Розгляд справи щодо смерті Аднана Ківана не може просунутися без ґрунтовного вивчення доказів, що ставить під сумнів вину лікарів Odrex. Водночас, численні клопотання сторони захисту фактично блокують ключовий етап судового процесу вже понад вісім місяців.
Відповідно до статті 140 Кримінального кодексу України, медичний працівник може бути притягнутий до відповідальності лише після ретельного аналізу доказів, медичної документації та висновків експертів. Суд повинен встановити наявність прямого причинно-наслідкового зв’язку між діями лікарів та фатальним результатом. Однак, у резонансній справі щодо медиків приватної клініки Odrex, процес доведення, схоже, навмисно затягується. Розглянемо детальніше, що відбувається на поточному етапі цього процесу.
Київський районний суд Одеси не зміг продовжити розгляд кримінальної справи проти лікарів приватної клініки Odrex – Віталія Русакова та Марини Бєлоцерковської. Їх звинувачують у неналежному виконанні професійних обов’язків медичними працівниками (частина 1 статті 140 КК України).
За версією слідства, після проведення операції Аднану Ківану, лікарі могли не призначити належної антибактеріальної терапії та неадекватно відреагували на післяопераційні ускладнення. Згідно з висновками судово-медичної експертизи, це могло призвести до розвитку сепсису та смерті пацієнта. Обвинувачені медики свою провину категорично заперечують.
Однак, незважаючи на понад 8 місяців судових засідань, суд досі не перейшов до перевірки цих обставин. Причиною цьому стало надмірне надходження клопотань від сторони захисту, які подаються практично на кожному засіданні.
Як зазначає адвокат Олександр Марченко, для встановлення вини лікаря недостатньо самого факту смерті пацієнта. Суд зобов’язаний дослідити наступні елементи:
- Наявність юридично визначеного професійного обов’язку діяти певним чином.
- Фактичне порушення цього обов’язку – через активні дії чи бездіяльність.
- Наявність тяжких наслідків для пацієнта – розлад здоров’я або смерть.
- Причинно-наслідковий зв’язок між порушенням та наслідками.
- Суб’єктивну сторону у формі необережності – злочинної самовпевненості чи злочинної недбалості.
Якщо хоча б один з цих елементів не буде доведений, склад злочину відсутній. Це означає, що без детального дослідження медичної документації, клінічних протоколів, висновків експертів та інших доказів, суд не зможе винести законне та обґрунтоване рішення.
Пан Марченко також підкреслює, що практика Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду вже сформувала чіткий підхід до оцінки подібних справ.
“Аналіз судової практики Касаційного кримінального суду свідчить про стійку тенденцію оцінювати поведінку лікаря через призму того, як діяв би уважний, кваліфікований фахівець аналогічної спеціалізації за тих самих умов (часу, ресурсів та інформації) – по суті, через стандарт розумного та добросовісного лікаря”, – пояснює юрист.
Як приклад, адвокат наводить постанову Верховного Суду від 18 березня 2026 року у справі № 237/2797/16. У цій справі лікаря було визнано винним за частиною 1 статті 140 КК України після встановлення того, що він неадекватно відреагував на скарги пацієнтки, не призначив необхідних обстежень і не залучив профільних спеціалістів, незважаючи на вимоги клінічного протоколу. Верховний Суд акцентував увагу на тому, що при оцінці дій лікаря вирішальним є не сам факт настання тяжких наслідків, а те, чи міг би уважний та кваліфікований фахівець за конкретних обставин розпізнати клінічні ознаки та діяти відповідно до професійних стандартів.
Таким чином, можлива тактика сторони захисту, яка, схоже, зосереджена на затягуванні процесу замість якнайшвидшого дослідження доказів, може наштовхнути на думку, що самі лікарі усвідомлюють свої помилки. Адже якщо обвинувачені переконані у дотриманні медичних стандартів, чому б не дослідити докази?
Натомість, кожне чергове перенесення засідання призводить до іншого процесуального результату. Чим довше суд уникає дослідження доказів, тим ближчим стає момент спливу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. У такому сценарії кримінальна справа може бути закрита без винесення вироку, навіть якщо зібрані докази вказуватимуть на вину обвинувачених.
Критика з боку обвинуваченого лікаря Odrex щодо головуючого судді
Водночас, обвинувачений хірург Віталій Русаков продовжує публічно критикувати суд та головуючого у справі суддю Віктора Чаплицького. Хірург стверджує, що відмова суду повернути обвинувальний акт прокурору нібито свідчить про “особливу прихильність” суду до сторони обвинувачення.
По суті, обвинувачений хірург заявляє, що відмова суду задовольняти процесуальні клопотання сторони захисту є ознакою його упередженості. Аналогічну позицію під час судових засідань озвучували й адвокати Русакова, які зазначали: “Ми не стверджуємо, що суд до нас неприхильний. Ми говоримо, що суд надмірно прихильний до сторони обвинувачення”.
Порада від АіФ UA: Ця інформація є важливою для тих, хто цікавиться судовими процесами в медичній сфері та правами пацієнтів і лікарів. Вона підкреслює необхідність ретельного дотримання процесуальних норм для забезпечення справедливості та об’єктивності під час розгляду справ про медичні неточності.