Чому Україна, а за нею й увесь світ, мусить переосмислити оборонну стратегію
Сучасний безпековий ландшафт вимагає фундаментальних змін у підходах до виробництва зброї та побудови глобальних систем оборони. Стрімкий розвиток балістичних технологій у росії значно випереджає світові можливості з виробництва сучасних ракет-перехоплювачів, що створює небезпечний дисбаланс. Ця реальність змушує демократичний світ шукати нові, більш гнучкі та стійкі рішення для забезпечення власної безпеки.
Українська антибалістична ракета FP-7.x
Про це йдеться у колонці співзасновника та головного конструктора української оборонної компанії Fire Point Дениса Штілермана, опублікованій у The Washington Post. Він наголошує, що глобальну безпеку вже не можна будувати навколо одного виробника чи окремої держави. Замість цього, демократичний світ має розробити спільну оборонну екосистему, яка забезпечить швидке масштабування виробництва та оперативне реагування на нові виклики.
“Головний урок, який мають засвоїти не лише Україна, а й Сполучені Штати, Європа та кожна держава, яка прагне зберегти свою безпеку: виживання не можна віддати на аутсорсинг одній країні чи покладати відповідальність лише на одну компанію”, – підкреслив Штілерман.
Хоча українські дрони викликають захоплення у світі, здатність України за кілька років збудувати сучасну та гнучку оборонну промисловість стала вимушеним кроком. Перебуваючи під постійною загрозою знищення, країна була змушена діяти надзвичайно швидко, відмовившись від громіздких бюрократичних процедур та створюючи зброю в темпі, який диктує поле бою.
“Україна, маючи вкрай обмежені ресурси, продемонструвала неймовірну швидкість у розбудові сучасної оборонної промисловості. Це стало можливим завдяки ставленню до оборони не як до політичного питання, а як до питання виживання. Політика може диктувати життя в межах наявних можливостей, але виживання змушує виходити далеко за ці межі”, – зазначив конструктор.
Європа переглядає оборонні пріоритети
Нещодавно США, Польща, Німеччина, Нідерланди та Швеція уклали угоду про створення в Європі сервісного центру для ракет PAC-3, що використовуються у системах Patriot. Мета такого центру – оптимізувати процеси ремонту, скоротити логістичні ланцюги та прискорити повернення ракет до бойового складу. Цей крок свідчить про зростання інвестицій європейських країн у власні виробничі та сервісні оборонні спроможності.
Проте, на думку Дениса Штілермана, створення лише сервісного центру не вирішує головної проблеми сучасної війни: виробництво балістичних ракет значно випереджає потужності з виробництва засобів їх перехоплення.
“Сучасні конфлікти наочно демонструють: виробництво балістичних ракет випереджає виробництво перехоплювачів. Лише за п’ять тижнів, з 2 червня по 6 липня, росія випустила 114 балістичних ракет, а також 24 ракети “Циркон” та “Онікс” по Києву. Водночас, світове виробництво найсучаснішої версії ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE для Patriot становить лише близько 50 одиниць на місяць. Це означає, що за п’ять тижнів тільки Київ потребує більше, ніж становить двомісячний обсяг їхнього світового виробництва”, – наголосив експерт.
Саме тому сучасна оборонна промисловість повинна функціонувати за принципом відкритої мережі, де жоден окремий виробник, підприємство чи держава не становлять критично вразливої ланки.
Проєкт FREYJA: нова модель безпеки
Саме за цією логікою розробляється антибалістичний проєкт FREYJA. Ця система має на меті об’єднати технології, виробничі потужності та компетенції різних країн в єдину оборонну екосистему. Президент України Володимир Зеленський нещодавно повідомив, що FREYJA вже об’єднала 10 європейських держав та 12 провідних оборонних компаній, і проєкт залишається відкритим для нових учасників.
Глава держави також підкреслив, що Україна готова забезпечити виробництво ракети-перехоплювача та пускової установки. Від європейських партнерів очікується внесок у вигляді сучасних радарів, сенсорів, систем наведення та інших ключових компонентів, необхідних для побудови повноцінної антибалістичної системи.
Окремо Зеленський застеріг, що росія докладатиме максимум зусиль для перешкоджання реалізації FREYJA. Поява спільної європейської антибалістичної системи не лише зміцнить безпеку континенту, але й виведе на світову арену нового потужного гравця оборонного ринку.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є вкрай важливою для розуміння сучасних безпекових викликів. Вона показує, чому Україна, як і інші демократичні країни, мусить інвестувати у власні оборонні спроможності та розвивати міжнародну співпрацю. Для пересічного громадянина це означає, що майбутнє безпеки залежить від спільної, швидкої та ефективної реакції на загрози, а не від покладання надії на одного “захисника”.