У Прикарпатті під час археологічних досліджень стародавнього Галицького князівства, неподалік від руїн Благовіщенської церкви, були знайдені рештки двоповерхової дерев’яної конструкції та інші старожитності.
Цю інформацію оприлюднив у Фейсбуці директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник, інформує Укрінформ.
«Біля фундаменту Благовіщенського храму археологи знайшли фрагменти великої двоярусної дерев’яної будівлі та численні цінні артефакти», — написав Олійник.
За його словами, серед віднайденого — бронзові ваги, кістяна фішка для гри, залізний ключ, стремено, набір кованих цвяхів, натільний хрестик, декоративні елементи, уламки каблучки та підвісок.
«Особливо цінною є срібна монета угорського правителя Бели IV, а також торгові пломби дорогочинського типу, які вказують на активні торгові відносини Галича із країнами Західної Європи», — додав Олійник.
Він зазначив, що ці розкопки підтверджують, що ця частина княжого Галича була жвавим центром суспільного життя.
«Саме тут у різні періоди були виявлені ремісничі майстерні, житлова забудова, а також унікальний сакральний комплекс з основами дерев’яної та мурованої Благовіщенської церков, плебанією та некрополем біля церкви. Згідно з історичними записами, поселення Благовіщення існувало на цьому місці до XV століття», — підкреслив Олійник.
Археологічні дослідження проводяться в селі Крилос, в урочищі Церквиська (Четверки), що на північний захід від Крилоської гори, на лівому березі річки Лукви. Керівником експедиції є Олег Мельничук, науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника «Давній Галич». До роботи залучені студенти-практиканти історичного факультету Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Розкопки розпочалися в Дубенському замку на двох ділянках
Бела IV — король Угорщини та Хорватії (1235–1270), герцог Штирії (1254–1258) з династії Арпадів. Брав участь у боротьбі за австрійську спадщину. У 1241 році, під час монголо-татарської навали, зазнав поразки в битві на річці Шайо та втік до Далмації. Починаючи з 1242 року, активно займався відновленням країни і за 4 роки зумів подолати наслідки монгольської навали, за що отримав прізвисько «другий засновник Угорщини».
Як повідомлялося раніше, поблизу Галича були знайдені артефакти періоду трипільської культури.
Фото: Володимир Олійник/Фейсбук