Комплекси озброєння, зняті під час капітального відновлення з двох гелікоптерів армійської авіації Мі-8МТ, містяться в неналежних умовах. Розслідування, здійснюване Службою безпеки України, перешкоджає відновленню військової техніки та по суті не гарантує збереження конфіскованого майна.
Два гелікоптери армійського призначення Мі-8МТ вже понад рік не мають можливості повернутися до виконання бойових місій в умовах війни через арешт систем озброєння в рамках кримінального провадження, що розслідується Службою безпеки України. Незважаючи на те, що згідно з законом слідчі органи повинні забезпечити збереження арештованого майна, цього досі не зроблено. Зняте обладнання зберігається в неналежних умовах, а підприємство, де воно знаходиться, систематично зазнає ворожих атак, повідомляє УНН.
Як бойові гелікоптери перетворили на “голубів миру”
Події розгорталися таким чином, що на початку 2024 року Приватна науково-виробнича фірма “МС Авіа-Грейд” виконала державне замовлення та встановила 12 комплексів на кожний із двох гелікоптерів Мі-8МТ. Роботи включали монтаж бортової електроніки, систем озброєння, захисту та елементів підвіски. Після модернізації гелікоптери пройшли технічні та льотні випробування, були прийняті військовими частинами та використовувалися в бойових діях. Один з бортів налітав понад 80 годин.
Через те, що льотний ресурс гелікоптерів добігав кінця, їх передали на капітальний ремонт іншому підприємству – “Авіакон”. В процесі виконання робіт підприємство вирішило самостійно демонтувати системи озброєння з бойових машин, хоча, як стверджують представники “МС Авіа-Грейд”, не мало на це повноважень. Оскільки озброєння перебувало на гарантії і обслуговувати його мали право тільки їхні фахівці. Але до розбирання ферм балкових тримачів – ключових компонентів, на які були встановлені системи озброєння, їх не допустили.
Отже, на думку фахівців, було допущене грубе порушення Авіаційних правил, оскільки демонтаж гарантійного обладнання без участі представників компанії, що його встановила, позбавляє її можливості проводити необхідні рекламаційні процедури та ставить під сумнів справність обладнання.
Арешт комплексів озброєння та їх пошкодження
Після демонтажу комплексів озброєння, його, за словами представників “МС Авіа-Грейду”, порівняли не з актуальною українською технічною документацією (ДСТУ), а з радянськими та російськими ГОСТами, і цілком очікувано виявили розбіжності. На цій підставі Департамент військової контррозвідки СБУ відкрив кримінальне провадження та отримав санкцію суду на арешт озброєння.
При цьому спеціалістів “МС Авіа-Грейду” не допустили до арештованого майна, позбавили можливості надати технічну документацію, а слідство, як зазначили в “МС Авіа-Грейд”, так і не провело жодної гарантійної чи експертної взаємодії з виробником комплексів озброєння.
“Авіакон” завершив капітальний ремонт гелікоптерів, збільшивши їхній льотний ресурс, і вони повернулися у військові частини. Проте через арешт комплексів озброєння армія отримала вже не бойові одиниці, а звичайні. Незважаючи на клопотання про зняття арешту, суд відмовився переглядати рішення.
Разом з тим, як зазначили в “МС Авіа-Грейд”, арештоване обладнання вже рік зберігається в неналежних умовах, через що почало руйнуватися – частину комплексів вже пошкоджено. Крім того, підприємство, де воно знаходиться, неодноразово піддавалося обстрілам російськими військами, що створює прямий ризик втрати державного майна.
Закон вимагає забезпечити належне збереження арештованого майна
Колишній заступник директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков в ексклюзивному коментарі УНН підкреслив, що у випадку зі зброєю та боєприпасами правоохоронці зобов’язані встановити спеціальний режим зберігання арештованого майна.
Якщо йдеться про зброю та боєприпаси, то враховуючи обмеженість доступу до неї, законодавство передбачає особливий порядок її зберігання. Таким чином, слідчий суддя, задовольняючи клопотання стороною обвинувачення про накладення арешту, може прийняти рішення, в якому буде вказано про режим зберігання зброї та боєприпасів
– зазначив юрист.
Він пояснив, що це може бути військова частина, на балансі якої перебувають комплекси озброєння, інший військовий підрозділ чи частина або спеціальна кімната речових доказів органу досудового розслідування. Однак, де б не знаходилося арештоване майно, повинні бути дотримані суворі вимоги безпеки та його збереження.
У випадку з озброєнням гелікоптерів Мі-8МТ цього не зроблено.
Замість захищеного сховища озброєння знаходиться на підприємстві, яке перебуває під постійною загрозою ворожих атак.
Загроза обороноздатності та питання до правоохоронців
Ситуація, яка починалася як господарський спір між підприємствами, перетворилася на кримінальну справу, що унеможливила виконання бойових завдань військовими гелікоптерами й фактично ставить під загрозу забезпечення обороноздатності країни. При цьому неналежне зберігання арештованих комплексів озброєння щодня збільшує ризик виведення їх з ладу.
У поточних обставинах очевидно, що будь-яке затягування розслідування та затримка з відновленням боєздатності гелікоптерів прямо шкодить армії та державі.