Законодавчі зміни в Україні можуть надати працівникам право ігнорувати робочі запити за межами встановленого графіка. Це означає, що за відсутність відповіді поза робочим часом karyawan не можна буде звільнити або позбавити преміальних виплат.
На законодавчому рівні в Україні пропонується закріпити право співробітників не реагувати на робочі дзвінки, повідомлення в месенджерах чи електронні листи поза встановленим робочим часом. Цю норму інтегрували до проєкту нового Трудового кодексу, як повідомляє УНН.
Галина Третьякова, яка очолює Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, пояснила журналістам, що роботодавцям не слід звертатися до підлеглих у неробочі години.
“Новий Трудовий кодекс, до речі, забороняє роботодавцю звертатися та телефонувати людині, і писати їй смс і мейли в неробочий час. А далі вже це домовленість по розміру оплати праці і по тому, як людина працює”, – прокоментувала народна депутатка.
Очільниця Комітету Верховної Ради також зазначила, що новий Трудовий кодекс містить дискусійне питання щодо обсягу понаднормової роботи на рік для кожного працівника, з метою дотримання санітарних норм.
Детальніше про нововведення
Варто зазначити, що право громадян на інформаційний спокій також захищає проєкт нового Цивільного кодексу (стаття 337). Документ було зареєстровано у Верховній Раді 9 квітня 2026 року, а 28 квітня парламент ухвалив його за основу у першому читанні. Наразі, станом на 4 серпня, він готується до другого читання.
Окремий урядовий проєкт Трудового кодексу (№14386) був зареєстрований у Верховній Раді 15 січня 2026 року, але 16 липня його відкликали та зняли з розгляду.
Таким чином, інформація, озвучена Галиною Третьяковою, ймовірно, стосується вдосконаленого або нового законопроєкту, що розробляється для країни.
Що таке право на інформаційний спокій?
Відповідно до запропонованих положень, особа, яка виконує роботу або надає послуги, матиме можливість припинити інформаційну взаємодію з роботодавцем чи замовником поза межами робочого дня. Це означає можливість не відповідати на телефонні дзвінки, повідомлення в месенджерах, електронні листи та інші робочі звернення після закінчення робочого дня, у вихідні або під час законного відпочинку.
Відмова співробітника підтримувати комунікацію в цей період не повинна розглядатися як порушення умов трудового договору, дисциплінарний проступок чи невиконання службових обов’язків.
Заборона покарання працівника за невідповідь
Законодавча ініціатива передбачає, що небажання karyawan відповідати на робочі запити у неробочий час не може бути підставою для застосування до нього будь-яких санкцій.
Зокрема, працівника не можна буде звільнити, позбавити премії, зменшити йому винагороду, погіршити умови праці чи застосувати інші негативні заходи лише через те, що він не відреагував на повідомлення чи телефонний дзвінок після закінчення робочого часу.
Право на інформаційний спокій пропонується розширити не лише на штатних співробітників, оформлених за трудовими договорами. Ця норма також може охопити фізичних осіб, які надають послуги чи виконують роботи на підставі цивільно-правових угод.
Чи зможе роботодавець звертатися після роботи?
Безпосередньої заборони на дзвінки чи написання повідомлень працівникам у неробочий час законопроєкт не містить. Також документ не передбачає автоматичних штрафів для роботодавців за кожне звернення після завершення робочого дня.
Порушення прав karyawan може статися, якщо роботодавець вдасться до покарання за відсутність відповіді, вимагатиме постійного перебування на зв’язку без відповідної умови в договорі, або застосує інші невигідні заходи.
Які винятки передбачені?
Право на інформаційний спокій не буде абсолютним. Законопроєкт визначає випадки, коли працівник може бути зобов’язаний підтримувати зв’язок.
Наприклад, таке зобов’язання може бути чітко прописане у трудовому або цивільно-правовому договорі. Це стосується чергових, працівників за викликом, аварійних служб, медиків, співробітників критичної інфраструктури або інших професій, де оперативна комунікація є невід’ємною частиною посадових обов’язків.
Обмеження права на інформаційний спокій також можливе у разі загрози національній безпеці, громадському порядку, життю чи здоров’ю людей.
Винятки можуть застосовуватися під час надзвичайних або аварійних ситуацій, а також у випадках, коли необхідно терміново запобігти небезпечним наслідкам.
Крім того, додаткові підстави для обмеження цього права можуть встановлюватися іншими законами та нормативними актами.
Які правила діють зараз?
На сьогодні українське законодавство вже гарантує право на період відключення для дистанційних працівників. У договорі про дистанційну роботу сторони можуть визначити часовий інтервал, протягом якого співробітник має право не підтримувати інформаційно-телекомунікаційний зв’язок із роботодавцем. В цей період відсутність karyawan на зв’язку не вважається порушенням трудового договору чи дисципліни.
Для інших категорій працівників застосовуються загальні норми Кодексу законів про працю щодо тривалості робочого часу, режиму роботи та права на відпочинок.
Водночас, конкретний обов’язок співробітника залишатися на зв’язку може залежати від умов трудового договору, посадових обов’язків, графіка чергувань та специфіки роботи підприємства.
Під час дії воєнного стану застосовуються особливі правила організації трудових відносин. Для певних категорій працівників може бути встановлена збільшена тривалість робочого дня, особливий режим праці або залучення до виконання обов’язків у вихідні дні.
Чому нова норма викликає дискусії?
Ініціатива щодо права на “відключення” відповідає європейським стандартам захисту працівників від постійної робочої комунікації та професійного вигорання.
Схожі правила вже діють у низці європейських держав. Їхня мета — чітко розмежувати робочий час та особисте життя людини, запобігаючи ситуаціям, коли працівник фактично зобов’язаний бути доступним для роботодавця цілодобово.
Однак експерти звертають увагу на те, що право на інформаційний спокій пропонується закріпити саме в Цивільному кодексі як загальне особисте немайнове право. Це викликало занепокоєння серед представників медіа та громадських організацій. Вони висловлюють побоювання, що посадовці, бізнесмени або інші публічні особи можуть спробувати використати цю норму як підставу для ігнорування запитів журналістів або обмеження суспільно важливої комунікації.
Нагадаємо
Профспілки підтримують оновлення Трудового кодексу, проте виступають проти локауту та обмеження прав працівників.
Порада від АіФ UA:
Ці законодавчі зміни можуть суттєво покращити баланс між роботою та особистим життям українців, надаючи право на відпочинок від професійних комунікацій. Важливо знати свої права та слідкувати за прийняттям нового Трудового кодексу, щоб ефективно ними користуватися.