Загроза зриву поставок озброєнь: Українські виробники б’ють на сполох
Українські оборонні підприємства зіткнулися з серйозною проблемою: недостатнє контрактування через затягування процесу розробки тактико-технічних характеристик (ТТХ). Ця ситуація може призвести до критичних затримок у постачанні зброї на фронт. Виробники попереджають про реальний ризик “розриву” поставок вже за пів року, якщо негайно не прискорити відповідні процедури.
Зміна парадигми оборонних закупівель, спрямована на впровадження конкурентних процедур, може спричинити непередбачену паузу у забезпеченні війська необхідним озброєнням. Українська рада зброярів (УРЗ) висловлює занепокоєння щодо поточного рівня контрактування вітчизняної продукції, посилаючись на майже повне зупинення закупівель українського озброєння, як повідомляє УНН.
Позиція Ради зброярів
У своїй заяві УРЗ наголошує на невідповідності темпів реформи оборонних закупівель динаміці війни. “Рада зброярів послідовно підтримує впровадження прозорих та конкурентних механізмів закупівель. Проте, будь-яка модель має бути адаптована до реалій воєнного часу. Між ухваленням рішення про закупівлю та фактичною поставкою існує низка етапів: процедурні питання, придбання компонентів, виробничий процес, тестування та приймання. Отже, поточна затримка з контрактуванням неминуче призведе до перебоїв з поставками через кілька місяців”, – йдеться у повідомленні.
Причиною такого стану речей стала нова модель оборонних закупівель, яка передбачає поступовий перехід від прямих контрактів до проведення тендерних процедур.
Принципи нової моделі конкурентних закупівель
Основу нової моделі, яку Міністерство оборони України почало активно впроваджувати з початку поточного року, складають центри компетенції, сформовані при МОУ. Одним із ключових завдань цих центрів є розробка відповідних тактико-технічних характеристик (ТТХ) для озброєння та військової техніки. Ці ТТХ є основою для проведення закупівель, без яких Агенція оборонних закупівель (АОЗ) не має права оголошувати тендер.
Однак, виникла суттєва проблема: за п’ять місяців від початку переходу до конкурентних закупівель, центри компетенції спромоглися розробити ТТХ лише для незначної кількості номенклатурних позицій. “Минуло понад п’ять місяців, але для доступної номенклатури досі розроблено критично малу кількість ТТХ”, – зазначив виконавчий директор УРЗ Ігор Федірко.
У липні АОЗ інформувала про оголошення перших тендерів на закупівлю FPV-дронів за ТТХ на суму понад 3,3 мільярда гривень. За даними Агенції, з того часу процедури були оголошені та проведені за всіма категоріями, для яких були отримані необхідні ТТХ.
Водночас, фінансування старих процедур прямих закупівель значно скоротилося, оскільки основні кошти тепер спрямовуються на конкурентні тендерні процедури, впровадження яких загалом підтримується оборонною промисловістю. “Це прозорий підхід, який відповідає європейській практиці та до якого нам необхідно рухатися”, – підкреслив Федірко.
Ризики для фронту
Представники асоціації виробників озброєння “Технологічні сили України” попереджають: “Потенційний дефіцит контрактування ОВТ для Сил оборони України, про який наразі говорять ключові стейкхолдери, може поставити під сумнів як здатність війська вести активну боротьбу на фронті, так і спроможність підприємств національного ОПК до системної роботи”.
Простими словами, процес закупівлі озброєння практично зупинився, що ставить під загрозу своєчасне забезпечення військових необхідним. Навіть якщо ТТХ будуть передані до АОЗ найближчим часом і Агенція зможе оперативно запустити тендерні процедури, пауз у постачанні уникнути буде майже неможливо. “Ціна цієї паузи — зброя, якої може не отримати фронт”, – вважає Федірко.
За його словами, через шість місяців існує реальна загроза перебоїв у постачаннях: “Це вже питання про те, чим воюватиме українська армія через шість місяців”. Навіть за умови негайного запуску всіх процесів, крім тендерної процедури, існує виробничий цикл. Після контрактування виробник потребує авансування, потім – закупівлі комплектуючих (постачання яких для деяких позицій може тривати до трьох місяців), і лише після цього – виготовлення продукції.
“Ще кілька місяців потрібні на виробництво, випробування та передачу готових виробів. Тому пауза в контрактації сьогодні означає ризик реального розриву постачань через пів року”, – констатує Федірко.
Наразі більшість виробників законтрактували лише 15-25% своїх потужностей. За прогнозами, поставки озброєння, які мали б бути законтрактовані через ще не оголошені закупівлі, розпочнуться не раніше грудня 2026 року, а можливо, й березня 2027 року.
Додаткові ускладнення
На тлі призупинення тендерних процедур, ускладнилася ситуація і з альтернативним каналом постачання – цифровою платформою DOT-Chain Defence. Через цю платформу військові частини могли напряму замовляти дрони, боєприпаси, засоби РЕБ та роботизовані комплекси зі складів виробників за лічені тижні, а не місяці. Наразі фінансування закупівель через цю платформу обмежене.
Додаткові проблеми створює пілотний проєкт Міноборони “Базовий рівень”, спрямований на безперебійне забезпечення підрозділів мінімальним прогнозованим рівнем БпЛА, НРК та інших систем. Однак, цей проєкт поки що не продемонстрував своєї ефективності.
Виробники наголошують на особливій небезпеці збігу пауз у тендерах та перебоїв з фінансуванням DOT-Chain Defence. Адже саме зараз українська зброя почала давати фронту відчутну перевагу: далекобійні системи уражають логістику противника, а дронові підрозділи стримують піхотні штурми. Зупинка виробництва саме в цей критичний момент, на думку галузі, загрожує не лише втратою цієї переваги, а й значно ширшими наслідками для обороноздатності країни.
Довгострокові наслідки для галузі
Крім оперативних проблем, виробники висловлюють побоювання щодо довгострокового впливу на галузь. Компанії, які під час повномасштабного вторгнення розширювали виробництво, наймали персонал, релокували підприємства та власним коштом замовляли компоненти, ризикують залишитися без внутрішніх замовлень на тривалий період.
“Жоден експорт наразі не здатен повністю замінити українським виробникам державне оборонне замовлення. Зовнішні контракти можуть сприяти розвитку галузі, але вони не зможуть завантажити всі створені потужності та забезпечити той обсяг виробництва, який необхідний Силам оборони”, – зазначає Федірко.
Окрім скорочення виробничих потужностей, під загрозою опиняється і модернізація. Виробники не матимуть змоги оновлювати наявні зразки озброєння та розробляти нові. Це критично, адже окремі види озброєння швидко застарівають і потребують постійного вдосконалення.
Пропозиції від виробників
Одним із варіантів пом’якшення кризи, який обговорюється на ринку, є відновлення широкого фінансування прямих закупівель через механізм DOT Chain Defence. Ця платформа об’єднує верифікованих виробників, а підрозділи можуть обирати озброєння відповідно до своїх потреб. Механізм вже довів свою ефективність і, на думку галузі, здатен нівелювати недоліки перехідного періоду.
Серед інших пропозицій:
- Оперативне перерозподілення коштів для фінансування критичних потреб.
- За потреби – переформатування та посилення центрів компетенції.
- Встановлення чітких термінів та визначення відповідальних за розробку ТТХ.
- Прискорення оголошення закупівель за вже готовими характеристиками.
- Впровадження перехідного механізму до повноцінного запуску нової моделі.
Галузь підкреслює: незалежно від обраного механізму закупівель, він мусить відповідати двом ключовим критеріям – своєчасне забезпечення фронту озброєнням та гарантія безперервності виробництва на українських підприємствах. Усі інші аспекти, на думку учасників ринку, є другорядними, тоді як ці два критерії є непорушними.
Окремо виробники звертають увагу на кадрову складову проблеми. Вони переконані, що система оборонних закупівель не повинна залежати від кадрових рішень. Зміна міністра не повинна призводити до зупинки вже укладених контрактів, а обговорення можливої заміни керівника АОЗ – до гальмування тендерів. Якщо кожна кадрова ротація викликає паузу в постачанні, це свідчить про ручне управління процесом, а не про наявність системного підходу.
На цьому тлі ринок не виключає, що частина публічного тиску на керівника Агенції оборонних закупівель Арсена Жумаділова є спробою перекласти відповідальність на виконавця. Адже АОЗ об’єктивно не може оголосити тендери без ТТХ, яких їй не передали, та законтрактувати ресурс, якого їй не довели. Тому учасники ринку закликають не політизувати проблему та не створювати зайвого тиску на керівника АОЗ, а натомість ухвалити процедурні рішення, які дозволять агенції якнайшвидше провести закупівлі та залучити до співпраці максимальну кількість виробників.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння поточного стану оборонної промисловості України та потенційних викликів, з якими стикається фронт. Слідкуйте за подальшими новинами щодо вирішення цієї проблеми, адже від своєчасних поставок озброєнь залежить наша обороноздатність. Важливо, щоб виробники та держава знайшли спільну мову та прискорили критично важливі процеси.