Нова податкова інтерпретація: Авіакомпанії стикаються з донарахуванням податків за лізинг літаків за минулі роки
Українські авіаперевізники опинилися під прицілом нових податкових трактувань, які вимагають сплати додаткових податків за оренду літаків за останні сім років. Бюро економічної безпеки (БЕБ) вже відкрило кримінальні провадження проти ряду авіакомпаній, що викликає серйозне занепокоєння у галузі.
Складна ситуація виникла через нове трактування податківцями операцій з лізингу повітряних суден. Як повідомляє УНН, Бюро економічної безпеки, спираючись на це, відкрило кримінальні справи проти низки авіаперевізників.
Перегляд податкових зобов’язань
Руслан Мельниченко, керівник юридичного відділу Аерокосмічної асоціації України, пояснює, що проблема загострилася у 2024 році. Тоді окремі аналітики Державної податкової служби (ДПС) почали розглядати літаки не як транспортні засоби, а як обладнання. Це, на його думку, стало підставою для спроб прирівняти лізингові платежі до роялті та вимагати сплати податку на доходи нерезидентів.
За всю історію незалежності України змін у законодавстві не було. Так що змінилося? 2024 рік, війна – що змінилося? А нічого не змінилося.
– зазначив Мельниченко під час круглого столу, присвяченого проблемам оподаткування авіаційного лізингу.
У 2024 році ДПС опублікувала статтю, в якій запропонувала оподатковувати операції з лізингу повітряного транспорту від нерезидентів як роялті, хоча жодних змін до податкового законодавства не було. Податківці наполягають, що українські авіакомпанії мали б сплачувати податок за використання інтелектуальної власності.
За оцінками податківців, у період з 2017 по 2023 роки компанії, що орендували транспорт (включно з повітряними суднами та залізничними вагонами) у нерезидентів, виплатили 13,1 мільйона гривень лізингових платежів. З цих сум, на думку податківців, вони мали сплатити 15% роялті в Україні. Податкова служба по-своєму інтерпретувала міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, стверджуючи, що компанії орендували не транспорт, а обладнання.
Кримінальні провадження та їхні наслідки
На підставі такого підходу БЕБ розпочало кримінальні провадження щодо авіакомпаній. Слідчі вважають, що щонайменше п’ять авіаперевізників, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”, мали б сплатити додатково 15% роялті за лізинг літаків і вертольотів.
Руслан Мельниченко підкреслює, що авіакомпанії не відмовляються від сплати податків і не просять пільг. Вони вимагають лише правової визначеності та стабільного застосування законодавства.
Особливе занепокоєння викликає намагання БЕБ та податківців застосувати нове трактування законодавства не тільки до майбутніх операцій, але й заднім числом – за останні сім років.
Податкова служба претендує ці операції оподатковувати не на майбутнє, а заднім числом. За останніх сім років аналітики складають так звані аналітичні висновки, які не мають жодного юридичного значення.
– пояснив юрист.
За словами Мельниченка, ці документи є шаблонними: змінюються лише назви компаній та суми платежів, тоді як текст, аргументація та навіть помилки залишаються незмінними.
Він прогнозує, що у разі реалізації вимог щодо донарахування податків за останні сім років, більшість українських авіакомпаній опиняться на межі банкрутства.
Якщо ми за останніх сім років будемо ці податки стягувати, то компанії гарантовано всі банкрути.
– заявив представник Аерокосмічної асоціації.
Ситуація виглядає парадоксальною, враховуючи, що цивільна авіація вже четвертий рік намагається вижити в умовах закритого неба. Авіакомпаніям довелося релокувати літаки за кордон та втратити значну частину інфраструктури.
Варто зазначити, що середня рентабельність авіакомпаній сьогодні становить лише 7-10%, тоді як додаткове оподаткування лізингових платежів може сягати 10-15% залежно від юрисдикції лізингодавця. Це може призвести до фінансової неможливості подальшого функціонування для багатьох перевізників.
Заклики до правової визначеності
Святослав Болінський, CEO юридичної компанії “Болінський і команда”, наголосив, що державні органи фактично самостійно тлумачать законодавство, спираючись не на рішення судів чи законодавчі зміни, а на внутрішні аналітичні документи.
Якась аналітична довідка податкової… Є в нас суд, який може тлумачити норми закону, і сам законодавець. Питання, чому податкова не звертається за встановленим порядком до тлумачення.
– зазначив він.
Болінський також зауважив, що навіть якщо окремі договори лізингу могли містити елементи, що потребують додаткового аналізу, це не може бути підставою для автоматичного застосування однакового підходу до всіх лізингових угод.
Можливо, в якихось договорах були і роялті. Це можливий варіант. Але ми повинні кожну конкретну ситуацію розбирати. Вона не має бути імплементована на всі лізингові договори, які взагалі є.
– пояснив юрист.
Юрист звернув увагу на відсутність відповідальності посадових осіб державних органів за неправомірні рішення. Навіть якщо суд скасовує незаконні дії, посадовці фактично не несуть персональної відповідальності за збитки, яких зазнає бізнес.
Болінський закликав законодавців розглянути можливість запровадження механізму персональної матеріальної відповідальності посадовців за незаконні рішення, які призводять до блокування діяльності підприємств, арешту рахунків та зриву контрактів.
Ця ситуація виходить за межі податкового спору і ставить під сумнів дотримання фундаментальних принципів правової держави. Якщо державні органи починають самостійно переосмислювати закони та міжнародні договори, а потім застосовувати нові трактування заднім числом, це створює небезпечний прецедент для всього бізнесу. Тлумачення норм права належить до повноважень законодавця та суду, а не податкової служби чи БЕБ, які не мають права змінювати зміст законодавства через внутрішні документи.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для всіх авіакомпаній, лізингодавців та представників бізнесу, пов’язаних з авіаційною галуззю. Вона підкреслює ризики, пов’язані з непрозорим та заднім числом застосуванням податкового законодавства. Важливо стежити за розвитком подій та бути готовими до можливих юридичних протистоянь, а також закликати до прозорості та послідовності у діях державних органів.