Київ звільняє Лесю: Демонтують захисні конструкції навколо монумента
У серці Печерського району столиці розпочалися роботи з демонтажу захисних споруд, які оточували пам’ятник видатної української поетеси Лесі Українки. Представники Київської міської державної адміністрації (КМДА) пояснюють, що ці модульні укриття, встановлені на початку повномасштабного вторгнення, вже не відповідають сучасним загрозам і, ба більше, можуть завдати шкоди самим культурним пам’яткам.
Ці роботи є частиною ширшої ініціативи з поетапної “розконсервації” історичних пам’яток, які були тимчасово захищені на початковому етапі повномасштабної російської агресії. Як повідомили у Департаменті культури КМДА, саме сьогодні комунальні служби розпочали демонтаж захисних споруд навколо монумента Лесі Українки, про що інформує видання УНН.
Нові реалії війни та їхній вплив на збереження культурної спадщини
“На початковому етапі повномасштабного вторгнення захист пам’ятників за допомогою модульних конструкцій та мішків з піском був вимушеним кроком. Це дозволило мінімізувати ризики пошкоджень від уламків та вибухових хвиль, спричинених тодішніми атаками. Однак, за понад чотири роки війни характер загроз суттєво змінився, і разом з ним – підходи до збереження наших культурних цінностей”, – зазначає директор Департаменту культури Сергій Анжияк.
Він пояснює, що сучасна російська тактика все частіше включає застосування балістичних ракет та інших потужних засобів ураження, здатних руйнувати навіть залізобетонні споруди. У таких умовах захисні споруди, збудовані з модульних елементів та мішків з піском, вже не можуть гарантувати належного рівня безпеки. Навпаки, у разі потужного вибуху вони самі можуть стати джерелом додаткових механічних пошкоджень для пам’ятників. Наразі не існує сертифікованих захисних конструкцій, які б надійно оберігали монументи від сучасних ракетних ударів.
Ще одним важливим фактором, що спонукає до перегляду стратегії захисту, є наслідки тривалого перебування пам’ятників під тимчасовими укриттями. В умовах обмеженої вентиляції та підвищеної вологості всередині конструкцій, мішки з піском руйнуються, а це створює сприятливе середовище для розвитку грибків та інших біологічних уражень. Особливо вразливими до таких процесів є пам’ятники, виготовлені з мармуру та інших природних матеріалів.
“Сьогодні актуальний захист пам’ятника – це не лише його фізичне укриття. Це, перш за все, можливість постійного моніторингу його технічного стану та своєчасного проведення профілактичних і реставраційних заходів. Саме такий системний підхід дозволяє нам максимально зберегти наші культурні надбання в умовах триваючої війни”, – підкреслив Сергій Анжияк.
Прогрес у розконсервації
За словами представників КМДА, процес демонтажу захисних конструкцій вже активно триває. Раніше було відкрито пам’ятник княгині Ользі, а також завершено роботи з очищення та необхідні реставраційні заходи на пам’ятнику Миколі Лисенку.
Після завершення робіт біля пам’ятника Лесі Українці планується продовжити процес “розконсервації” монумента засновникам Києва, що розташований у Наводницькому парку.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є важливою для киян та гостей міста, оскільки свідчить про повернення до нормального життя та збереження культурної спадщини. Демонтаж захисних конструкцій означає, що місто продовжує функціонувати, а його історичні пам’ятки стають більш доступними для огляду, водночас отримуючи нові, більш адекватні загрозам методи захисту.