Новий поворот у справі лізингу: БЕБ відкриває кримінальні провадження, попри попередні перевірки
Бюро економічної безпеки України ініціювало кримінальні провадження стосовно п’яти авіакомпаній, пов’язуючи операції з лізингу літаків з роялті. Юристи висловлюють занепокоєння, вбачаючи в цьому потенційний тиск на бізнес, особливо з огляду на те, що Державна податкова служба раніше не виявила жодних порушень під час власних перевірок.
Українські авіаперевізники, щодо яких Бюро економічної безпеки відкрило кримінальні справи через лізингові операції з іноземними компаніями, вже проходили перевірки Державної податкової служби. Ці перевірки не виявили жодних порушень щодо зазначених операцій. Саме тому нинішні кримінальні провадження з боку БЕБ викликають запитання щодо їхньої правової обґрунтованості та можуть розглядатися як спроба тиску на бізнес через механізми кримінального процесу. Таку думку висловили експерти-юристи в коментарі УНН.
Кримінальні справи проти авіаперевізників: деталі
Бюро економічної безпеки ініціювало низку кримінальних проваджень проти українських авіакомпаній. На думку слідчих, щонайменше п’ять компаній – МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, H3Operations та “Скайлайн” – мали сплатити додаткові 15% податку з доходів нерезидентів до українського бюджету. Це стосується платежів за договорами лізингу повітряних суден. БЕБ трактує лізингові платежі як роялті, а літаки та вертольоти – не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Такий підхід почали застосовувати слідчі після 2024 року. Це сталося після публікації статті попереднім керівництвом Державної податкової служби, де висувалася пропозиція оподатковувати лізингові операції з транспортом, що орендується у нерезидентів, як роялті.
У зазначеній публікації ДПС вказувала, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили нерезидентам 13,1 мільйона гривень лізингових платежів, не сплативши при цьому 15% податку на роялті в Україні. Відтоді БЕБ почало отримувати аналітичні висновки від представників ДПС, які, за словами представників авіаційної галузі, стали підставою для відкриття кримінальних проваджень.
На підставі цих документів, правоохоронці вважають оренду літаків і вертольотів використанням обладнання. Крім того, слідчі, схоже, ігнорують положення міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані українським парламентом договори з іншими державами мають вищий пріоритет над національним законодавством. Саме ці конвенції визначають, де і за якою ставкою можуть оподатковуватися доходи нерезидентів. Тому автоматичне донарахування 15% в Україні, без урахування специфіки відповідної конвенції, є, м’яко кажучи, сумнівним.
Важливо відзначити, що українське податкове законодавство щодо оподаткування лізингу не зазнавало суттєвих змін протягом десятиліть. Більше того, за даними самої ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише одна з них виявила порушення щодо оподаткування лізингу. Усі інші перевірки не виявили жодних проблем.
“За результатами однієї перевірки стосовно компаній авіаційної галузі лізингові платежі було перекваліфіковано у роялті. Тільки однієї перевірки”, – зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак, навіть ця поодинока перевірка не стала на заваді БЕБ для відкриття кримінальних проваджень щонайменше проти п’яти авіакомпаній. Таким чином, перевізників намагаються змусити сплатити додаткові 15% роялті за останні сім років, тобто ретроспективно.
БЕБ ставить під сумнів висновки податкової служби
Людмила Усатюк, партнерка юридичної компанії “Болінський і команда”, наголошує, що перш ніж говорити про можливе кримінальне правопорушення, необхідно відповісти на ключове запитання: що саме змінилося після того, як ці ж операції вже були перевірені податковою службою?
“Якщо контролюючий орган (ДПС) розглянув відповідні операції та не встановив жодних порушень, то, фактично, БЕБ ставить під сумнів висновки спеціально уповноваженого державного органу, який має законні повноваження здійснювати податковий контроль”, – пояснила юристка в інтерв’ю УНН.
За її словами, саме по собі право БЕБ відкривати кримінальні провадження не означає, що таке рішення може ґрунтуватися виключно на новому трактуванні лізингових операцій, особливо коли законодавство в цій сфері не змінювалося, а самі операції були детально досліджені під час податкових перевірок.
“Звісно, БЕБ має право ініціювати кримінальні провадження. Однак це право не є абсолютним. Воно має базуватися на нових доказах або нових фактичних обставинах, які не були предметом дослідження під час податкових перевірок. Якщо ж змінюється лише правова оцінка тих самих господарських операцій за умови незмінності законодавства, виникає логічне запитання: що саме стало підставою для такого перегляду через сім років?” – запитує Усатюк.
Вона підкреслює, що слідчі Бюро економічної безпеки не повинні підміняти собою систему податкового контролю.
“Правоохоронна діяльність не повинна підміняти собою податковий контроль. Якщо держава через компетентний контролюючий орган вже здійснила перевірку та не виявила порушень, то подальший перегляд такої оцінки можливий лише за наявності нових, об’єктивних обставин. В іншому випадку йдеться не про встановлення нових фактів, а про зміну підходу до застосування тих самих норм права, що саме собою не може автоматично свідчити про вчинення кримінального правопорушення”, – зазначила юристка.
Окремо Усатюк звернула увагу на принцип правової визначеності, який є одним з фундаментальних елементів верховенства права. На думку юристки, надзвичайно важливо, щоб бізнес міг розраховувати на послідовність державної політики та передбачуваність застосування законодавства.
“Якщо підприємства діяли згідно з чинним законодавством, виконували свої податкові зобов’язання, проходили документальні перевірки без жодних зауважень, а через сім років отримують кримінально-правову оцінку щодо тих самих операцій без зміни законодавства, це ставить під сумнів стабільність правового регулювання та рівень правової визначеності для всіх учасників господарських відносин”, – підкреслила Усатюк.
Підхід БЕБ суперечить фундаментальним принципам права
Схожу думку висловлює Дмитро Касьяненко, засновник юридичної компанії “Касьяненко і партнери”. Він зазначає, що авіакомпанії не приховували лізингові операції, а, навпаки, відкрито їх декларували.
“На мою думку, позиція авіакомпаній є достатньо сильною, оскільки вони відкрито декларували лізингові операції, надавали договори та документи під час комплексних перевірок ДПС, за результатами яких порушень не встановлено. БЕБ не може ігнорувати ці обставини та перетворювати складний податковий спір щодо тлумачення міжнародних конвенцій на кримінальне переслідування”, – зазначив адвокат у коментарі УНН.
За його словами, для притягнення до відповідальності за ухилення від сплати податків недостатньо лише змінити трактування оподаткування операцій з лізингу повітряних суден.
“Для відповідальності за ухилення від сплати податків недостатньо лише іншого погляду на природу платежів – необхідно довести конкретний умисел посадових осіб, приховування операцій та фактичне ненадходження коштів до бюджету”, – пояснив Касьяненко.
Юрист також наголосив, що застосування нового підходу до операцій, які вже були перевірені багато років тому, суперечить фундаментальним принципам права.
“Якщо законодавство протягом семи років не змінювалося, а держава раніше не висувала претензій, застосування нового фіскального тлумачення заднім числом виглядає як спроба покласти на бізнес відповідальність за зміну позиції самого державного органу, що суперечить принципам правової визначеності, презумпції правомірності дій платника податків і недопустимості використання кримінального провадження як засобу тиску”, – зазначив Касьяненко.
Якщо практика кримінального переслідування через нове трактування вже перевірених операцій стане нормою, під загрозою опиниться не лише окремий бізнес, а й загальна спроможність України зберегти власну цивільну авіацію до моменту відновлення повноцінного повітряного сполучення.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є важливою для розуміння потенційних ризиків, пов’язаних із податковим законодавством та його інтерпретацією. Ситуація підкреслює важливість ретельного аналізу лізингових операцій та можливих змін у правозастосуванні, а також нагадує про необхідність консультацій з юристами для мінімізації ризиків.