Бюро економічної безпеки (БЕБ) інтерпретує платежі за лізинг повітряних суден як роялті, нехтуючи чинними міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування. Така практика створює серйозні ризики для інвесторів та негативно впливає на міжнародний імідж України.
На противагу росії, яка систематично демонструє зневагу до міжнародного права, Україна будує свою зовнішню політику та міжнародне співробітництво на засадах його неухильного дотримання. Саме тому будь-які спроби окремих українських державних інституцій довільно трактувати чи змінювати зміст міжнародних угод становлять значну юридичну проблему та шкодять репутації держави, як зазначає УНН.
Дотримання міжнародного права – ключова перевага України
Після початку повномасштабного вторгнення українська сторона неодноразово підкреслювала, що боротьба проти агресора – це не лише захист територій, але й утвердження міжнародного правопорядку. Саме на основі Статуту ООН, міжнародних конвенцій та принципів верховенства права Україна вибудовує свої позиції в міжнародних судових інстанціях, домагається запровадження санкцій, конфіскації російських активів та притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах.
Завдяки послідовному дотриманню міжнародних норм, Київ здобув безпрецедентну підтримку від міжнародних партнерів, які розглядають Україну як державу, що діє в правовому полі навіть в умовах агресії. Це робить надзвичайно важливим, щоб українські державні органи демонстрували таку ж законослухняність у внутрішній політиці.
Небезпечний сигнал для інвестицій
Однак, останнім часом зростає занепокоєння через практику окремих державних відомств, які почали довільно інтерпретувати положення міжнародних конвенцій, ігноруючи загальновизнані правові норми.
Яскравим прикладом стала позиція Бюро економічної безпеки України щодо застосування міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування при лізингу повітряних суден. БЕБ почало класифікувати платежі українських авіакомпаній нерезидентам за операційний лізинг літаків та гелікоптерів як роялті. Це суперечить положенням конвенцій про уникнення подвійного оподаткування між Україною та багатьма країнами, Модельній конвенції ОЕСР, усталеній міжнародній судовій практиці та позиції українських судів.
З 2024 року правоохоронний орган, спільно з Державною податковою службою під керівництвом Тетяни Кірієнко, запровадили власне трактування лізингових операцій без жодних законодавчих змін чи перегляду самих конвенцій. Державна податкова служба запропонувала оподатковувати лізинг повітряних суден як роялті, тобто, на їхню думку, податок слід сплачувати не за оренду транспортного засобу, а за використання об’єктів інтелектуальної власності. Така інтерпретація призвела до відкриття низки кримінальних проваджень БЕБ проти представників авіаційної галузі. Правоохоронці вважають, що українські авіаперевізники мали сплатити 15% роялті до українського бюджету, а не податок з орендної плати в країні резиденції лізингодавця з урахуванням положень міжнародних конвенцій. Від тиску БЕБ постраждали щонайменше п’ять авіакомпаній: “Міжнародні авіалінії України” (МАУ), “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”.
Українська авіатранспортна асоціація наголошує, що такий підхід правоохоронців до лізингових операцій підриває конкурентоспроможність українських авіаперевізників на світовому ринку і може призвести до втрати ними міжнародних контрактів, які є життєво важливими в умовах закритого повітряного простору над Україною.
Неприпустимість “переписування” конвенцій відомчими рішеннями
Міжнародні договори укладаються між державами і мають бути зрозумілими для всіх їхніх учасників. Ратифікуючи конвенції про уникнення подвійного оподаткування, Україна погодилася застосовувати їх відповідно до загальновизнаних міжнародних принципів та підходів, сформованих на базі Модельної конвенції ОЕСР.
Важливо підкреслити, що за десятиліття суть цих конвенцій не змінювалася, так само як і не зазнавав змін Податковий кодекс України щодо оподаткування лізингу повітряних суден протягом останніх 30 років.
“Ключовим моментом є те, що з 1992 року ОЕСР свідомо вилучила з поняття “роялті” платежі за використання промислового, комерційного чи наукового обладнання. Лізингові платежі за техніку, транспорт, обладнання класифікуються як підприємницький прибуток (Стаття 7) або доходи від оренди транспорту в міжнародних перевезеннях (Стаття 8), але не як роялті”, – пояснює Олена Кузнечікова, керуючий партнер LAW GUIDE, експерт з міжнародного податкового планування, M&A, структурування бізнесу та захисту активів.
Юристи наголошують, що в Україні міжнародні конвенції мають вищу юридичну силу, ніж національне законодавство.
“Згідно з Конституцією України та процесуальними кодексами, якщо існують міжнародні акти, ратифіковані Україною, які регулюють певні відносини, вони мають пріоритет над внутрішнім законодавством”, – коментує для УНН адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець. Він також зауважив, що зміни, внесені у 2018 році, у разі наявності відповідного закону, який регулює відносини, та ратифікованих міжнародних актів, надають перевагу саме міжнародним нормам.
Якщо ж одна зі сторін починає трактувати міжнародні документи всупереч загальновизнаному розумінню, це ставить під сумнів передбачуваність правового режиму в країні. Для бізнесу це означає, що правила гри можуть змінитися не через рішення парламенту чи міжнародні переговори, а через позицію окремого державного органу.
Особливо чутливо до таких змін ставляться міжнародні інвестори. Вони оцінюють не лише податкові ставки, ефективність судової системи чи економічну ситуацію, але й стабільність застосування міжнародних угод. Відхід держави від загальноприйнятих міжнародних правил автоматично підвищує інвестиційні ризики, що відлякує іноземний капітал.
Найбільш небезпечним є те, що ця проблема може вийти за межі авіаційної галузі. Якщо буде створено прецедент, за якого будь-який державний, а тим більше правоохоронний орган, зможе довільно інтерпретувати міжнародні договори, подібна практика потенційно може поширитися на інші сфери – від інвестиційних угод до міжнародної торгівлі.
Для України, яка прагне членства в Європейському Союзі та розраховує на масштабні повоєнні інвестиції, передбачуваність правозастосування є одним із ключових факторів довіри.
Важливо зберегти головну перевагу
Сьогодні Україна має вагомий міжнародний авторитет як держава, що відстоює верховенство права та вимагає від світу дотримання міжнародних норм щодо російської агресії. Саме тому внутрішня політика державних органів має відповідати цим принципам.
Будь-які спроби самовільно змінювати зміст міжнародних договорів або застосовувати їх всупереч усталеній міжнародній практиці можуть підірвати правову визначеність, погіршити інвестиційний клімат та створити небажані репутаційні ризики.
У протистоянні з росією Україна не раз доводила, що її сила полягає не лише у військовому потенціалі, а й у повазі до міжнародного права. Саме ця відмінність є однією з ключових переваг держави, яку надзвичайно важливо зберегти.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для українського бізнесу, особливо для компаній, що працюють з міжнародними партнерами. Розуміння того, як державні органи трактують міжнародні угоди, допоможе уникнути потенційних юридичних та фінансових проблем. Важливо слідкувати за розвитком подій та дотримуватися рекомендацій експертів щодо податкового планування.