## Київська підземка: Чи стануть намети та матраци забороненими у метро під час тривог?
На сайті Київської міської ради з’явилася петиція, яка пропонує заборонити великогабаритні речі, такі як намети та матраци, у київському метрополітені, адже вони значно зменшують місткість доступних укриттів. Це стало реакцією на ситуацію, що загострилася під час частих повітряних тривог.
Нічна атака на Київ 15 червня знову змусила киян шукати прихистку у підземці, яка функціонує як бомбосховище. З огляду на зростання частоти та тривалості повітряних тривог, мешканці міста почали брати з собою на станції метро не лише складні стільці чи каремати, але й надувні матраци, розкладні ліжка та намети. Подейкують, що під час однієї з нещодавніх обстрілів на платформу навіть доставили надувне двоспальне ліжко.
Ця практика викликала бурхливу дискусію серед українців, до якої долучилися як представники КП “Київський метрополітен”, так і Київської міської військової адміністрації. Видання УНН з’ясувало, чи очікується офіційна заборона на подібні речі у підземці.
Укриття – це не кемпінг: КМДА роз’яснює правила перебування у метро під час тривог
Для прояснення ситуації, редакція звернулася до Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації (КМДА). У представників виконавчої влади запитували про можливу офіційну заборону проносити до метрополітену громіздкі предмети під час ракетно-дронових атак.
Директор Департаменту, Роман Ткачук, у письмовій відповіді на запит УНН повідомив, що наразі законодавство не регулює використання кемпінгового спорядження чи туристичних меблів у захисних спорудах цивільного захисту, до яких під час повітряної тривоги фактично перетворюються київські станції метро.
Однак, пункт 2 глави 4 розділу VI Вимог щодо утримання, облаштування та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09.07.2018 № 579, чітко забороняє проносити до укриттів легкозаймисті або сильнопахнучі речовини, а також великогабаритні предмети.
Окрім цього, як пояснив Ткачук, посилаючись на чинне законодавство, мінімальна площа, яка має бути розрахована на одну особу в укритті (у цьому випадку – головні приміщення споруд подвійного призначення КП “Київський метрополітен”), становить 1 м².
“Отже, розміщення таких великогабаритних предметів, як намети, розкладні ліжка чи матраци, займає площу, що перевищує розрахункову для укриттів, і тим самим зменшує місткість споруди подвійного призначення. Таким чином, громадяни, які використовують більше площі, ніж передбачено, порушують фундаментальні права інших осіб, які потребують укриття, гарантовані Конституцією України”, – підсумував директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА.
Водночас, профільний департамент висловив готовність взяти участь у громадських обговореннях цієї проблеми, але виключно з питань, що входять до його компетенції.
Не лише метро: які укриття в Києві мають захищати людей під час атак
Підземні станції київського метро є частиною загального фонду захисних споруд цивільного захисту столиці. Однак, як зазначив Роман Ткачук у відповіді УНН, це не єдині укриття у місті.
Він підкреслив, що станції метрополітену фактично є спорудами подвійного призначення, які поєднують захисні властивості сховищ та протирадіаційних укриттів. Проте, перебувати в них можна не довше 48 годин (дві доби).
Водночас, за словами Ткачука, до фонду захисних споруд столиці входять й інші об’єкти, які відповідають необхідним критеріям безпеки для захисту населення під час ракетно-дронових атак росії.
“Усі захисні споруди цивільного захисту та споруди подвійного призначення з відповідними захисними властивостями, що входять до загального фонду, сконструйовані таким чином, щоб протягом певного періоду забезпечувати належні умови для перебування людей, які потребують укриття”, – повідомив Ткачук.
Він пояснив, що такі об’єкти призначені для захисту людей під час надзвичайних ситуацій, воєнних дій, бойових дій або терористичних актів, шляхом мінімізації або повного унеможливлення впливу небезпечних чинників, що можуть виникнути в таких обставинах.
КМДА: кількість придатних укриттів у столиці на червень 2026 року
У відповідь на запит журналістів УНН щодо кількості та стану укриттів у Києві, профільний департамент надав таку інформацію:
“Згідно з даними Інформаційної системи “Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту”, станом на червень 2026 року для захисту населення придатні для використання за призначенням 4356 об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту”.
Ці об’єкти можуть слугувати альтернативою метрополітену для киян та гостей столиці під час повітряних тривог.
Реакція Київського метрополітену на можливе регулювання правил перебування під час тривог
УНН також звернувся до представників КП “Київський метрополітен” щодо їхньої позиції щодо дозволу чи заборони проносити на станції розкладні ліжка, надувні матраци та намети.
У відповідь, заступник начальника підприємства Дмитро Пінчук заявив про готовність брати участь у обговоренні питань організації укриття людей під час повітряної тривоги.
“У разі проведення уповноваженими органами відповідного обговорення щодо організації перебування населення на станціях метрополітену під час сигналу “Повітряна тривога”, КП “Київський метрополітен”, в межах своєї компетенції та наданих повноважень, візьме в ньому участь”, – запевнив Пінчук.
Водночас, у Департаменті муніципальної безпеки КМДА підтвердили, що не отримували жодних пропозицій від представників столичного метрополітену щодо обговорення дозволу чи заборони проносити великогабаритні речі на станції під час повітряної тривоги.
“Станом на дату надання відповіді, до Департаменту не надходили пропозиції щодо участі представників у громадських обговореннях з питань встановлення кемпінгового спорядження, використання туристичних меблів в приміщеннях підземних станцій КП “Київський метрополітен”, що включені до фонду захисних споруд цивільного захисту міста Києва як споруди подвійного призначення”, – зазначили у відповіді УНН.
Рекомендації для користування метрополітеном під час повітряної тривоги
Представники київського метрополітену надали кілька порад для громадян, які використовують підземку як сховище:
- Прибути на станцію до її закриття на вхід (детальний режим роботи кожної станції – за посиланням у коментарях).
- Повідомити працівників метрополітену та поліцію про намір залишатися на станції всю ніч.
- Спуститися на платформу. Місце для розміщення підкажуть працівники станції.
Для безпечнішого та комфортнішого перебування на станціях у нічний час, мешканців закликають мати з собою:
- Теплі речі, ковдри та каремати. Середня температура в укритті становить 17-18°C, можливі протяги через наявність тунелів та інших підземних приміщень.
- Особисті медикаменти та пляшку води.
- Засоби гігієни (вологі та сухі серветки).
- Для власників домашніх тварин – пелюшки та пакетики.
Також просять за можливості обирати для укриття центральні станції метрополітену, де під час повітряної тривоги зазвичай менше людей.
Петиція про заборону наметів у метро: що відомо
2 червня 2026 року на офіційному сайті електронних петицій Київської міської ради було зареєстровано документ із вимогою заборонити використання туристичних наметів, надувних ліжок та великогабаритних матраців на станціях метро під час повітряних тривог. Мета – забезпечити максимальну місткість укриттів.
Петицію №14277 створила Наталія Тиц. Автор вимагає від міської влади:
- Ввести офіційну заборону на встановлення туристичних наметів, надувних ліжок, матраців та інших великогабаритних засобів для сну, які обмежують корисну площу платформ і проходів метро під час тривог.
- Запровадити адміністративну відповідальність за порушення цієї норми у вигляді штрафу в розмірі 5 000 гривень (приблизно 125 $) із конфіскацією майна.
- Зобов’язати працівників поліції та чергових по станціях здійснювати постійний контроль, оперативно виявляти порушників, вимагати згортання таких об’єктів та складати відповідні адмінпротоколи.
“На площі, яку займає один такий намет чи матрац (де перебуває лише 1-2 особи), у сидячому стані могли б безпечно та відносно комфортно розміститися від 4 до 10 осіб. Через егоїстичне використання простору іншим містянам, зокрема літнім людям, вагітним жінкам та дітям, бракує місця”, – аргументувала свою вимогу авторка петиції.
Станом на 15 червня документ підписали 1140 українців. Авторка має ще 46 днів, щоб зібрати необхідні 6 тисяч підписів для розгляду київською владою.
Намети та матраци у київському метрополітені: з чого все почалося
4 червня 2026 року речниця КМДА Катерина Поп заявила про можливість введення заборони на встановлення наметів у підземці для тих, хто спускається туди під час ракетно-дронових атак росії на столицю.
За її словами, під час нічних тривог у метрополітені виникає проблема дефіциту місця: частина людей розкладає намети, що ускладнює пошук вільного простору іншими.
Речниця відомства додала, що проблема нестачі місць у столичній підземці, яка вночі перетворюється на укриття, є нагальною і може бути винесена на громадські слухання.
Крім того, Катерина Поп закликала мешканців та гостей столиці з повагою ставитися до інших відвідувачів сховищ під час нічних ракетно-дронових обстрілів та дбати про їхній комфорт.
Таким чином чиновниця відреагувала на ситуацію, що виникла у столичній підземці в ніч на 2 червня. Тоді метрополітен прийняв рекордну кількість людей – 41 тисячу мешканців та гостей столиці.
На платформах станцій почало бракувати місця, оскільки його займали габаритні намети, матраци та навіть розкладні ліжка, з якими люди прийшли до сховища, щоб безпечно перечекати ніч. Між відвідувачами одразу почали виникати конфлікти та суперечки.
Ця ситуація знайшла своє відображення у соцмережах, а згодом про неї написали провідні українські медіа, що змусило владу та представників КП “Київський метрополітен” офіційно відреагувати на неї.
Згодом до дискусії долучилася представниця Київради – депутатка Ксенія Семенова. Вона наголосила, що у ситуації з наметами у метро винні не люди, які їх принесли до сховища, а київська влада, яка на п’ятому році повномасштабного вторгнення рф в Україну не облаштувала для містян і гостей столиці комфортні та безпечні укриття. Крім того, Семенова зазначила, що керівництво метрополітену також не доклало достатніх зусиль для покращення ситуації.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є актуальною для всіх киян та гостей столиці, адже вона стосується безпеки та комфорту під час повітряних тривог. Розуміння правил користування метро як укриттям та можливих обмежень допоможе уникнути непорозумінь та забезпечить доступність місць для всіх, хто цього потребує. Слідкуйте за офіційними повідомленнями КМДА та метрополітену щодо можливих змін у правилах.