Рекордний оборонний бюджет України: 4,4 трлн грн на 2026 рік
Україна суттєво нарощує фінансові ресурси для сектору безпеки та оборони, виділивши безпрецедентну суму в 4,4 трильйони гривень на 2026 рік. Це стало можливим, зокрема, завдяки отриманню першого траншу допомоги від Європейського Союзу у розмірі 3,9 мільярда євро, призначеного для закупівлі безпілотників. Водночас, діяльність Бюро економічної безпеки (БЕБ) викликає занепокоєння, оскільки воно чинить тиск на авіакомпанії, які у 2025 році вже поповнили державний бюджет на 702 мільйони гривень податків.
Вже п’ятий рік Україна протистоїть повномасштабній агресії, тому фінансування оборонного сектору залишається одним із найпріоритетніших завдань для держави. Для підтримки обороноздатності країна змушена постійно збільшувати видатки на армію, закупівлю озброєнь та техніки, активно залучаючи при цьому фінансову допомогу від міжнародних партнерів. На цьому тлі дії деяких державних установ, що створюють ризики для галузей, які стабільно поповнюють бюджет навіть в умовах війни, виглядають особливо суперечливо. Мова йде про тиск з боку Бюро економічної безпеки на авіабізнес, який щорічно сплачує державі майже мільярд гривень податків, як зазначає видання УНН.
Рекордне збільшення оборонних видатків
У червні поточного року Верховна Рада внесла зміни до державного бюджету на 2026 рік, збільшивши фінансування безпекового та оборонного сектору на 1,56 трильйона гривень. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон, який набув чинності.
Після цих коригувань загальний обсяг видатків на оборону у 2026 році досяг рекордних 4,4 трильйона гривень.
З додатково виділених коштів розподіл буде наступним:
- 1,52 трильйона гривень – Міністерство оборони;
- 16,7 мільярда гривень – органи системи Міністерства внутрішніх справ;
- 4,8 мільярда гривень – Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації;
- 2,5 мільярда гривень – Служба безпеки України;
- 1,8 мільярда гривень – Головне управління розвідки Міністерства оборони;
- 14,6 мільярда гривень – резерв сектору безпеки і оборони.
Крім того, 2,3 трильйона гривень будуть спрямовані на закупівлю озброєння та військової техніки, а понад 1,45 трильйона гривень – на грошове забезпечення військовослужбовців.
Такі масштабні видатки вкотре підкреслюють, що для забезпечення ефективної відсічі агресору держава змушена постійно збільшувати оборонні витрати.
Україна шукає фінансову підтримку у партнерів
Очевидно, що забезпечення такого рівня фінансування виключно за рахунок власних ресурсів є надзвичайно складним завданням. Тому Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами.
Збільшення оборонного бюджету стало можливим після узгодження Європейським Союзом масштабного пакету фінансової підтримки України.
Йдеться про кредит обсягом 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки, з яких 60 мільярдів євро безпосередньо призначені для оборонних потреб України.
30 червня Київ отримав перший транш у розмірі 3,9 мільярда євро, спрямований на закупівлю дронів, у рамках кредитної програми Ukraine Support Loan.
“Винахідливість України лежить в основі її успіху в протистоянні повномасштабному вторгненню росії. Саме цю винахідливість ми хочемо підтримати. Сьогодні ми надаємо перші 3,9 мільярда євро на передові технології безпілотників для зміцнення оборони України. Далі буде більше”, – зазначила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Наступні виплати будуть спрямовані на закупівлю безпілотників, а також боєприпасів, ракет та систем протиповітряної оборони.
Отже, міжнародні партнери допомагають Україні покривати частину фінансових потреб, необхідних для продовження оборони, закупівлі озброєнь та підтримки макроекономічної стабільності. Однак, навіть за наявності міжнародної допомоги, збереження власного фінансового ресурсу держави, тобто податкових надходжень від українського бізнесу, залишається критично важливим.
Авіаційна галузь продовжує фінансувати бюджет попри закрите небо
Одним із прикладів такої стійкості в умовах війни є українська цивільна авіація. Попри повністю закритий повітряний простір над Україною, вимушену релокацію бізнесу за кордон та роботу в надзвичайно складних умовах, підприємства галузі не тільки зберегли свою діяльність, а й продовжують сплачувати значні податки.
Як повідомила Державна податкова служба у відповідь на запит УНН, у 2025 році авіаційна галузь сплатила до бюджету 702,23 мільйона гривень, що є рекордним показником за останні вісім років.
Найбільшими платниками стали компанії, що займаються пасажирськими авіаперевезеннями. Від них до бюджету надійшло понад 526,8 мільйона гривень.
Ще майже 125,7 мільйона гривень сплатили компанії, які здійснюють ремонт та технічне обслуговування повітряних суден, а близько 49,7 мільйона гривень забезпечили підприємства вантажної авіації.
Показовою є й динаміка податкових надходжень, яка стабільно зростає з року в рік. У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, галузь сплатила близько 297 мільйонів гривень. У 2023 році ця сума зросла до 392,6 мільйона гривень, у 2024 році – до 515,5 мільйона гривень, а у 2025 році було встановлено новий рекорд – понад 702 мільйони гривень.
Таким чином, навіть без можливості виконувати польоти всередині України, авіаційні підприємства продовжують заробляти кошти за кордоном, сплачувати податки до українського бюджету та підтримувати економіку країни. Економічні експерти наголошують, що в повоєнний період саме авіаційна галузь може стати потужним драйвером економічного відновлення України.
“Авіаційна сфера – це одна з ключових галузей, де Україна може відновити та розвинути свої провідні позиції у світовій економіці. Якщо говорити образно, то основні напрямки та сфери розвитку української економіки чітко відображені на українському державному прапорі. Блакитний колір символізує небо – авіакосмічну сферу, а золоте поле – аграрну сферу”, – вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
У ситуації, коли Україна змушена звертатися по багатомільярдну міжнародну допомогу для фінансування оборони, кожне підприємство, яке забезпечує стабільні податкові надходження, набуває стратегічного значення. Водночас, дії окремих державних органів демонструють протилежний підхід.
Тиск на авіабізнес: нові ризики для галузі
Під тиском Бюро економічної безпеки опинилися компанії, які використовують механізми, що десятиліттями застосовуються у глобальній авіаційній індустрії. БЕБ намагається трактувати платежі українських авіакомпаній за лізинг літаків від нерезидентів України як роялті, що призвело до відкриття кримінальних проваджень. Від такого підходу правоохоронного органу, який прирівнює оренду транспорту до користування інтелектуальною власністю, постраждали щонайменше п’ять авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”.
Опитані УНН юристи, податкові консультанти та адвокати неодноразово підкреслювали, що така позиція суперечить міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування, положенням Податкового кодексу України та сформованій судовій практиці. Крім того, той факт, що українське податкове законодавство щодо лізингу повітряних суден не змінювалося протягом останніх 30 років, наштовхує на висновки про свідомий тиск на бізнес з боку Бюро економічної безпеки. Претензії до діяльності низки авіакомпаній у правоохоронців виникли лише після 2024 року, хоча жодних змін у діяльності підприємств не відбулося.
На думку експертів, проблема виходить далеко за межі окремих кримінальних проваджень. Для бізнесу, який п’ятий рік працює в умовах надзвичайної ситуації, додаткові кримінальні ризики можуть стати останнім аргументом на користь повної релокації діяльності до інших юрисдикцій.
За словами виконавчого директора Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Миколи Щербини, спроби подвійного оподаткування авіакомпаній ставлять під загрозу функціонування всієї галузі цивільної авіації, яка наразі виживає завдяки міжнародним контрактам.
“Невизначеність у кваліфікації платежів означає невизначеність у ставках та праві оподаткування, а отже – ризик подвійного оподаткування та донарахувань. Але ще небезпечнішим є те, що невизначеність для міжнародного партнера трактується як ризик юрисдикції. На конкурентному ринку це вирішується просто: контракт отримує той, хто має менше ризиків і більш передбачувані правила”, – наголосив Щербина.
Сьогодні Україна одночасно веде війну, звертається до міжнародних партнерів за новою фінансовою допомогою та шукає ресурси для збільшення власного оборонного бюджету. В таких умовах державна політика повинна бути спрямована не на створення додаткових ризиків для сумлінних платників податків, а на збереження та розвиток галузей, які навіть під час війни забезпечують стабільні надходження до бюджету.
Якщо держава втрачатиме платників податків, які забезпечують сотні мільйонів гривень бюджетних надходжень, потреба у зовнішньому фінансуванні лише зростатиме. Грубо кажучи, Україна одночасно проситиме партнерів профінансувати оборону і власними рішеннями скорочуватиме джерела доходів державного бюджету.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння поточного економічного та оборонного стану України. З одного боку, країна досягає значних успіхів у залученні міжнародної допомоги для зміцнення обороноздатності. З іншого боку, внутрішні державні органи своїми діями можуть створювати ризики для ключових секторів економіки, які генерують значні податкові надходження. Для громадян це означає, що стабільність та ефективність держави залежать не тільки від зовнішньої підтримки, а й від збалансованої внутрішньої політики, яка має підтримувати бізнес, а не створювати йому перешкоди, особливо в умовах війни.