Енергетична криза 2025-2026 років змусила українські компанії зменшувати обсяги випуску та коригувати розклади робіт. Невеликий бізнес виявився в найбільш уразливому становищі, а ціни на електроенергію піднялися на 60%.
Компанії змушені обмежувати виготовлення, переглядати графіки роботи та шукати засоби на незалежну генерацію, в той час як малий бізнес опинився у найбільш незахищеній ситуації.
Енергетична криза осені 2025 —зими 2026 року вкрай сильно вплинула на українські підприємства. І вплив цей був неоднаковим залежно від галузі, в якій розвивається велике приватне підприємство чи малий бізнес, повідомляє УНН з посиланням на дискусію “Як обстріли енергосистеми впливають на роботу бізнесу?”, організовану Центром економічної стратегії (ЦЕС).
Деталі
Старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко, посилаючись на статистичні дані, відзначила: 80% фірм за опитуванням Європейської бізнес-асоціації констатували, що вони відчули цей вплив. Лише 20% відповіли, що вони цього не відчули. Більш того, майже половина компаній, опитаних інститутом економічних досліджень, за січень також повідомили, що вони відчули перебої з поставками електроенергії, води та опалення.
Більшість компаній підкреслили, що те, що відбувається, дуже сильно позначається на їхніх виробничих витратах, оскільки вони змушені купувати електроенергію за вищою ціною. Це відноситься до імпортованої електроенергії, яка через підвищення подорожчала, так і внутрішньої електроенергії, яка виробляється в Україні, але через високий попит також стає дорожчою для підприємств
– роз’яснила Колесніченко.
Якщо зіставити значення цін на поточну дату лютого, у порівнянні з, наприклад, листопадом, то ціни на електроенергію збільшились на 60%.
Це дуже різкий стрибок. І великі підприємства, приміром, металургійний комплекс, вони вказують додатково також технологічні ризики, через те, що непередбачені перерви енергопостачання можуть значно перервати технологічний процес, і це будуть додаткові втрати для того, щоб повернутися до нормального стану
– зазначила старша економістка ЦЕС.
Значна частина таких підприємств просто зменшили своє виробництво для того, щоб було менше ризику. Велика кількість виробництв змінили свої режими роботи, пристосовуючись до того режиму енергопостачання централізованого, який вони отримують від “Укренерго”
Компанії відзначають, що не завжди зменшувати виробництво доводиться через відсутність світла, впливає також запит. Адже він падає у всіх наступних ланках споживання.
Найважче зараз ФОП. Адже вартість електроенергії від генератора та інших автономних засобів вища, ніж та, яку підприємство отримує з мережі.
Для того, щоб розвивати самостійну генерацію, підприємства вказують, що вони дуже потребують фінансування. Зокрема, той проєкт, який запровадив уряд, енергетична підтримка для ФОПів, вже понад 14 тисяч підприємств звернулися за цією підтримкою і отримали 144 мільйони гривень
– пояснює Наталія Колесніченко.
Найбільше по державну допомогу зверталися представники ресторанного бізнесу, а також роздрібної торгівлі, тому що саме цей проєкт дозволяє купувати генератори.
Але навіть за державної підтримки ресторанний бізнес відчуває тиск несприятливих обставин. Так, багато закладів переглядають своє меню, для того, щоб витримати відключення. Асортимент доводиться звужувати, адже не всі продукти можуть довго залишатися свіжими, коли не працюють холодильники.
Більше того, навіть ті підприємства, які отримують імпортовану електроенергію і не мають підлягати відключенням, теж страждають, коли запроваджуються аварійні відключення, бо в такому разі вимикають і їх.