Українські зброярі б’ють на сполох: як уникнути зриву постачань на фронт

Чи загрожує українській армії “збройне голодування” через бюрократію?

Українські виробники озброєнь б’ють на сполох: нова система оборонних закупівель, яка мала б прискорити постачання, може спричинити критичну затримку у забезпеченні війська технікою. Головна причина – надто повільна розробка тактико-технічних характеристик (ТТХ) нової продукції. Якщо ситуацію не виправити, вже за пів року може виникнути серйозний дефіцит озброєння на фронті.

Українські виробники зброї попередили про ризик зриву постачань на фронт та запропонували рішення

Вітчизняні оборонні підприємства, об’єднані в Українську раду зброярів (УРЗ), стурбовані сповільненням процесу контрактування. Це прямий наслідок реформи системи оборонних закупівель, яка передбачає перехід від прямих домовленостей до відкритих тендерних процедур. Хоча такий підхід відповідає європейським стандартам та сприяє прозорості, він створює певні часові лаги, які в умовах війни можуть мати критичні наслідки.

Проблеми нової системи закупівель

Центральним елементом нової моделі є формування тактико-технічних характеристик (ТТХ) для озброєнь. Ці документи стають основою для оголошення тендерів Агенцією оборонних закупівель (АОЗ). Однак, за словами представників УРЗ, за понад п’ять місяців з моменту запуску реформи, центри компетенції, відповідальні за розробку ТТХ, впоралися лише з незначною кількістю позицій. Цей “вузьке місце” фактично зупиняє весь подальший ланцюжок.

“Будь-яка система має працювати відповідно до темпу війни. Між рішенням про закупівлю та реальною поставкою існує час на процедури, пошук компонентів, виробництво, випробування та приймання. Якщо ми гальмуємо контрактування сьогодні, то через кілька місяців може виникнути розрив у постачанні”, – зазначає Ігор Федірко, виконавчий директор УРЗ.

У липні АОЗ звітувала про перші тендери на закупівлю FPV-дронів на суму понад 3.3 мільярда гривень. Хоча процедури були проведені за всіма категоріями, де були готові ТТХ, загальний обсяг фінансування для нових закупівель через тендери є обмеженим, тоді як основні кошти вже спрямовані на цей новий механізм. Виробники підтримують прозорість, але наголошують на необхідності оперативності.

Ризики для фронту

Асоціація виробників озброєння “Технологічні сили України” попереджає, що брак контрактування може поставити під сумнів не тільки здатність Сил оборони вести активні бойові дії, але й стабільну роботу українського оборонно-промислового комплексу.

Простими словами: якщо закупівлі “застигнуть”, армія не отримає необхідне озброєння вчасно. Навіть якщо ТТХ розроблять найближчим часом, і АОЗ оперативно запустить тендери, пауза у постачанні майже неминуча. “Ціна цієї паузи – це зброя, якої може не отримати фронт”, – підкреслює Федірко.

За його оцінками, існує реальна загроза повного припинення постачання озброєння через шість місяців. Це питання стосується того, чим українська армія зможе воювати навесні 2025 року. Виробничий цикл включає не тільки сам тендер, а й отримання авансу, закупівлю комплектуючих (що може тривати до трьох місяців), саме виробництво, випробування та передачу готової продукції. Таким чином, поточна пауза в контрактуванні неминуче призведе до дефіциту через півроку.

Багато виробників наразі законтрактовані лише на 15-25% своїх потужностей. Прогнозується, що постачання озброєння, яке мало б бути законтрактоване за ще не оголошеними закупівлями, розпочнеться не раніше грудня 2026 року, а можливо, й березня 2027 року.

Інші виклики

Ситуацію ускладнює обмежене фінансування цифрової платформи DOT-Chain Defence. Ця платформа дозволяла військовим частинам оперативно замовляти дрони, боєприпаси, засоби РЕБ та роботизовані комплекси напряму зі складів виробників за лічені тижні. Також ще не довели своєї ефективності пілотні проєкти Міноборони, як-от “Базовий рівень”, що мав забезпечувати підрозділи мінімальним рівнем БпЛА та інших систем.

Збіг у часі паузи з тендерами та перебоїв з фінансуванням DOT-Chain Defence є особливо небезпечним. Саме зараз українська зброя почала давати фронту відчутну перевагу: далекобійні системи вражають логістику противника, а дронові підрозділи стримують піхотні штурми. Зупинка виробництва в цей критичний момент може призвести не тільки до втрати цієї переваги, але й до значно ширших негативних наслідків для обороноздатності країни.

Довгострокові наслідки для галузі

Виробники, які інвестували у розширення потужностей, найм персоналу та закупівлю компонентів під час війни, ризикують залишитися без державної підтримки на місяці. “Жоден експорт не може замінити українським виробникам державне оборонне замовлення. Зовнішні контракти лише підтримують розвиток, але не можуть завантажити всі створені потужності”, – зазначає Федірко.

Крім скорочення виробничих потужностей, під загрозою опиняється модернізація. Без постійних замовлень компанії не зможуть оновлювати наявні зразки озброєння та розробляти нові, що є критично важливим, адже техніка швидко застаріває.

Пропозиції виробників

Учасники ринку пропонують кілька шляхів для пом’якшення кризи:

  • Відновити широке фінансування прямих закупівель через платформу DOT Chain Defence, яка довела свою ефективність.
  • Оперативно перерозподілити кошти для задоволення критичних потреб.
  • За необхідності – переформатувати та посилити центри компетенцій.
  • Встановити чіткі строки та визначити відповідальних за розробку ТТХ.
  • Прискорити оголошення закупівель за вже готовими ТТХ.
  • Запровадити перехідний механізм до повноцінного запуску нової моделі.

Наголошується, що будь-який механізм закупівель має відповідати двом ключовим критеріям: своєчасно забезпечувати фронт зброєю та гарантувати безперервність виробництва на українських підприємствах. Решта – це лише форма, яку можна вдосконалювати, але не ціною цих двох фундаментальних аспектів.

Виробники також звертають увагу на кадрову складову. Система оборонних закупівель не повинна залежати від змін у керівництві. Кожна кадрова ротація, що призводить до паузи у постачанні, свідчить про ручне керування, а не про налагоджену систему. На ринку не виключають, що тиск на керівника АОЗ Арсена Жумаділова може бути спробою перекласти відповідальність, тоді як АОЗ об’єктивно не може проводити закупівлі без ТТХ, які їй не передають. Тому закликають не політизувати проблему, а ухвалювати процедурні рішення для якнайшвидшого проведення закупівель.

Порада від АіФ UA:

Ця новина є надзвичайно важливою для розуміння поточного стану оборонної промисловості України. Вона висвітлює потенційні проблеми з постачанням озброєння, що може вплинути на боєздатність армії. Важливо стежити за розвитком подій та рішеннями, які будуть ухвалені для подолання бюрократичних перешкод, адже це безпосередньо стосується безпеки країни.

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *