## БЕБ звинувачують у маніпуляціях зі звітами: реальні надходження до бюджету суттєво нижчі за заявлені 
Викривлення статистичних даних
Гетманцев наголосив, що публікація неправдивих даних підриває довіру до самого органу та ставить під сумнів реальні результати боротьби з економічною злочинністю.
Ви зазначили у звіті, що за результатами 2025 року відшкодовано державі 3,8 мільярда гривень. Однак, наш детальний аналіз наданої вами ж інформації свідчить, що 2,8-2,9 мільярда гривень стосуються періоду з 2022 по 2024 роки. Чому ви подаєте неправдиву інформацію у звіті БЕБ?
– звернувся Гетманцев до керівництва Бюро, проте відповіді не отримав.
Голова податкового комітету підтвердив, що його висновки базуються не на здогадках, а на ретельному аналізі платіжних доручень з фіксацією дат здійснення платежів. Він пояснив, що всі цифри чітко вказують на те, що значна частина заявлених коштів надійшла у попередні періоди.
У нас є конкретні таблиці з переліком платіжних доручень за датами. Зіставивши всі ці цифри, ми чітко бачимо, що це кошти попередніх періодів.
– уточнив Гетманцев.
З урахуванням лише фактичних надходжень за 2025 рік, сума відшкодованих збитків не перевищує 47 мільйонів гривень, що кардинально відрізняється від 3,8 мільярда гривень, заявлених БЕБ.
Спотворення реальної картини
Гетманцев також звернув увагу на практику, яка, на його думку, спотворює реальну картину результативності роботи правоохоронців. Він навів приклад справи на близько 70 мільйонів гривень, де компанія сплатила кошти для врегулювання претензій у рамках кримінального провадження у 2024 році. Після закриття справи, ці кошти були зараховані до статистики БЕБ як відшкодовані збитки. Проте, згодом підприємство повернуло цю суму з бюджету як переплату податкових зобов’язань.
Не слід видавати перемоги, яких насправді немає. Так ви дискредитуєте себе, підриваєте довіру та ставите під сумнів ваші справжні досягнення.
– наголосив Гетманцев, закликаючи БЕБ припинити “годувати суспільство презентаціями”.
Криза довіри до Бюро
Заява Данила Гетманцева лише посилила вже існуючі питання щодо діяльності Бюро економічної безпеки. Накопичилися претензії через гучні викриття співробітників БЕБ у корупції, критику з боку бізнес-спільноти щодо використання кримінальних проваджень як інструменту тиску, а також дискусії про необхідність ретельної перевірки справ, що перебувають у провадженні Бюро.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про викриття старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області та аналітика центрального апарату Бюро у двох окремих кримінальних провадженнях. Вони зловживали своїм службовим становищем для отримання неправомірної вигоди. Зокрема, один з них вимагав 15 тисяч доларів США (приблизно 600 000 ₴ за поточним курсом) за уникнення повторної кримінальної відповідальності. Інший посадовець пропонував за 2 тисячі доларів США (приблизно 80 000 ₴) посприяти у видачі ліцензії на зберігання пального завдяки зв’язкам у податковій службі.
Система, покликана захищати економіку держави, не повинна ставати платформою для тих, хто прагне збагатитися за рахунок посади.
– зазначив Генеральний прокурор Руслан Кравченко.
Народні депутати, з якими поспілкувалися журналісти УНН, висловили необхідність проведення аудиту кримінальних проваджень, що розслідуються БЕБ, для виявлення можливих замовних справ. Вони також наголосили на потребі повного перезавантаження та очищення правоохоронного органу.
Справи проти авіаперевізників: сумнівна правова конструкція
Показовим кейсом для перевірки законності дій БЕБ може стати низка кримінальних проваджень проти українських авіаперевізників. За інформацією УНН, Бюро розслідує справи щодо щонайменше п’яти авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці компанії орендують повітряні судна за кордоном у нерезидентів. БЕБ вважає, що авіакомпанії повинні сплачувати в Україні роялті за користування лізинговими літаками, ігноруючи при цьому той факт, що транспорт не є об’єктом інтелектуальної власності.
Ситуація ускладнюється тим, що між Україною та низкою країн діють угоди про уникнення подвійного оподаткування. Згідно з цими угодами, українські компанії вже сплачують податки за лізинг у країнах, резидентами яких є лізингодавці. Саме ця, не підкріплена законодавчо, правова конструкція лежить в основі кримінальних проваджень щодо ухилення від сплати податків. При цьому позиція БЕБ суперечить як міжнародній практиці, так і усталеній судовій практиці в Україні.
Українські суди неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і приймали рішення на користь бізнесу, підтверджуючи, що лізинг транспорту не є роялті. Цю думку поділяють і фахівці у сфері права, оподаткування та міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони підкреслюють, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
Таким чином, кримінальні провадження проти авіакомпаній стають все більше схожими не на боротьбу з економічними злочинами, а на спробу створити штучний податковий спір через механізми кримінального переслідування.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є важливою для розуміння реального стану справ із поверненням коштів до бюджету та ефективності роботи Бюро економічної безпеки. Критика з боку голови податкового комітету та викриття корупції серед співробітників БЕБ свідчать про необхідність посилення контролю за діяльністю цього органу та, можливо, його реформування. Для бізнесу ця новина означає, що варто бути уважним до будь-яких претензій з боку БЕБ, особливо тих, що стосуються міжнародних угод та трактувань податкового законодавства.