Загроза для української авіації: БЕБ криміналізує міжнародний лізинг
Попри закрите небо, українська цивільна авіація стикається з новою серйозною загрозою. Бюро економічної безпеки (БЕБ) ініціювало кримінальні провадження стосовно п’яти ключових українських авіаперевізників. Причина – розслідування щодо лізингових операцій з повітряними суднами. Експерти висловлюють глибоке занепокоєння, наголошуючи, що трактування лізингових платежів як роялті суперечить усталеним нормам міжнародного права та може мати руйнівні наслідки для галузі.
За словами Руслана Мельниченка, голови юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України, така позиція БЕБ є не лише кроком назад для галузі, яка й так виживає в умовах війни, а й створює небезпечний прецедент. Він попереджає, що це може призвести до втрати міжнародних контрактів, флоту та цінних кадрів ще до того, як українське небо знову відкриється для польотів.
Від податкової дискусії до кримінального переслідування
Протягом понад трьох десятиліть законодавство України щодо оподаткування лізингових платежів авіаперевізниками на користь іноземних лізингодавців залишалося незмінним. Однак, у травні 2024 року Державна податкова служба (ДПС) опублікувала роз’яснення, яке ставить під сумнів цю практику. У ньому йдеться про можливість трактування платежів за фінансовий та операційний лізинг повітряних суден як роялті. Така інтерпретація, на думку експертів, є нетиповою і не відповідає міжнародній практиці.
Суть проблеми полягає в спробі прирівняти орендні платежі за використання літака до плати за користування інтелектуальною власністю. Хоча це роз’яснення може не підтримуватися всіма фахівцями з міжнародного оподаткування, воно, як зазначає пан Мельниченко, стало каталізатором для переведення податкових спорів у кримінальну площину.
“Ця інтерпретація, яка спочатку могла здаватися лише дискусійною або аналітичною, в податковій сфері надзвичайно швидко перетворюється на реальну практику. Спочатку це виявляється у вигляді претензій, потім – у вигляді додаткових нарахувань, а найнебезпечнішим є наступний крок – спроба ініціювати кримінальне провадження за кваліфікацією операції”, – пояснює Руслан Мельниченко.
Ця тенденція вже має конкретні наслідки. БЕБ веде розслідування у кримінальних провадженнях, які стосуються таких авіакомпаній, як ПАТ “Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (МАУ), ПрАТ “Авіакомпанія “Константа”, ПрАТ “Міжнародна акціонерна авіаційна компанія “УРГА”, ТОВ “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та ТОВ “Авіакомпанія “Скайлайн Експрес”.
Експерт підкреслює, що така ситуація створює для українських перевізників низку критичних ризиків: від втрати цінних міжнародних угод та погіршення умов фінансування до серйозних репутаційних збитків у взаєминах з іноземними партнерами.
“Кожен місяць існування такої правової невизначеності обертається прямими втратами контрактів, зростанням вартості фінансування, погіршенням умов лізингу та прискоренням відтоку українських компетенцій з ринку. Міжнародним партнерам важко пояснити логіку, коли стандартна світова практика стає підставою для кримінальних розслідувань. Авіакомпанії змушені витрачати ресурси на юридичний захист, тоді як вони вже борються за виживання через військові дії та закрите небо”, – додає Руслан Мельниченко.
Суть проблеми: некоректне трактування лізингу
За словами голови юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України, головна проблема криється у спробі прирівняти лізингові платежі до роялті.
“Проблема зводиться до фундаментального питання кваліфікації: чи можна плату за використання літака в рамках лізингової угоди ототожнювати з роялті – тобто з платою за використання інтелектуальної власності? Тут виникають колізії не тільки з логікою цивільного та податкового права, але й з принципами застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування”, – зазначає Руслан Мельниченко.
Він пояснює, що у міжнародному праві роялті – це винагорода за використання об’єктів інтелектуальної власності: патентів, технологій, авторських прав, торговельних марок чи програмного забезпечення. Натомість лізинг – це форма користування матеріальним активом, у цьому випадку – літаком. Навіть якщо літаки містять передові інженерні рішення, це не робить сам транспортний засіб “об’єктом інтелектуальної власності” для цілей оподаткування. Лізинговий платіж – це оплата за користування майном.
Несумісність з міжнародним правом
Руслан Мельниченко наголошує, що підхід, який БЕБ застосовує до лізингу у кримінальних провадженнях, йде врозріз із логікою міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Ці конвенції покликані забезпечувати передбачуваність для міжнародного бізнесу.
“Розмиття меж між цими категоріями створює системний ризик, оскільки саме кваліфікація платежу визначає право України на оподаткування, можливу ставку та ризик подвійного оподаткування”, – підкреслює експерт. Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, які діють між Україною та багатьма країнами, є основою для передбачуваності міжнародної економічної діяльності. Спроба перекваліфікувати стандартну господарську операцію з метою отримання додаткового податкового права підриває саму суть міжнародних зобов’язань України.
Заміна фіскального процесу кримінальним
Юрист особливо наголошує, що податкові спори мають вирішуватися виключно в рамках податкового законодавства: шляхом перевірок, податкових повідомлень-рішень та судового оскарження, а не через кримінальне переслідування.
“Найбільш небезпечним у цій ситуації є не сам факт спору, а спроба вирішити його “неправильним інструментом”. Податкове право має власні, відпрацьовані процедури: перевірка, податкове повідомлення-рішення, адміністративне та судове оскарження. Саме таким чином у правовій державі розв’язуються складні питання класифікації доходів”, – пояснює Руслан Мельниченко.
Він переконаний, що кримінальне право не повинно використовуватися для заміни фіскальних процесів, особливо коли йдеться не про фіктивність операцій чи приховування доходів, а про інтерпретацію та застосування норм міжнародного права.
Пан Мельниченко вважає, що держава має якнайшвидше усунути цю правову невизначеність. Для цього потрібен діалог між ДПС, Міністерством фінансів, профільними державними органами, парламентськими комітетами та представниками авіаційної галузі. Результатом такого діалогу має стати формування єдиної офіційної позиції щодо кваліфікації лізингових платежів у міжнародних операціях, уніфікація правозастосовчої практики та чітке розмежування між податковими спорами та кримінальною відповідальністю.
На його думку, якщо зловживання дійсно мали місце, їх потрібно доводити обґрунтованими доказами, а не “розширенням” поняття роялті до рівня, який стирає межі між майновими та ліцензійними відносинами.
“Ця ситуація не лише підриває довіру до України як до надійного партнера, який дотримується міжнародних зобов’язань, а й ставить під загрозу збереження власної цивільної авіації до моменту відкриття неба. Якщо ми втратимо бізнес, флот та команди зараз, то згодом доведеться відновлювати не просто авіаперевезення, а цілу індустрію. Тому відповідь держави має бути швидкою, змістовною і базуватися на правових нормах, а не на довільних інтерпретаціях”, – підкреслює юрист.
Нагадаємо
Раніше видання УНН повідомляло, що БЕБ ігнорує усталену судову практику, яка не дозволяє оподатковувати лізинг транспорту як роялті. Суди неодноразово наголошували, що ратифіковані Україною міжнародні конвенції мають пріоритет над національним податковим законодавством.
Микола Щербина, експерт у сферах транспорту та машинобудування, виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна асоціація”, вважає такий підхід не просто помилковим трактуванням податкових норм, а фактично “податком на український прапор”. Він робить українських авіаперевізників неконкурентоспроможними на глобальному ринку.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для українських авіакомпаній та їхніх партнерів. Вона висвітлює потенційну загрозу для галузі через неоднозначне трактування лізингових операцій. Розуміння цієї проблеми допоможе компаніям підготуватися до можливих юридичних суперечок та шукати шляхи для захисту своїх інтересів. Важливо стежити за розвитком подій та консолідованою позицією держави щодо цих питань.