Українці відповіли, як влада має діяти стосовно УПЦ МП
Фото: Українська Православна Церква / Facebook
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) порівняв результати опитувань у грудні 2022 року, травні 2023-го і квітні 2024-го про ставлення українців до православної церкви Московського патріархату. Результати опублікували 7 травня.
Згідно з останнім опитуванням, 83% українців вважають, що держава так чи інакше має втрутитися в діяльність УПЦ МП. Для порівняння, у грудні 2022 року таких було 78%, у травні 2023 року – 85%.
63% вважають, що цю церкву мають повністю заборонити в Україні. У грудні 2022 року за це було 54%, у травні 2023 року – 66%. Ще 20% зараз підтримують “м’якший” підхід, що не передбачає повної заборони, але передбачає встановлення державного контролю й нагляду. За це у грудні 2022 року висловилося 24% респондентів, у травні 2023 року – 19%.
Водночас на думку 12% респондентів, нічого не варто робити й не варто втручатися у справи УПЦ МП, а треба розслідувати лише окремі ймовірні випадки правопорушень. Такі ж показники були у грудні 2022 року, у травні 2023 року – 6%.
У всіх регіонах України більшість населення (від 76% на сході до 85% на заході й 86% у центрі) – за проактивну позицію держави в питанні діяльності УПЦ МП. На півдні та сході трохи менше тих, хто підтримує повну заборону (55% і 46% проти, відповідно, 69% на заході й 68% у центрі).
Інфографіка: kiis.com.ua
Також респондентам поставили запитання, чи довіряють вони УПЦ МП. За результатами, 82% українців їй не довіряють. Довіряє цій церкві 8%, а ще 11% не змогли визначитися зі своєю думкою. Тих, хто не довіряє, в усіх регіонах переважна більшість (від 73% на сході до 88% на заході).
Інфографіка: kiis.com.ua
“Можна стверджувати, що й зараз Українська православна церква Московського патріархату продовжує діяльність, через яку її сприйняття серед населення залишається як “п’ятої колони Кремля”. Вочевидь, церкві не вдається переконати українців, що вона нібито не залежать уже від керівництва Московської патріархії та стоїть на проукраїнських позиціях”, – прокоментували результати опитування у КМІС.
Опитування проводили 20–25 квітня 2024 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією телефонних номерів і подальшим статистичним зважуванням). У ньому взяло участь 1220 респондентів, які живуть у всіх регіонах України, окрім Криму. Опитування проводили з дорослими (віком від 18 років) громадянами України, котрі на момент опитування проживали на території України, яку контролює уряд України. До вибірки не внесли жителів територій, які тимчасово не контролює влада України, а також опитування не проводили з громадянами, котрі виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Контекст
УПЦ МП, яка офіційно має статус “самоврядної церкви з правами широкої автономії”, є частиною Російської православної церкви (РПЦ).
На соборі 27 травня 2022 року УПЦ МП заявила про свою незалежність (внесла зміни до статуту) й висловила незгоду з патріархом РПЦ Кирилом, який підтримав вторгнення РФ в Україну, проте не засудила його.
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті встановила, що рішення УПЦ МП “не привели до розриву церковно-канонічного зв’язку з РПЦ” і управління УПЦ МП “продовжує перебувати щодо РПЦ у відносинах підпорядкування”.
19 січня 2023 року Кабінет Міністрів вніс у Верховну Раду законопроєкт №8371, який передбачає заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних із Росією. Його розглянув профільний комітет парламенту.
У 2022–2023 роках за заборону діяльності УПЦ МП проголосували облради в низці регіонів, зокрема у Львівській, Хмельницькій, Волинській, Житомирській і Чернівецькій, Закарпатській областях.
Джерело: gordonua.com
