## 40 днів ударів по Росії: експерт оцінив ефективність кампанії СБУ та назвав ключові цілі
Служба безпеки України (СБУ) спільно з іншими складовими Сил оборони України завершила 40-денний етап операції, спрямованої на посилення тиску на державу-агресора. Ця кампанія, ініційована Президентом Володимиром Зеленським 25 червня, мала на меті спонукати Росію до завершення війни. Хоча офіційний підсумок ще не представлений, вже можна констатувати певні результати. Протягом цього періоду українські сили здійснили численні удари по військових аеродромах, об’єктах нафтопереробної галузі, системах протиповітряної оборони, логістичних мережах та інших стратегічних військових цілях агресора.
Військовий експерт Іван Ступак поділився своїм баченням досягнутих цілей та поточного впливу цієї кампанії на Росію в ексклюзивному коментарі для УНН.
40 днів тиску на Росію: досягнення та виклики
25 червня Президент України анонсував 40-денну операцію СБУ у взаємодії з іншими Силами оборони. Основною заявленою метою було посилення тиску на країну-агресора для прискорення завершення війни. Ця кампанія охоплювала не лише окремі спецоперації, а й комплексні дії, спрямовані на нафтогазову інфраструктуру, авіабази, системи ППО, логістику, об’єкти військово-промислового комплексу, а також включала економічний та психологічний вплив на російський тил.
За даними з відкритих джерел та офіційними повідомленнями української сторони, за вказаний період було уражено щонайменше шість нафтопереробних заводів (НПЗ), близько десяти інших об’єктів паливної інфраструктури, військові аеродроми, ангари з безпілотниками, системи ППО, бойову авіацію, судна забезпечення та об’єкти ФСБ. Важливим напрямком стало також санкційне та силове протистояння російському “тіньовому флоту”, до якого увійшло понад сто суден.
Найбільш відчутним наслідком кампанії стали удари по паливній інфраструктурі. У деяких регіонах Росії виник дефіцит бензину, на автозаправних станціях спостерігалися черги, а російська влада була змушена визнавати наявні проблеми з паливом.
Варто зазначити, що перераховані результати стосуються переважно операцій, про які офіційно звітувала СБУ. Загальна кількість уражених російських об’єктів за цей період є значно більшою, оскільки паралельно удари по території РФ завдавали Головне управління розвідки, Сили безпілотних систем, Повітряні сили та інші підрозділи Сил оборони України. Крім того, певні успішні операції з міркувань безпеки не розголошуються публічно.
Однак, якщо оцінювати кампанію за її головною політичною метою – примусити Росію до миру, то наразі цього не досягнуто.
“Ми розуміли, що за 40 днів мир не настане”
Іван Ступак вважає, що очікувати припинення війни виключно завдяки цій операції було нереалістично з самого початку.
“Ми від самого початку усвідомлювали, що ймовірність примушення Російської Федерації до миру після завершення 40 днів практично дорівнює нулю. Для такого результату знадобився б абсолютно проривний інструмент”, – зазначив Ступак.
За його словами, кампанія не повинна розглядатися ізольовано від інших дій українських Сил оборони.
“Це не одна окрема операція, а частина системної роботи. Вона включає удари СБУ, операції ГУР, роботу Сил безпілотних систем та дії у глибокому тилу противника. Лише комплексний підхід може поступово виснажувати Росію та створювати для неї дедалі більше проблем”, – додав експерт.
Найбільш значущі ураження СБУ та інших підрозділів Сил Оборони
- 27 червня – удар по нафтоперекачувальній станції “Второво” (Владимирська область РФ), яка забезпечує пальним Москву та експортні порти. Також уражено завод “Титан-Баррикади” у Волгограді, що виробляє пускові установки для ракет “Іскандер-М” та “Тополь-М”.
- 28 червня – уражено нафтопереробний завод “Слов’янський” (Краснодарський край РФ); зафіксовано займання резервуарів та переробної установки.
- 1 липня – атаковано військовий аеродром “Саки” в Криму, підтверджено влучання по ангарах з винищувачами Су-30 та Су-30СМ. Також уражено АТ “НДІ фізичних вимірювань” (“Роскосмос”) у Пензенській області, яке виготовляє датчики для ракет.
- 2 липня – удар прийшовся по Нижньогородському НПЗ (850 км від кордону).
- 3 липня – повторний удар по аеродрому “Саки” (уражено сім ангарів з авіацією) та атака по ангарах з “Шахедами” на аеродромі “Гвардійське”.
- 4 липня – удари дронів уразили нафтовий термінал “Санкт-Петербург” та пункт базування Балтійського флоту “Кронштадт” у Ленінградській області.
- 6 липня – масована атака на Ярославський НПЗ, нафтоналивний термінал у Висоцьку (Ленінградська область), НПЗ “Перший завод” (Калузька область) та Омський НПЗ (3000 км).
- 8 липня – уражено авіабазу “Джанкой”, інфраструктуру порту “Крим”, танкер “Blue” поблизу Ялти, а також Саратовський НПЗ та “ТАІФ-НК”.
- 9 липня – удари по нафтобазах “Червона зоря” (Тверська область) та “Ставропольська” (Ставропольський край).
- 11 липня – уражено “Сизранський” НПЗ.
- 13 липня – атаковано нафтовий термінал у порту “Кавказ” та нафтобазу у Ставропольському краї.
- 17 липня – знищено стратегічний бомбардувальник Ту-95 на аеродромі “Енгельс”.
- 20 липня – безпілотники влучили по координаційному центру ФСБ у тимчасово окупованій Херсонській області.
- 24 липня – удари по лінійній виробничо-диспетчерській станції “Субханкулово” (Башкортостан, 1350 км), підприємству “1-й завод” та РЛС “Небо-У” на аеродромі “Бельбек”.
- 25 липня – в Каспійському морі уражено ракетний катер “Молнія”, два вантажні судна та нафтодобувну платформу.
- 29 липня – удар по установці первинної переробки НПЗ “Лукойл-Пермнафтооргсинтез” (понад 1500 км від України).
- 31 липня – спільно з Силами оборони уражено Євпаторійський авіазавод, порт Тамань та Волгоградський НПЗ.
- 1 серпня – удари по трьох НПЗ у Уфі (“Башнафта-УНПЗ”, “Башнафта-Новойл” та “Башнафта-Уфанафтохім” на відстані 1600 км), а також по чотирьох РЛС у Краснодарському краї.
Болючі удари по авіації та ППО
Ступак особливо відзначив удари по російській бойовій авіації.
“Мене найбільше вразила інформація про ураження двох літаків Су-35. Це надзвичайно серйозний результат. Навіть якщо вони не повністю знищені, а лише пошкоджені, це вже втрата двох бойових одиниць. Це не нові літаки, а техніка, яка вже давно експлуатується, має підготовлені екіпажі та відпрацьовані алгоритми застосування. Для Росії такі втрати дуже відчутні”, – пояснив експерт.
Не менш важливими експерт вважає удари по системах протиповітряної оборони.
“Ми бачимо методичне знищення російських систем ППО. Логіка проста: чим менше комплексів ППО має Росія, тим більше шансів у наших далекобійних безпілотників непомітно досягти цілі та завдати удару. Це поступова робота, яка прямо впливає на ефективність майбутніх операцій”, – наголосив Ступак.
Чи можна довіряти офіційним даним
Експерт вважає, що наразі немає підстав сумніватися в офіційних повідомленнях української сторони щодо ураження російських об’єктів.
“Ми поки не бачили причин вважати, що українські офіційні структури перебільшують свої результати. Більшість ударів підтверджується фото- та відеоматеріалами. Це не заяви “повірте нам на слово”. Крім того, у Міноборони раніше пояснювали, що до офіційної статистики потрапляють лише результати з підтвердженнями – фото, відео, геолокація. Якщо такого підтвердження немає, об’єкт не включають до загальної статистики”, – зазначив він.
Водночас, за словами Ступака, не варто недооцінювати здатність Росії відновлювати втрати.
“Росія також адаптується. Західні аналітики зазначають, що російська авіація майже компенсувала втрати літаків за останні роки. Схожа ситуація і з ППО. Росія – величезна країна, вона може перекидати комплекси з Далекого Сходу, північних регіонів чи інших напрямків. Тому знищення одного чи навіть кількох комплексів не означає миттєвого обвалу всієї системи ППО. Але це змушує Росію витрачати додаткові ресурси, перекидати техніку, послаблювати інші регіони й поступово виснажувати свої резерви”, – підсумував військовий експерт.
Паливо, логістика та Крим: системні удари виснажують російську армію
Експерт особливо наголосив на системних ударах по паливній інфраструктурі та логістиці Росії, які мають накопичувальний ефект.
“Я прихильник того, щоб максимально бити по логістиці. Війна виграється не лише на лінії фронту. Вона виграється тоді, коли противник не може вчасно довезти пальне, боєприпаси, запчастини, не може нормально забезпечувати свої війська. Якщо ми постійно вибиваємо нафтобази, НПЗ, паливні термінали, це створює для Росії величезні проблеми. Вони змушені перебудовувати маршрути, ремонтувати пошкоджені об’єкти, перекидати додаткові сили охорони. Це величезні витрати часу, коштів і ресурсів”, – пояснив Ступак.
За його словами, особливе значення мають удари по тимчасово окупованому Криму, який є ключовим логістичним вузлом російського угруповання військ.
“Крим для росіян – це величезний військовий хаб. Через півострів проходить забезпечення військ на півдні України. Тому удари по аеродромах, складах, паливній інфраструктурі, системах ППО в Криму є надзвичайно важливими. Чим більше проблем виникає там, тим складніше росіянам забезпечувати свої війська на фронті. Це результат, який накопичується з часом”, – зазначив військовий експерт.
Він наголосив, що системний тиск на логістику противника може мати значно триваліший ефект, ніж ураження окремих військових об’єктів.
“Росія може виробити новий танк чи відремонтувати окрему техніку. Але коли починає системно страждати логістика, виникають перебої з пальним, потрібно змінювати маршрути, перекидати ППО в тил, охороняти кожен важливий об’єкт – це створює для противника зовсім інший рівень проблем. Саме такі операції поступово виснажують ворога”, – підсумував Ступак.
Головний ефект кампанії
Попри те, що Росія не припинила бойові дії, кампанія вже досягла стратегічної мети – змусила противника постійно реагувати на українські удари. Росія змушена перекидати системи ППО в тил, ремонтувати нафтопереробні заводи, відновлювати логістику, посилювати охорону військових аеродромів та витрачати дедалі більше ресурсів на захист власної території, замість їх використання безпосередньо на фронті.
Саме цей ефект є головним результатом перших 40 днів кампанії, яка, ймовірно, продовжиться як частина довгострокової стратегії виснаження військового та економічного потенціалу Росії.
Президент Володимир Зеленський вже анонсував нові операції СБУ на серпень, що свідчить про продовження ударів.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація демонструє, як скоординовані дії українських Сил оборони, зокрема СБУ, можуть ефективно впливати на спроможність агресора вести війну. Розуміння цих механізмів допоможе краще усвідомити стратегію України та підтримати її інформаційно.