У 2026/2027 навчальному році в Україні планується функціонування 11 941 школи, з яких 8 424 забезпечуватимуть навчання в очному форматі. Хоча в Києві загального дефіциту учнівських місць не зафіксовано, деякі окремі навчальні заклади можуть працювати з переповненням.
Напередодні 2026/2027 навчального року українська система освіти відзначається зменшенням кількості загальноосвітніх закладів порівняно з попередніми роками. Це зумовлено низкою факторів: зниження народжуваності, вимушене переселення частини сімей за кордон після початку повномасштабної війни, внутрішня міграція, а також оптимізація шкільної мережі на рівні громад.
Однак, кількість шкіл не єдиний критерій, що хвилює батьків. Головне питання – чи вистачить місць для їхніх дітей. Ситуація в Україні неоднорідна. У малих громадах нерідко спостерігається брак учнів, що ускладнює утримання навчальних закладів. Натомість у Києві та інших великих містах окремі школи та цілі мікрорайони можуть бути перевантажені.
Під час воєнного стану до цих питань додається критично важливий аспект безпеки. Навіть за наявності достатньої кількості класів і парт, безпека навчання залишається пріоритетом. Необхідно переконатися в наявності та місткості належних укриттів. Аналітична служба УНН дослідила ситуацію зі школами напередодні нового навчального року.
Кількість шкіл, що працюватимуть в Україні у новому навчальному році
Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, у 2026/2027 навчальному році планується, що 8 424 школи функціонуватимуть в очному режимі. Ще 2 211 закладів впроваджуватимуть змішаний формат навчання, а 1 306 навчатимуть дітей дистанційно. Загалом це охоплює 11 941 заклад загальної середньої освіти. Очікується, що до перших класів цього року буде зараховано близько 243,3 тисячі першокласників.
Для порівняння, на початку 2025/2026 навчального року в Україні діяло приблизно 11,8 тисячі шкіл. Протягом останніх п’яти років їхня кількість скоротилася орієнтовно на 15,5%.
Це скорочення є результатом комплексу причин: тривале зниження народжуваності, міграційні процеси, наслідки повномасштабної війни, виїзд дітей за кордон, переміщення родин з прифронтових регіонів, а також закриття чи реорганізація малокомплектних шкіл.
Саме тому ситуація в різних регіонах України може кардинально відрізнятися. У деяких сільських школах навчається лише кілька десятків учнів, тоді як у великих містах один навчальний заклад може приймати сотні дітей. Київ, зокрема, демонструє відмінну від середньої по країні картину. Згідно з даними моніторингу мережі закладів загальної середньої освіти, середня наповнюваність однієї столичної школи становить приблизно 528–535 учнів, тоді як у середньому по Україні цей показник складає близько 303 учнів.
Таким чином, говорити про загальний дефіцит місць у школах по всій країні некоректно. Проблема має більш локальний характер: одні громади стикаються з недостатньою кількістю учнів для збереження мережі, а інші – з переповненими популярними школами.
Кількість шкіл, що функціонуватимуть у Києві у новому навчальному році
У відповідь на інформаційний запит УНН, Департамент освіти і науки КМДА повідомив, що у 2026/2027 навчальному році мережа комунальних закладів загальної середньої освіти столиці складатиметься з 412 шкіл. Проте, загальна проєктна місткість цих закладів та кількість вільних учнівських місць не були надані. Тому, спираючись лише на цю інформацію, неможливо оцінити, скільки додаткових учнів зможуть прийняти комунальні школи Києва.
Для порівняння, у 2025/2026 навчальному році в столиці працювало понад 600 шкіл усіх форм власності, включаючи 415 комунальних, 187 приватних та 8 державних. Загалом у київських школах навчалося майже 326 тисяч дітей.
Важливо розрізняти загальну кількість шкіл міста та кількість лише комунальних закладів. Приватний сектор освіти в Києві є значним, проте основне навантаження лягає на комунальну систему.
Чи існує нестача місць у школах Києва
Департамент освіти і науки КМДА не надав у відповіді на запит УНН офіційних даних, що підтверджували б загальну нестачу місць у школах Києва. Отже, наразі не можна говорити про підтверджений загальноміський дефіциту учнівських місць.
Ситуація може суттєво відрізнятися навіть між сусідніми районами. Найбільше навантаження, як правило, спостерігається у районах активної житлової забудови, де розбудова соціальної інфраструктури, включаючи школи, відстає від темпів появи нових будинків.
Існує й інший чинник: батьки часто віддають перевагу конкретним ліцеям або школам з хорошою репутацією, а не найближчим закладам. Це може призводити до переповненості одних шкіл, тоді як у сусідніх можуть залишатися вільні місця.
Тому, враховуючи безпекову ситуацію в столиці, для родин актуальним є не лише пошук “фізичного” місця в школі, але й вибір навчального закладу поблизу місця проживання, планування безпечного маршруту, подання на відповідну освітню програму та можливість очного навчання.
Окремим, але не менш важливим питанням є забезпечення належних умов у шкільних укриттях.
За інформацією КМДА, 94% освітніх закладів Києва обладнані найпростішими укриттями. У випадках, коли школа не має власного укриття, допускається використання захисних споруд сусідніх об’єктів, за умови їхньої близькості та достатньої місткості. Через це фактична місткість школи під час війни може відрізнятися від стандартної. Навіть за наявності вільних місць у класах, якщо укриття не розраховане на одночасне перебування всіх учнів, може виникати необхідність у зміні формату навчання або коригуванні розкладу.
Як працюватимуть київські школи з 1 вересня
Новий навчальний рік у Києві розпочнеться 1 вересня 2026 року. Основний формат роботи кожної школи залежатиме від безпекової ситуації. Департамент освіти і науки КМДА повідомив УНН, що більшість столичних шкіл планують працювати переважно очно та в одну зміну.
“За прогнозом міської влади, 95,3% київських закладів загальної середньої освіти працюватимуть очно. Ще 4% застосовуватимуть змішану форму, а близько 0,7% – дистанційну”, – зазначено у відповіді профільного відомства.
Водночас, відомство визнає, що у разі зміни безпекової ситуації, школи матимуть змогу коригувати організацію навчального процесу. Керівники навчальних закладів можуть запроваджувати різні моделі роботи в умовах воєнного стану. Крім того, школи наділені певною автономією: педагогічна рада визначає структуру навчального року, режим роботи, форми навчання, тривалість навчального тижня та дня, а також графік уроків і перерв.
Чи закривають школи в Україні
Якщо великі міста стикаються з проблемою переповнених шкіл, то деякі громади, особливо у сільській місцевості, спостерігають протилежну тенденцію – значне скорочення кількості учнів у класах. Це пов’язано з демографічним спадом та міграцією, внаслідок чого у деяких закладах навчаються лише кілька десятків учнів.
З 1 вересня 2026 року набувають чинності нові правила державного фінансування малокомплектних шкіл. Освітня субвенція не надаватиметься закладам, де кількість учнів нижча за встановлений норматив. Для шкіл з 1–12 класами це менше 60 дітей, для закладів з 1–11 класами – менше 55, а для шкіл з 1–9 або 5–11(12) класами – менше 45 учнів.
Проте, це не означає автоматичного закриття таких шкіл з 1 вересня. Рішення про реорганізацію чи ліквідацію комунального закладу ухвалює його засновник, як правило, місцева громада. Якщо громада вважає школу необхідною, вона може забезпечити її фінансування з власного бюджету. Однак, для невеликих громад це може бути значним фінансовим тягарем, тому процес оптимізації освітньої мережі, ймовірно, продовжиться.
Навіть у разі реорганізації чи закриття школи, учні не залишаться без навчального закладу. Громада зобов’язана забезпечити їх місцями в інших школах та, за потреби, організувати підвезення.
Що зміниться в Україні в освітній сфері найближчими роками
Українські школи очікує ще одна суттєва зміна – реформа старшої школи. З 2027 року планується перехід до профільної середньої освіти. Після дев’ятого класу учні зможуть обрати подальший шлях: академічний ліцей або професійну освіту.
Це зумовить зміни і в самій мережі закладів. Не всі школи, які сьогодні пропонують навчання з першого по одинадцятий клас, збережуть старшу школу. Деякі заклади функціонуватимуть як початкові школи або гімназії до дев’ятого класу. Натомість навчання у 10–12 класах буде поступово концентруватися в академічних ліцеях.
Чи можуть приватні школи компенсувати брак місць у державних закладах
У Києві існує доволі розгалужена мережа приватних шкіл – їх налічується близько двох сотень. Вони дійсно можуть частково зменшувати навантаження на комунальні заклади. Це особливо помітно у районах нової житлової забудови, де поряд з новими будинками відкриваються приватні освітні проєкти.
Проте, приватні школи не слід розглядати як повноцінне вирішення проблеми нестачі місць.
Насамперед, навчання в них платне, що може бути недоступним для багатьох родин. Крім того, приватні школи мають обмежену кількість місць, власні правила прийому та не зобов’язані приймати всіх дітей з навколишніх будинків.
Комунальна система освіти функціонує за іншим принципом: доступ до загальної середньої освіти має бути гарантований кожній дитині, незалежно від рівня доходів сім’ї. Тому приватні школи можуть доповнювати освітню мережу великого міста та частково її розвантажувати, але не можуть замінити комунальні заклади.
Нагадаємо
УНН раніше інформував про те, чи вистачить місць у дитячих садочках на новий навчальний рік.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно актуальною для батьків, особливо тих, хто проживає у великих містах, як-от Київ. Вона допоможе зорієнтуватися в загальній ситуації щодо кількості шкіл, форматів навчання та потенційних проблем із наповнюваністю. Особливу увагу слід звернути на аспекти безпеки, які стали ключовими у воєнний час, а також на зміни у фінансуванні малокомплектних шкіл, що може вплинути на освітню мережу в майбутньому. Розуміння цих тенденцій дозволить батькам більш свідомо підійти до вибору навчального закладу для своєї дитини.