## Україна рекордно збільшує оборонний бюджет, але стикається з внутрішніми викликами: БЕБ тисне на авіабізнес 
П’ятий рік поспіль Україна перебуває у стані повномасштабної війни, і забезпечення сектора безпеки та оборони залишається пріоритетним завданням держави. Для підтримки обороноздатності країна змушена постійно збільшувати витрати на армію, закупівлю сучасного озброєння та військової техніки, активно залучаючи при цьому фінансову допомогу від міжнародних партнерів. На цьому тлі викликають глибоке занепокоєння дії деяких державних інституцій, які можуть поставити під загрозу ті галузі, що навіть в умовах війни стабільно поповнюють державну скарбницю. Особливо це стосується тиску, який чинить Бюро економічної безпеки (БЕБ) на авіабізнес, котрий щорічно перераховує до бюджету близько мільярда гривень податків, зазначає УНН.
Рекордне зростання оборонних видатків
У червні поточного року Верховна Рада внесла зміни до державного бюджету на 2026 рік, суттєво збільшивши фінансування сектору безпеки й оборони на 1,56 трильйона гривень. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон, який набрав чинності.
За результатами внесених змін, загальний обсяг видатків на оборону у 2026 році сягнув безпрецедентної позначки у 4,4 трильйона гривень.
Розподіл додатково виділених коштів виглядає наступним чином:
- Міністерство оборони отримає 1,52 трлн грн.
- Органи системи МВС – 16,7 млрд грн.
- Держспецзв’язку – 4,8 млрд грн.
- СБУ – 2,5 млрд грн.
- ГУР Міноборони – 1,8 млрд грн.
- Ще 14,6 млрд грн спрямовано до резерву сектору безпеки і оборони.
Із загальної суми, 2,3 трильйона гривень буде спрямовано на закупівлю озброєння та військової техніки, а понад 1,45 трильйона гривень – на грошове забезпечення українських військовослужбовців.
Такі масштаби фінансування підкреслюють необхідність постійного нарощування оборонних витрат для забезпечення відсічі агресору.
Пошук фінансування: міжнародні партнери
Забезпечення таких значних фінансових потреб виключно власними ресурсами є надзвичайно складним завданням. Саме тому Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами.
Збільшення оборонного бюджету стало можливим завдяки погодженню Європейським Союзом масштабного пакету фінансової підтримки України.
Йдеться про кредит обсягом 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки, з яких 60 мільярдів євро призначені саме для оборонних потреб України.
30 червня Україна отримала перший транш у розмірі 3,9 мільярда євро, який буде спрямовано на закупівлю дронів в межах програми Ukraine Support Loan.
“Винахідливість України є основою її успіху у протистоянні повномасштабному вторгненню Росії. Саме цю винахідливість ми прагнемо підтримати. Сьогодні ми надаємо перші 3,9 мільярда євро на передові технології безпілотників для зміцнення оборони України. Далі буде більше”, – зазначила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Подальші виплати будуть спрямовані на закупівлю безпілотників, боєприпасів, ракет та систем протиповітряної оборони.
Отже, міжнародні партнери надають Україні допомогу для покриття частини фінансових потреб, необхідних для продовження війни, закупівлі озброєнь та забезпечення макроекономічної стабільності. Водночас, навіть за наявності такої допомоги, критично важливим залишається збереження внутрішніх ресурсів держави, тобто стабільних податкових надходжень від українського бізнесу.
Авіаційна галузь: стійкість та податки попри все
Одним із прикладів такої стійкості в умовах війни є українська цивільна авіація. Попри повністю закритий повітряний простір над Україною, вимушену релокацію бізнесу за кордон та роботу в надзвичайно складних умовах, підприємства галузі не тільки зберегли свою діяльність, але й продовжують сплачувати значні суми податків.
Як повідомила Державна податкова служба у відповідь на запит УНН, у 2025 році авіаційна галузь сплатила до бюджету 702,23 мільйона гривень, що є рекордним показником за останні вісім років.
Найбільшими платниками стали компанії, що здійснюють пасажирські авіаперевезення, – від них до бюджету надійшло понад 526,8 мільйона гривень.
Ще майже 125,7 мільйона гривень сплатили компанії, що займаються ремонтом та технічним обслуговуванням повітряних суден, а близько 49,7 мільйона гривень забезпечили підприємства вантажної авіації.
Динаміка податкових надходжень свідчить про стабільне зростання: у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, галузь сплатила близько 297 мільйонів гривень. У 2023 році ця сума зросла до 392,6 мільйона гривень, у 2024 році – до 515,5 мільйона гривень, а у 2025 році було встановлено новий рекорд – понад 702 мільйони гривень.
Це означає, що навіть без можливості виконувати польоти всередині країни, авіаційні підприємства продовжують заробляти кошти за кордоном, сплачувати податки до українського бюджету та підтримувати економіку. Експерти вказують, що в повоєнний період саме авіація може стати потужним драйвером економічного відновлення України.
“Авіаційна сфера – це одна з галузей, де Україна може відновити та розвивати свої провідні позиції у світовій економіці. Якщо говорити образно, то ключові напрямки розвитку української економіки чітко відображені на державному прапорі: блакитний колір – це небо, тобто авіакосмічна галузь, а золотисте поле – це аграрна сфера”, – вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
У ситуації, коли Україна змушена залучати десятки мільярдів євро міжнародної допомоги для фінансування оборони, кожне підприємство, яке забезпечує стабільні податкові надходження, набуває стратегічного значення. Натомість, дії окремих державних органів демонструють протилежний підхід.
Необґрунтований тиск на авіабізнес
Під тиском Бюро економічної безпеки опинилися компанії, які використовують механізми, що десятиліттями застосовуються у глобальній авіаційній індустрії. БЕБ намагається трактувати платежі українських авіакомпаній за лізинг літаків від нерезидентів України як роялті, що стало підставою для відкриття кримінальних проваджень. Від такого підходу правоохоронного органу, який намагається кваліфікувати оренду транспорту як користування інтелектуальною власністю, постраждали щонайменше п’ять авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”.
Опитані УНН юристи, податкові консультанти та адвокати неодноразово наголошували, що така позиція суперечить міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування, положенням Податкового кодексу та усталеній судовій практиці. Крім того, той факт, що українське податкове законодавство щодо лізингу повітряних суден не змінювалося останні 30 років, наштовхує на думку про свідомий тиск на бізнес з боку БЕБ. Претензії до діяльності низки авіакомпаній у правоохоронців виникли лише після 2024 року, хоча у діяльності підприємств нічого не змінилося.
На думку експертів, проблема виходить далеко за межі окремих кримінальних проваджень. Для бізнесу, який п’ятий рік працює в екстремальних умовах, додаткові кримінальні ризики можуть стати вирішальним фактором для повного перенесення діяльності до інших юрисдикцій.
За словами виконавчого директора Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Миколи Щербини, спроби подвійного оподаткування авіакомпаній ставлять під загрозу функціонування всієї галузі цивільної авіації, яка наразі виживає завдяки міжнародним контрактам.
“Невизначеність у кваліфікації платежів означає невизначеність у ставках та праві оподаткування, а отже – ризик подвійного оподаткування та донарахувань. Але ще небезпечніше те, що невизначеність для міжнародного партнера розцінюється як ризик юрисдикції. На конкурентному ринку це вирішується просто: контракт отримує той, у кого менше ризиків і прогнозованіші правила”, – наголосив Щербина.
Наразі Україна одночасно веде війну, звертається до міжнародних партнерів за новою фінансовою допомогою та шукає ресурси для збільшення власного оборонного бюджету. В таких умовах державна політика має бути спрямована не на створення додаткових ризиків для сумлінних платників податків, а на збереження та розвиток галузей, які навіть під час війни забезпечують стабільні надходження до бюджету.
Якщо держава втрачатиме платників податків, які забезпечують сотні мільйонів гривень бюджетних надходжень, потреба у зовнішньому фінансуванні лише зростатиме. По суті, Україна одночасно проситиме партнерів профінансувати оборону і власними рішеннями скорочуватиме джерела доходів державного бюджету.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для українських громадян, адже вона висвітлює два ключові аспекти: по-перше, безпрецедентне збільшення фінансування оборони України, що свідчить про серйозність наших оборонних потреб та підтримку міжнародних партнерів; по-друге, критичну важливість стабільності внутрішнього бізнесу та податкових надходжень, особливо в умовах війни. Звернення уваги на дії БЕБ щодо авіаційної галузі підкреслює необхідність прозорості та передбачуваності у відносинах між бізнесом та державою для збереження економічної стійкості країни.