Найбільше дискусій розгорнулося навколо питань безпеки, житла, роботи та подолання соціальних конфліктів
Фото: remariupol.com
У Києві стартувала нова хвиля діалогових зустрічей “Я – Маріуполь: маю жити!”. Вимушені переселенці у межах воркшопу обговорили головні напрямки розвитку міста після деокупації. Вони працювали у групах за різними аспектами життєдіяльності громади, повідомили у пресслужбі ініціативи.
Найбільше дискусій розгорнули навколо питань безпеки, житла, роботи та здолання соціальних конфліктів. Пропозиції маріупольців збирають, аналізують і генерують до плану відродження – Mariupol Reborn.
“У нас дуже велика спільнота маріупольців, які зараз живуть у різних містах України, ми з ними підтримуємо зв’язок. І через гуманітарний проєкт “ЯМаріуполь”, який підтримує Фонд Ріната Ахметова, і через “ЯМаріуполь. Житло” – це проєкт соціального житла для маріупольців, де ми перетворюємо пусті гуртожитки на повноцінне житло для тих, хто втратив свої помешкання в Маріуполі. Ми їх спитали, чи на часі думати про відновлення, вони сказали, що це дуже важливо для них. Вони хочуть розуміти, що є майбутнє для них, що хтось цим майбутнім опікується, і вони хочуть брати участь в проєктуванні цього майбутнього”, – розповіла директорка з комунікацій СКМ, членкиня наглядової ради ГО “Маріуполь.Реборн” Наталія Ємченко.
Фото: remariupol.com
Це перший такий досвід в Україні, де громаду залучають безпосередньо до планування відбудови міста, зазначили у пресслужбі. Окремим предметом обговорення стала пріоритетність вирішення проблем після деокупації. Для цього командою проєкту розроблено План швидких дій – Fast Recovery Plan, розрахований на перші 18 місяців.
“Це покроковий план дій для стабілізації ситуації й підготовки фундаменту для відбудови. Зокрема, відновлення критичної інфраструктури, ключових послуг тощо. Також найкращі архітектори працюють над просторовими рішеннями для міста. Але потрібна думка самих маріупольців, їхнє бачення майбутнього Маріуполя. Наша мета – наново розбудувати місто біля моря, в якому комфортно жити”, – підкреслив міський голова Маріуполя Вадим Бойченко.
Фото: remariupol.com
Після діалогової зустріч у Києві такі воркшопи проведуть в усіх містах, де є чинні центри “ЯМаріуполь”. Результати обговорень формують у вигляді звітів, їх, разом із фотогалереєю, можна знайти на сайті проєкту Mariupol Reborn. Проєкт реалізовує Маріупольська міська рада за інвестиційної підтримки СКМ Ріната Ахметова.
Фото: remariupol.com
Фото: remariupol.com
Контекст
Російські війська оточили Маріуполь у перші дні повномасштабного вторгнення РФ в Україну, яке почалося 24 лютого 2022 року. Із початку березня місто було у блокаді, з другої половини травня – в окупації.
Оборона Маріуполя тривала 86 днів – до 20 травня 2022 року. Згідно із заявою Генштабу, подвиг захисників міста не дав змоги російським окупантам перекинути угруповання у кількості до 17 батальйонних тактичних груп (приблизно 20 тис. осіб) на інші напрямки. Тим самим гарнізон Маріуполя завадив росіянам реалізувати план швидкого захоплення Запоріжжя, здійснити вихід на адміністративну межу Донецької й Запорізької областей і створити умови для оточення угруповання ООС.
До повномасштабного вторгнення в місті проживало 530 тис. осіб. Офіційно зафіксовано загибель 11,3 тис. жителів міста, але захисники Маріуполя й українські правоохоронці впевнені, що кількість загиблих мирних жителів набагато більша.
У лютому 2024 року Human Rights Watch оприлюднила нові дані про знищення Росією Маріуполя. У розслідування увійшов аналіз 4884 пошкоджених чи зруйнованих будівель на площі приблизно 14 км², що становить чверть міської зони. Згідно з аналізом, 54% будівель (4884 з 9043) в аналізованій зоні було пошкоджено або зруйновано. Зазнало пошкоджень 93% багатоповерхівок (433 із 477), а також майже половина одноповерхових будинків. Аналіз центру Маріуполя засвідчив, що 86 із 89 навчальних закладів у місті пошкоджено, зокрема всі 15 університетських корпусів і 71 із 74 шкільних будівель.
За даними аналізу супутникових знімків п’яти місць масових поховань у Маріуполі й на його околицях, у період із березня 2022 року до лютого 2023 року в цих могилах поховали не менше ніж 10 284 особи. Скільки з них військових, а скільки цивільних, невідомо.
“Це мінімальна кількість людей, похованих за цей період, і, найімовірніше, є суттєвим заниженням загальної кількості загиблих за цей період людей, враховуючи, що рештки деяких жертв могли зникнути під завалами зруйнованих будівель, у деяких могилах може бути кілька тіл, а частина поранених чи хворих, імовірно, померли чи їх поховали за межами міста”, – ідеться у звіті.
Human Rights Watch вважає, що знадобиться ще багато років, щоб дістати повний звіт про всіх маріупольців, убитих або померлих за цей період.
Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко повідомляв, що окупанти й далі знищують місто бездумним знесенням будинків, залишаючи маріупольців без житла й речей.
Джерело: gordonua.com
