Новий підхід БЕБ: чи загрожує він українській авіації?
Бюро економічної безпеки (БЕБ) розслідує низку кримінальних проваджень проти авіакомпаній, зокрема щодо договорів лізингу літаків та гелікоптерів з нерезидентами. Правоохоронці інтерпретують лізингові платежі як роялті, що, на їхню думку, вимагає сплати додаткових 15% податку в Україні. Цей підхід ігнорує міжнародні угоди, усталену судову практику та результати попередніх податкових перевірок, які не виявили подібних порушень.
Нове тлумачення податків: справа проти авіакомпаній
Бюро економічної безпеки ініціювало розслідування щодо щонайменше п’яти українських авіаперевізників, включаючи МАУ, “Авіакомпанію Константа”, “Урга”, H3Operations та “Скайлайн”. Суть претензій полягає в тому, що слідчі БЕБ трактують платежі за лізинг повітряних суден як роялті. Це призводить до висновку, що компанії мали б сплатити додатково 15% податку з доходів нерезидентів до українського бюджету. Повітряні судна при цьому розглядаються не як транспорт, а як “обладнання”.
Ця нова інтерпретація почала застосовуватися після 2024 року, під впливом публікації попереднього керівництва Державної податкової служби. У цій статті було висловлено пропозицію оподатковувати лізингові операції з нерезидентами, пов’язані з транспортом, як роялті. За оцінками ДПС, за період з 2017 по 2023 роки компанії виплатили нерезидентам близько 13,1 мільйона гривень лізингових платежів, не сплативши при цьому 15% податку на роялті в Україні.
БЕБ, спираючись на такі аналітичні висновки податківців, розпочало кримінальні справи. Особливе занепокоєння викликає ігнорування правоохоронцями міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Ці ратифіковані Україною угоди мають пріоритет над національним законодавством і чітко визначають юрисдикцію та ставку оподаткування доходів нерезидентів. Отже, автоматичне нарахування 15% податку в Україні без врахування положень відповідних конвенцій є вельми сумнівним.
Важливо зазначити, що українське податкове законодавство щодо лізингових операцій не зазнавало змін ні до, ні після 2024 року. Додатково, згідно з даними Державної податкової служби, більшість авіакомпаній пройшли попередні податкові перевірки, і лише в одному випадку було виявлено порушення, пов’язані з оподаткуванням лізингу. Решта перевірок не виявили жодних відхилень.
За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки
– зазначила заступниця директора департаменту трансфертного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Попри відсутність системних порушень, БЕБ відкрило кримінальні провадження одразу проти п’яти авіакомпаній.
Ревізія минулого: застосування нових правил “заднім числом”
Одним із найбільш суперечливих аспектів цих справ є спроба застосувати новий підхід до операцій, що відбувалися багато років тому. Цей підхід раніше не використовувався державою.
Протягом десятиліть договори оперативного лізингу повітряних суден виконувалися згідно з усталеною практикою, яка відповідала нормам Податкового кодексу України, міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування та офіційній позиції контролюючих органів.
Йдеться про спробу донарахувати податкові зобов’язання за операціями, які проводилися багато років тому, відповідно до тогочасного розуміння та застосування законодавства.
Юристи неодноразово підкреслювали, що такий підхід прямо суперечить принципу правової визначеності – одному з наріжних каменів верховенства права. Бізнес не повинен нести відповідальність за те, що через сім років державний орган вирішив по-новому трактувати норми, які протягом усього цього часу застосовувалися послідовно.
За всю історію незалежності України змін у законодавстві не було. Так що змінилося? 2024 рік, війна – що змінилося? А нічого не змінилося
– зазначив керівник юридичного відділу Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко.
За словами Мельниченка, податківці спільно з правоохоронцями намагаються оподаткувати лізинг як роялті, причому не в майбутньому, а ретроспективно.
За останніх сім років аналітики складають так звані аналітичні висновки, які не мають жодного юридичного значення
– пояснив юрист.
Юристи пояснюють, що аналітичні довідки чи висновки самі по собі не можуть замінити акт податкової перевірки, податкове повідомлення-рішення або судове рішення. Вони не встановлюють узгодженого податкового зобов’язання і не повинні підміняти повноцінну процедуру доведення порушення.
Мельниченко стверджує, що ці документи мають шаблонний характер: змінюються лише назви компаній та суми лізингових платежів, тоді як текст, аргументація та навіть помилки залишаються незмінними.
На його думку, якщо вимоги щодо донарахування платежів за останні сім років будуть реалізовані, це поставить під загрозу подальше існування більшості українських авіакомпаній.
Якщо ми за останніх сім років будемо ці податки стягувати, то компанії гарантовано всі банкрути
– заявив представник Аерокосмічної асоціації.
Хто має право тлумачити закон?
Експерти авіаційної галузі вказують на ще одну проблему: сам механізм появи нової правової позиції.
Парламент не ухвалював жодних змін до Податкового кодексу щодо оподаткування лізингових платежів. Також не змінювалися положення міжнародних конвенцій, які, як відомо, мають вищий пріоритет над національним законодавством у сфері міжнародного оподаткування.
Незважаючи на це, правоохоронні органи самостійно почали застосовувати нове тлумачення закону, прирівнюючи лізингові платежі до роялті.
Правники наголошують, що питання офіційного тлумачення законодавства не входить до компетенції правоохоронних органів. Якщо виникає правова невизначеність або різне розуміння норми, остаточну оцінку має надавати суд, а не слідчий чи детектив у рамках кримінального провадження.
Якась аналітична довідка податкової… Є в нас суд, який може тлумачити норми закону, і сам законодавець. Питання, чому податкова не звертається за встановленим порядком до тлумачення
– пояснив СЕО юридичної компанії “Болінський і команда” Святослав Болінський.
Варто згадати, що в Україні вже сформовано судову практику з питань лізингу. Зокрема, Шостий апеляційний адміністративний суд у справі ТОВ “Рейл Лоджистік” дійшов висновку, що транспортні засоби не є об’єктами інтелектуальної власності, а отже, платежі за їх використання не можуть автоматично вважатися роялті. Суди в інших справах займали подібну позицію. Проте, БЕБ, схоже, вирішило проігнорувати сформовану судову практику.
Загрози для всієї авіаційної галузі
Представники авіаційної галузі підкреслюють, що проблема давно вийшла за межі суто податкових питань.
Українська цивільна авіація вже пройшла через пандемію COVID-19, четвертий рік повномасштабної війни, втрату внутрішнього ринку та вимушене перенесення діяльності за кордон. Попри це, компанії продовжують сплачувати податки в Україні, зберігати льотний склад, інженерів та інфраструктуру, необхідні для відновлення польотів після відкриття повітряного простору.
Зокрема, за даними голови Державної авіаційної служби України Даніїла Меньшикова, підприємства авіаційної галузі у 2022-2025 роках сплатили до бюджету майже 27 мільярдів гривень податків та зборів. Однак кримінальне переслідування авіаперевізників ставить під загрозу їхню подальшу діяльність.
Такий підхід створює ризики не для окремої компанії, а для всієї авіаційної галузі. Українські авіакомпанії й без того працюють в умовах надзвичайних викликів: небо закрите, ринки втрачені або суттєво обмежені, операційна діяльність ускладнена війною, питаннями фінансування, страхування та технічного обслуговування. Попри це, галузь не зупинилася. Вона пристосовується, виживає і продовжує працювати у надскладних умовах, демонструючи стійкість, яка викликає повагу всього світу
– зазначив Меньшиков.
У цьому контексті, кримінальне переслідування через нове трактування законодавства може мати значно ширші наслідки, ніж окремі податкові спори. Представники галузі попереджають про ризики втрати української цивільної авіації, виведення бізнесу за кордон та скорочення бюджетних надходжень.
Таким чином, ситуація навколо авіаційного лізингу виявляє кілька системних проблем: спробу застосувати нове трактування законодавства до правовідносин минулих років, підміну судового тлумачення норм позицією правоохоронних органів та кримінальне переслідування компаній, чия діяльність раніше не викликала жодних претензій під час податкових перевірок. Якщо такі підходи стануть нормою, під загрозою може опинитися не тільки авіаційна галузь, а й фундаментальний принцип правової визначеності, без якого неможливі ані інвестиції, ані стабільний розвиток економіки, наголошують експерти.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація важлива для всіх, хто веде бізнес, особливо в галузях, що мають міжнародні зв’язки. Вона сигналізує про потенційні ризики, пов’язані з переглядом податковими органами та правоохоронцями старих операцій на основі нових інтерпретацій закону. Важливо стежити за судовою практикою та офіційними роз’ясненнями, щоб захистити свій бізнес від подібних ризиків.