Авіалізинг під прицілом: Нардеп закликає до термінового створення робочої групи для врегулювання податкових питань
Заступник голови комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко звернувся до Кабінету Міністрів з наполегливим проханням сформувати спеціальну міжвідомчу робочу групу. Мета – якнайшвидше розв’язати нагальну проблему, спричинену новим трактуванням Бюро економічної безпеки (БЕБ) оподаткування лізингу авіатранспорту як роялті. Ключовим завданням для Міністерства фінансів України є надання чіткого та однозначного роз’яснення щодо цього питання.
Фото: Андрій Ходьков, фотограф УНН
Проблемне питання оподаткування лізингових платежів за експлуатацію повітряних суден потребує негайного розгляду в рамках спеціальної міжвідомчої групи. Формування такого об’єднання – це прямий обов’язок Кабінету Міністрів України, адже саме уряд володіє необхідними повноваженнями для ефективної координації дій усіх державних структур, залучених до вирішення цієї комплексної проблеми. Ситуація загострилася після того, як співробітники Бюро економічної безпеки почали трактувати лізингові операції як такі, що підпадають під сплату роялті. Про це в ексклюзивному коментарі УНН повідомив Володимир Крейденко, заступник голови профільного комітету Верховної Ради.
Авіагалузь під тиском: незрозумілі податкові трактування загрожують бізнесу
У липні поточного року було проведено круглий стіл, під час якого представники авіаційної галузі висловили серйозне занепокоєння щодо тиску з боку Бюро економічної безпеки. БЕБ розслідує кримінальні справи стосовно щонайменше п’яти авіакомпаній, звинувачуючи їх у нібито несплаті роялті за оренду літаків та вертольотів. Учасники заходу звернулися до Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, Державної податкової служби та самого БЕБ з вимогою терміново розробити та затвердити єдину офіційну позицію щодо оподаткування лізингових платежів. Ця позиція має базуватися на чинному українському законодавстві та міжнародних правових нормах. Авіаційні компанії попереджають, що без такого врегулювання Україна ризикує втратити високотехнологічну галузь, яка, попри складні умови повномасштабної війни, продовжує функціонувати, виконувати міжнародні зобов’язання та робити внески до державного бюджету.
Шляхи вирішення: парламентський контроль та фінансова експертиза
“Створення такого діалогового майданчика – це першочергове завдання для Кабінету Міністрів України. Саме виконавча влада має необхідні повноваження для скоординованої роботи підпорядкованих їй органів. Моя пропозиція полягає в тому, щоб уряд терміново зібрав за одним столом представників Міністерства фінансів, Державної податкової служби, Бюро економічної безпеки, Міністерства розвитку громад та територій, Державіаслужби, а також обов’язково залучив представників українського авіаційного бізнесу”, – підкреслив Володимир Крейденко.
Нардеп також зазначив, що до роботи такої робочої групи слід залучати і народних депутатів.
“Ми, народні депутати з комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури та комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, маємо долучитися до цього процесу в межах здійснення парламентського контролю. Це необхідно, аби зібрання принесло реальні практичні рішення, а не залишилося лише декларативними заявами. Я особисто готовий долучитися до цього діалогу”, – додав Крейденко.
Він також пояснив, що парламентський комітет з питань транспорту та інфраструктури не може самостійно вирішувати питання податкової класифікації лізингових платежів, оскільки це належить до компетенції профільного податкового комітету.
На думку Крейденка, паралельно з діяльністю міжвідомчої групи, Міністерство фінансів України повинно затвердити узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування операційного лізингу повітряних суден.
“Це найшвидший та найефективніший адміністративний спосіб формування єдиного офіційного роз’яснення щодо оподаткування операційного лізингу, з урахуванням положень міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування”, – наголосив заступник голови комітету.
Якщо ж виявиться, що такого адміністративного механізму буде недостатньо, за словами Крейденка, Верховна Рада буде змушена внести точкові зміни до Податкового кодексу України. Додатковим інструментом захисту бізнесу, на переконання нардепа, може стати Рада бізнес-омбудсмена.
Важливо зазначити, що метою запропонованих заходів не є надання необґрунтованих податкових пільг окремим авіакомпаніям.
“Наша головна мета – не надати комусь пільги чи захистити від сплати належних податків, а забезпечити рівні, прозорі та передбачувані правила гри. Податкові суперечки повинні вирішуватися в адміністративному та судовому порядку, а не через кримінальний тиск, який ставить під загрозу існування української цивільної авіації”, – підсумував Крейденко.
Детальніше про ситуацію
Попри те, що українське податкове законодавство, яке десятиліттями залишається незмінним у частині лізингу, та чинні міжнародні договори досить чітко визначають порядок сплати податків за лізинговими операціями з повітряними суднами, Бюро економічної безпеки вирішило переглянути цей підхід. БЕБ наразі розслідує справи проти щонайменше п’яти авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”. Причиною розслідування є нібито несплата до українського бюджету додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі БЕБ класифікують лізингові платежі як роялті, а літаки та вертольоти розглядають не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Правоохоронці отримали аналітичні висновки, які, за словами представників авіаринку, є надто схожими і ніби написані “під копірку”. Ці документи лягли в основу кримінальних справ проти авіаперевізників. Цікаво, що попередні роз’яснення, опубліковані Державною податковою службою у 2024 році, пропонували оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті.
Юристи, опитані УНН, зазначають, що слідчі БЕБ ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. Вони вважають, що автоматичне донарахування 15% податку в Україні без врахування положень конкретної міжнародної конвенції є щонайменше спірним.
Варто зазначити, що, за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було виявлено порушення під час оподаткування лізингу. Решта перевірок не виявила подібних порушень.
“За результатами лише однієї перевірки компаній авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки”, – повідомила заступниця директора департаменту трансфертного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак відсутність порушень у більшості перевірок не зупинила БЕБ від відкриття кримінальних справ проти авіакомпаній. Правоохоронці стверджують, що компанії не сплатили 15% роялті за останні сім років. При цьому список авіакомпаній, до яких є претензії з боку правоохоронних органів через лізинг, може розширитися в будь-який момент, адже послугами оренди користуються близько 40 авіаперевізників. Це означає, що під загрозою може опинитися вся галузь цивільної авіації України.
Представники авіаційної галузі публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки. Вони вважають, що цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів. Ці дії, на їхню думку, можуть остаточно підірвати діяльність компаній, які вже пережили закриття повітряного простору та релокацію за кордон через повномасштабну війну. Українська авіатранспортна асоціація звернулася до профільного комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, а також до Громадської ради при Міністерстві фінансів із закликом напрацювати єдиний підхід до застосування податкового законодавства у сфері авіаційного лізингу.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для всіх учасників авіаційної галузі України, а також для громадян, які користуються авіатранспортом. Невизначеність щодо оподаткування лізингу авіатранспорту може призвести до значного зростання цін на авіаквитки та поставити під загрозу діяльність українських авіакомпаній. Заклик до створення робочої групи та надання чітких роз’яснень від Мінфіну є кроками, спрямованими на стабілізацію галузі та захист національних інтересів.