три яйця, зварені вкруту, а раз на тиждень – “шок-делікатес” – бичачі яйця, які називає “чоловічою силою”.
“Не знаю, допомагає чи ні, але я вірю в це. Головне ж вірити. А віра – це диво”, – говорить Поплавський.
Студент – “особлива людина” і головна особа університету
Своє 33-річне ректорство Поплавський пояснює дуже просто – любов до студентів. Концепція університету: “Студент – центральна і головна особа університету. Без студентів немає професорів. На студентах тримається університет”.
Кожен студент може зайти до ректора будь-якого дня – немає графіків прийому, лише відкриті двері.
Михайло Поплавський і В’ячеслав Чорновіл Фото: Михайло Поплавський / Instagram
Михайло Поплавський підкреслює, що ніколи не підтримував жодної політичної сили. Навіть коли В’ячеслав Чорновіл запрошував його до “Народного руху”, він відповів: “Я не можу бути ректором однієї політичної сили. У мене студенти – особливі люди, незалежно від того, хто їхні батьки та з якої вони партії”.
На це Чорновіл сказав: “Ви розсудливий чоловік”.
Поплавський додає: “По-мічурінськи студентську любов та повагу прищепити неможливо”.
Університет майбутнього: digital, ШІ та мільйони підписників
Головний проєкт життя Михайла Поплавського – Національний університет культури і мистецтв.
“Мені хочеться залишити після себе добрий слід на землі. Своїх “поплавків”, які завжди будуть на плаву. Сьогодні тримається університет на особистостях, на майстрах курсів, на тих, хто вже зробив свою успішну кар’єру. Завдання кожного викладача-майстра – закохати в себе студентів і захопити професією. Ми максимально робимо все, щоб діти були щасливі”.
Фото: Михайло Поплавський / Instagram
Команда активно використовує цифрові технології: у Михайла Поплавського понад 10 млн підписників у соцмережах. Він запровадив штучний інтелект у навчальний процес, відкривши лабораторії ШІ: “Сьогодні університет проводить рекламну кампанію через соціальні мережі. Ми йдемо попереду всіх закладів вищої освіти України. Соціальні мережі – це майбутнє, це медіабізнес. Ми першими створили та запатентували “Університет у смартфоні”. Лабораторії ШІ дають студентам та викладачам доступ до новітніх технологічних можливостей. У їхньому розпорядженні – передові бета-версії штучного інтелекту. Не потрібно боятися ШІ – він має допомагати в навчальному процесі та професійному становленні студентів”.
Книжки, нові пісні та фінальний концерт
На завершення, Поплавський заявив, що готується передати управління університетом молодій команді, а сам планує стати головою наглядової ради.
“Я живу онуками сьогодні: найстаршому Єгору, йому 10 років, Олексію – два роки, а наймолодшому Мирону – один рік. Усі хлопці. Рід Поплавського продовжується. Це дуже важливо для кожного чоловіка”.
Фото: Михайло Поплавський / Instagram
Щодо творчих планів – заплановано презентацію книжки “Національні проєкти”, історичного епосу про знакові масштабні національні мистецькі ініціативи, такі як Всеукраїнський дитячий телевізійний вокально-хореографічний конкурс “Крок до зірок”, проєкт “Наша пісня”, який згодом перетворився на “Українську пісню року”, всесвітньо відомий телемарафон української пісні “Пісня об’єднує нас”, що увійшов до Світової книги рекордів Гіннеса, а також концертні програми: Шевченківський вечір “Ми діти твої, Україно”, до Дня матері – “Мамо, вічна і кохана”, телевізійна програма “Шеф-кухар країни” й інші.
Також Поплавський записує нові хіти до прощального концерту: “Нова пісня має просту назву – “Хочу купити молодість”. Щастя – це наша молодість, наш оптимізм і те, чим ми живемо. Ця пісня – життєва філософія. Усі хочуть бути молодими, красивими, привабливими, улюбленими. Роки минають. Життя триває. Живіть на повну, живіть на всі сто, не зважайте на те, хто й що про вас думає чи говорить, адже життя дане нам одне і прожити його треба у стилі фанк”.
Фото: Михайло Поплавський / Instagram
“Я мрію, щоб в Україні було престижно бути українцем. Мрію, щоб було престижно навчатися в українських університетах. Тримаймо разом українську хвилю. Україна – понад усе!” – заявив Михайло Поплавський.
Джерело: gordonua.com
