Франко оживає у віртуальній реальності

До 170-річчя Івана Франка в Україні створили серію з 12 імерсивних VR-синглів. Проєкт об’єднав понад 140 років історії української музики — від Миколи Лисенка до сучасної електроакустики.

Мета проєкту FRANKO: Sound Continuum 360° — відкрити нові способи взаємодії з українською класичною музикою. Для цього поєднали камерно-вокальну традицію, сучасні композиторські практики та імерсивні технології.

Запис відбувся 2 серпня на сцені Національної філармонії України. У ньому взяли участь професійні музиканти, звукорежисер академічної музики Андрій Мокрицький та VR-художники компанії Aspichi, які створюють VR-відеоверсію проєкту.

Кожен сингл супроводжується 360° VR-візуалізацією. Вона створює ефект повного занурення та інтерактивний досвід для слухача. Поєднання музики, поезії та новітніх технологій відкриває нові способи взаємодії з українською класичною спадщиною, роблячи її ближчою до молодої аудиторії.

Світлана Євдокименко, продюсерка та кураторка FRANKO, розповіла: «Для мене FRANKO: Sound Continuum 360° — це передусім про можливість подивитися на українську музичну спадщину як на живий процес. Нам важливо популяризувати не лише поезію Івана Франка, а й унікальну традицію української камерно-вокальної творчості — від творів композиторів минулих поколінь до нової музики, яка народжується вже сьогодні».

360°-камера фіксує простір навколо себе. Глядач може сам обирати, куди дивитися: на вокаліста, піаніста чи деталі простору. У VR-окулярах виникає відчуття, ніби ти опинився всередині музичного виконання. Технологія дозволяє не лише почути романс, а й буквально «увійти» в простір, де він звучить. Це дає змогу не дивитися на Франка здалеку, а опинитися всередині його музичного світу.

«Ми не «осучаснюємо» Франка заради ефекту. Навпаки — демонструємо, що справжня класика не потребує спрощення. Вона здатна говорити сучасною мовою, якщо знайти для неї новий спосіб звучання, — говорить Ольга Стельмашевська, комунікаційна кураторка проєкту. — Сам Франко був людиною, яка випереджала свій час. Письменник, науковець, мислитель, перекладач, експериментатор — він не боявся нових ідей і сміливо руйнував усталені межі. Впевнені, що такий діалог між його поезією й технологіями XXI століття був би йому цікавим».

До релізу, що реалізовано за підтримки Українського культурного фонду, увійшли десять знакових романсів і солоспівів українських композиторів ХІХ–ХХ століть. Серед них твори Миколи Лисенка, засновника української професійної композиторської школи, та Лесі Дичко, однієї з найяскравіших представниць сучасної української академічної музики. Також у проєкті звучатимуть твори Дениса Січинського, Ярослава Лопатинського, Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Бориса Лятошинського, Федора Надененка, Анатолія Кос-Анатольського, Богдани Фільц.

Крім того, спеціально для FRANKO: Sound Continuum 360° сучасні українські композитори Олександр Чорний і Тетяна Хорошун створили два нові твори. Автори продовжили традицію музичного осмислення поезії чи епістолярію Івана Франка мовою ХХІ століття, використовуючи електроакустику, новітні композиційні техніки, імпровізацію та експерименти зі звуковим простором.

Серія творів у проєкті FRANKO: Sound Continuum 360° пропонує подорож крізь понад століття історії української музики. Ці солоспіви та романси, об’єднані поезією Івана Франка, демонструють, як змінювалася музична мова, естетика та художнє мислення українських композиторів від кінця ХІХ століття до сьогодення.

Репертуар проєкту вибудувано як своєрідний музичний континуум. Він охоплює національний романтизм Лисенка та Січинського, модерністські пошуки Барвінського, Людкевича й Лятошинського, неофольклорні та сучасні інтерпретації Кос-Анатольського, Богдани Фільц і Лесі Дичко, а також нові електроакустичні композиції, створені спеціально для проєкту.

Ідея проєкту належить піаністці та концертмейстерці Марії Прилипко, яка спеціалізується на камерно-вокальному репертуарі та ансамблевому виконавстві. У межах проєкту вона працювала з молодими вокалістами, відібраними за результатами відкритого онлайн-кастингу, над створенням індивідуальних виконавських інтерпретацій кожного твору.

«Камерно-вокальна музика займає дуже важливе місце у моєму професійному житті як концертмейстерки. А український академічний романс — це величезний і дуже цікавий пласт нашої музичної культури, який сьогодні, на мій погляд, звучить недостатньо часто, — говорить Марія Прилипко. — На жаль, зібрати слухача на концерт камерно-вокальної музики сьогодні значно складніше, ніж, наприклад, на концерт симфонічного оркестру. Тому нам і захотілося знайти новий сучасний формат, який міг би привернути увагу слухача до цього жанру».

Проєкт також став платформою для професійного розвитку молодих музикантів та міжпоколіннєвого діалогу між виконавцями, композиторами і звуко- і відеорежисерами.

FRANKO: Sound Continuum 360° демонструє, що українська класична музика є не музейним артефактом, а живою мистецькою традицією. Вона відкрита до нових технологій, творчих експериментів і сучасних способів комунікації з аудиторією. Поєднуючи історичну спадщину з можливостями VR-технологій, проєкт створює новий простір, у якому поезія Івана Франка продовжує звучати як актуальна частина культурного досвіду сьогодення.

Проєкт FRANKO: Sound Continuum 360° реалізується ГО «Культурно-мистецька фундація Dusha UA» за підтримки Українського культурного фонду (УКФ).

Учасники проєкту FRANKO: Sound Continuum 360°

Ольга Мельничук (сопрано, Київ)

Микола Лисенко, вірші Івана Франка «Місяцю-князю» (1898)

для голосу і фортепіано

Володимир Щур (бас, Київ)

Денис Січинський, вірші Івана Франка «Як почуєш вночі» (1901) для голосу і фортепіано

Анна Корсун (сопрано, Харків)

Ярослав Лопатинський, вірші Івана Франка «Розвійтеся з вітром» (1905-1906) для сопрано (тенора) і фортепіано

Таїсія Василенко (сопрано, Чернігів)

Василь Барвінський, вірші «Сонет» («Благословенна будь») (1923) для голосу і фортепіано

Олександра Дяченко (меццо-сопрано, Харків)

Станіслав Людкевич, вірші Івана Франка «Восени» («Ой ідуть-ідуть тумани») (1940) для тенора (альта) і фортепіано

Андрій Панчишко (баритон, Харків)

Борис Лятошинський, вірші Івана Франка «Чому не смієшся ніколи» (1940) для голосу і фортепіано

Анастасія Варга (сопрано, Васильків)

Федір Надененко, вірші Івана Франка «Чого з’являєшся мені у сні» (до 1950)

Олександр Чишій (баритон, Київ)

Анатолій Кос-Анатольський, вірші Івана Франка «Ой ти дівчино, з горіха зерня» (1956)

Василь Михайлюк (баритон, Київ)

Богдана Фільц, вірші Івана Франка «Твої очі, як те море» (1960) для сопрано (тенора) і фортепіано (Романс присвячений Соломії Крушельницькій)

Елизавета Цапок (сопрано, Київ-Краків)

Леся Дичко, вірші Івана Франка «Журавлі» a cappella (1965) з циклу «Земле моя»

Анастасія Сегеда (меццо-сопрано, Київ)

Світова прем’єра солоспіву Тетяни Хорошун на вірші Івана Франка «Ми оси, ми оси!» (2026) зі збірки «З вершин і низин» для голосу та електроніки

Надія Більдій (сопрано, Київ)

Світова прем’єра романсу Олександра Чорного, створеного на основі фрагментів листа Івана Франка до Ольги Рошкевич 1878 року для голосу, фортепіано й електроніки (2026)

Джерело новини: hromadske.radio

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *