БЕБ Розслідує Авіалізингові Справи, Але Прикривається Таємницею Слідства
Бюро економічної безпеки України (БЕБ) відмовилося надати вичерпні пояснення щодо своєї позиції стосовно оподаткування лізингу повітряних суден як роялті. На запит видання УНН про правові підстави такого підходу, представники БЕБ посилаються на таємницю досудового розслідування. Водночас, Бюро підтвердило розслідування чотирьох кримінальних проваджень, пов’язаних з операціями авіалізингу з нерезидентами.
Раніше видання УНН повідомляло про розслідування щодо щонайменше п’яти авіаперевізників, включаючи МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, H3Operations та “Скайлайн Експрес”. Причиною розслідувань стало нібито ухилення від сплати додаткового 15% податку з доходів нерезидентів, що виникає з договорів лізингу повітряних суден. Слідчі БЕБ кваліфікують лізингові платежі як роялті, а літаки та гелікоптери – як “обладнання”, а не транспортні засоби.
Зазначається, що аналітичні висновки, які стали підставою для кримінальних справ, з’явилися після публікації статті податковою службою у 2024 році. Ця стаття пропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, мають схожий зміст, ніби “під копірку”, лягли в основу звинувачень.
Юристи, опитані УНН, наголошують, що слідчі, схоже, ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. Автоматичне донарахування 15% податку без урахування положень таких конвенцій вважається юристами щонайменше спірним.
Варто зазначити, що, за даними Державної податкової служби, більшість авіакомпаній успішно пройшли податкові перевірки. Лише в одному випадку було виявлено порушення під час оподаткування лізингу, тоді як решта перевірок не виявили жодних претензій.
БЕБ підтверджує розслідування 4 кримінальних справ щодо авіалізингу
УНН направив до Бюро економічної безпеки запит щодо кримінальних проваджень, пов’язаних з оподаткуванням операцій з лізингу повітряного транспорту в нерезидентів, відкритих проти українських авіакомпаній. Редакція цікавилася кількістю таких проваджень, кількістю залучених авіакомпаній та правовими підставами їх відкриття.
Крім того, УНН запитував, чи відомо слідчим БЕБ про успішне проходження авіакомпаніями податкових перевірок, під час яких претензій до оподаткування лізингу не виникало.
Окремо редакція цікавилася нормативною базою, на основі якої БЕБ класифікує авіалізинг як роялті.
Однак, відповіді на запитання редакція не отримала. БЕБ посилалося на статтю 222 Кримінального процесуального кодексу України, яка обмежує розголошення відомостей досудового розслідування без письмового дозволу слідчого чи прокурора.
“Наразі надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 72025001220000026 від 22.05.2025, № 72025001220000001 від 08.01.2025, № 72024000220000003 від 06.02.2024 та № 72025001220000034 від 16.06.2025 не вбачається можливим”, – зазначено у відповіді БЕБ на запит УНН.
Таким чином, Бюро відмовилося надавати будь-яку інформацію щодо кримінальних справ, хоча запит не стосувався конкретних фігурантів чи назв компаній.
Згідно з Єдиним реєстром судових рішень, у кримінальному провадженні №72025001220000034 фігурують авіакомпанії “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Авіакомпанія Константа”.
Кримінальна справа №72025001220000001, згадана БЕБ, відкрита щодо “Скайлайн Експрес”, а провадження №72024000220000003 – щодо “Міжнародних авіаліній України” (МАУ).
Крім того, БЕБ розслідує справу №72025001220000026 щодо авіакомпанії “Роза Вітрів”. Водночас, інформація про кримінальне провадження №42025110000000326 стосовно авіакомпанії “УРГА” відсутня у наданій БЕБ відповіді, хоча, за даними редакції, воно також перебуває на розгляді.
У БЕБ пояснили, що розголошення запитуваної інформації може призвести до передчасного розкриття предмета та напрямів розслідування, інформації про перевірювані особи та компанії, матеріалів обвинувачення та запланованих процесуальних дій. “Розголошення таких відомостей може негативно вплинути на повноту, об’єктивність та ефективність досудового розслідування”, – вважають у Бюро.
БЕБ не пояснює, чому авіалізинг вважається роялті
Водночас, БЕБ так і не надало пояснень, на якій саме нормі законодавства ґрунтується класифікація лізингових платежів за повітряні судна як роялті. Це викликає питання, враховуючи, що податкове законодавство щодо лізингу не змінювалося десятиліттями, а правоохоронні органи не мають права самостійно змінювати його трактування.
Посилання на таємницю слідства може бути обґрунтованим для уникнення розкриття конкретних доказів чи інформації про учасників проваджень. Однак, це не дає відповіді на ширше питання про правове трактування операцій, яке застосовує БЕБ і яке безпосередньо впливає на український авіаційний бізнес.
У БЕБ також не змогли навести жодного прикладу успішної кваліфікації лізингових платежів за повітряні судна як “роялті” з 1991 року, що свідчить про відсутність таких прецедентів.
Причини виникнення проблеми з авіалізингом
Це питання є принциповим для української авіаційної галузі, оскільки переважна більшість повітряних суден українських перевізників експлуатується на умовах лізингу, а не власності. За даними Державного реєстру, 86% повітряних суден українських авіаперевізників перебувають в оренді.
Раніше Міністерство фінансів у відповіді на запит УНН зазначило, що оподаткування операцій з лізингу повітряних суден здійснюється відповідно до Податкового кодексу та міжнародних договорів України. Мінфін нагадав про пункт 3.2 статті 3 Податкового кодексу, згідно з яким, якщо міжнародним договором встановлені інші правила, застосовуються правила міжнародного договору.
Міжнародні конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування не передбачають можливості оподаткування авіалізингу як роялті.
Міністерство фінансів також висловило готовність долучитися до розробки роз’яснень щодо оподаткування таких операцій.
Дискусія навколо оподаткування авіалізингу виходить за межі суто податкових питань. Поки Мінфін працює над єдиним підходом, а авіаційний бізнес закликає державу усунути правову невизначеність, БЕБ продовжує розслідувати кримінальні провадження, проте публічно не пояснює правові підстави своєї позиції щодо трактування авіалізингу як роялті та вимог щодо сплати додаткового 15% податку.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для представників авіаційного бізнесу та юристів, які працюють у цій сфері. Вона висвітлює потенційні правові ризики та невизначеність, що існують в українському законодавстві щодо оподаткування авіалізингу, а також показує позицію ключових державних органів. Розуміння цих аспектів допоможе компаніям краще захистити свої інтереси та уникнути непередбачених податкових зобов’язань.