## ООН: Рішуче засудження російських атак на цивільну інфраструктуру та порти На екстреному засіданні Ради Безпеки ООН, скликаному за наполяганням України, дипломати висловили категоричне несприйняття чергової хвилі російських обстрілів, спрямованих проти цивільних об’єктів та ключових портових потужностей. Особливу стурбованість викликає динаміка зростання людських жертв серед мирного населення та критична загроза глобальній продовольчій безпеці, спричинена цими діями.
### Масовані атаки та зростання жертв серед цивільних На засіданні, що відбулося за ініціативи української сторони, представники ООН та міжнародні дипломати висловили глибоку стурбованість ескалацією російських ударів по критичній цивільній інфраструктурі України. Особливий акцент було зроблено на системних нападах на чорноморські порти, що створюють реальну загрозу для безпеки судноплавства та постачання продовольства. Голова Департаменту ООН з політичних питань, Кайоко Гото, представила доповідь, яка висвітлила тривожну статистику. З моменту останнього обговорення ситуації в Раді Безпеки, зафіксовано понад 170 загиблих та 1028 поранених цивільних осіб по всій Україні внаслідок повітряних атак РФ. Серед уражених об’єктів – житлові будинки, дитячі садки, супермаркети та логістичні центри. Лише в липні в Києві загинуло щонайменше 56 цивільних, ще 232 отримали поранення. Загалом, з початку повномасштабного вторгнення, Управління Верховного комісара ООН з прав людини зареєструвало понад 16 тисяч загиблих та понад 90 тисяч поранених. Пані Гото наголосила, що міжнародне гуманітарне право чітко забороняє будь-які атаки на цивільне населення та об’єкти критичної інфраструктури, закликавши до негайного припинення таких дій. ### Цілеспрямовані удари по дипломатичних та гуманітарних об’єктах Окремою темою обговорення стала ситуація, пов’язана з ударами по дипломатичних установах та об’єктах, що використовуються міжнародними організаціями. Зокрема, було згадано цілеспрямований російський удар керованими авіабомбами по Слов’янську, який призвів до руйнування будівлі колишнього почесного консульства Латвії. Представниця Латвії при ООН, Саніта Павлута-Десландес, засудила агресивні дії РФ та висловила солідарність з Україною. Представниця Данії, Христина Маркус Лассен, також відзначила руйнування Росією дипломатичних та гуманітарних об’єктів. Вона підкреслила, що удари по приміщеннях, які використовували програми ООН, та складах міжнародних організацій є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, і винні мають понести відповідальність. ### “Продовольчий терор”: атаки на порти та судна Представники ООН та дипломати звернули особливу увагу на систематичне знищення Росією портової та аграрної інфраструктури України, що спричинило зростання світових цін на продукти харчування приблизно на 20%. Нагадано про атаки РФ на порти Одеси, Чорноморська, Ізмаїла та Миколаєва, а також на цивільні судна під прапорами Гвінеї-Бісау та Республіки Того. Представник Латвії підкреслив, що навмисні атаки Росії на об’єкти Всесвітньої продовольчої програми (ВПП ООН) підривають продовольчу безпеку в усьому світі, ставлячи під загрозу мільйони людей у найбідніших регіонах планети. Представник Франції також підтвердив, що дії РФ створюють ризик голоду в африканських, азійських та близькосхідних країнах. ### Ядерна безпека та заклик до миру Виконувачка обов’язків заступника Генерального секретаря ООН з гуманітарних питань, Індріка Ратватте, звернула увагу на критичну ситуацію навколо Запорізької АЕС, яка неодноразово втрачала зовнішнє електропостачання через обстріли. Також обговорювалася розробка зимового плану допомоги Україні. Учасники засідання закликали до негайного, безумовного припинення вогню та відновлення миру згідно зі Статутом ООН. Заступник постійного представника США при ООН, Ден Негреа, підкреслив відсутність військового вирішення конфлікту та готовність США сприяти переговорам між Москвою та Києвом. ### Російська позиція та реакція міжнародної спільноти Виконувачка обов’язків постійного представника РФ при ООН, Анна Євстигнєєва, представила позицію Росії, яка полягала у дзеркальних звинуваченнях України та використанні пропагандистських наративів. Вона стверджувала, що російські військові не атакують цивільні об’єкти, а натомість ціляться у підприємства військово-промислового комплексу, які нібито прикриваються мирним населенням. Представниця Великої Британії рішуче заперечила спроби Росії поставити знак рівності між російськими ударами по українських містах та діями України з самозахисту, підкресливши, що вторгнення Росії є порушенням міжнародного права. #### Контекст 20 липня 2026 року Україна подала запит на екстрене засідання Радбезу ООН у зв’язку з російськими обстрілами цивільних суден у Чорному морі. Цю ініціативу підтримали Франція, Велика Британія, Данія, Греція та Латвія. За словами в.о. очільника МЗС України Андрія Сибіги, атаки на цивільні кораблі створили реальну загрозу голоду в багатьох регіонах світу. — ### Порада від АіФ UA: Ця новина важлива для розуміння міжнародної реакції на російську агресію. Засідання Ради Безпеки ООН демонструє, наскільки серйозно світова спільнота сприймає порушення міжнародного права та загрози, що виникають внаслідок дій РФ. Інформація про продовольчу безпеку та ядерну небезпеку навколо ЗАЕС є критичною для усвідомлення глобальних наслідків війни.
Джерело