Ізраїльська “Цитадель”: Чому “Залізний купол” не дістався Україні
Видання The Washington Post з посиланням на власні джерела повідомляє про неочікуване рішення Прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, яке в 2023 році заблокувало передачу високоефективних систем протиповітряної оборони “Залізний купол” Україні. Ці комплекси, призначені для захисту мирного населення від ракетних атак, мали бути надані українській стороні за сприяння Сполучених Штатів Америки.
За інформацією видання, ініціатором передачі озброєння виступив покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який прагнув посилити захист українців від агресії. Однак, на заваді стала позиція ізраїльського прем’єра. Його аргументація полягала в дотриманні умов угоди про спільне виробництво, яка надає Ізраїлю ексклюзивне право на ухвалення рішень щодо використання цих систем, навіть якщо вони були придбані коштом американських платників податків.
У 2023 році покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем очолив зусилля щодо захисту українських цивільних осіб від російських атак, підтримавши передачу батарей ППО “Залізний купол” зі Сполучених Штатів до України. Але він зіткнувся з перешкодою: Біньяміном Нетаньягу
– пише видання.
Цікаво, що одночасно з цим, американські законодавці просувають законопроєкт про оборонну політику на суму 1,15 трильйона доларів, який розширює співпрацю між США та Ізраїлем у сфері оборонних технологій. Однак, критики цього документа висловлюють занепокоєння, що він може надати Ізраїлю право вето на використання певних видів озброєнь, які виробляються або постачаються Сполученими Штатами.
Це ставить під загрозу наш суверенітет і шкодить нашій національній безпеці, обмежуючи наші можливості. Ракетні системи, які ми хотіли передати (Україні ред.), були розміщені на південному заході Сполучених Штатів і оплачувалися платниками податків США, але Ізраїль наклав на це вето
– заявив сенатор Кріс Ван Голлен.
Нагадаємо
На тлі цих подій, Україна представила власну ініціативу – створення загальноєвропейського антибалістичного щита “Freyja”, який базуватиметься на українській ракеті-перехоплювачі FP-7.x. Деякі європейські держави виявили зацікавленість у долученні до цього проєкту, однак його повноцінна реалізація вимагатиме значного часу через низку об’єктивних причин.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є важливою для розуміння складнощів міжнародної військово-технічної співпраці та впливу політичних рішень на можливості України захищати своє небо. Знання про ці процеси допомагає більш глибоко аналізувати події та оцінювати ефективність міжнародної підтримки.