Українська балістика: Два потужні ракетні проєкти на фінальному етапі
Україна активно розробляє власні балістичні ракети, маючи намір зміцнити обороноздатність держави. Наразі в роботі перебувають одразу дві перспективні ракетні програми, одна з яких передбачає створення ракети з вражаючою дальністю польоту до 855 кілометрів. Це відкриває нові можливості для ураження цілей на значній відстані.
Український оборонний сектор демонструє значний прогрес у розробці ракетної техніки. Зокрема, активно ведуться роботи над двома балістичними ракетними програмами. Одна з них, ймовірно, пов’язана з модернізованим ракетним комплексом “Сапсан” (або “Грім-2”), який, за попередніми оцінками, зможе уражати цілі на відстані до 500 кілометрів.
Паралельно оборонна компанія Fire Point розвиває власний напрямок балістичних ракет. Їхня лінійка включає дві моделі: FP-7 з радіусом дії до 200 км та FP-9, яка обіцяє вражаючу дальність до 855 км. За інформацією компанії, ракета FP-7 вже готова до постачання, а FP-9 перебуває на завершальній стадії розробки. Головний конструктор Fire Point повідомив, що процес виготовлення ракетного двигуна добігає кінця, після чого відбудуться фінальні випробування.
На які потенційні цілі здатна українська балістика?
Балістичні ракети, особливо сучасні маневрові зразки, становлять серйозну загрозу завдяки високій швидкості та обмеженому часу для реагування протиповітряної оборони. Розглянемо потенціал FP-9 з її дальністю 855 км. Цього показника цілком достатньо, аби ефективно контролювати значну частину європейської території Російської Федерації.
Звісно, ракета зможе вражати ключові об’єкти на тимчасово окупованому Кримському півострові. Крім того, навіть Москва опиняється в зоні досяжності – відстань до столиці РФ становить приблизно 500 км, залежно від точки запуску. Аналогічні можливості надає і комплекс “Сапсан”.
Ефективна дальність ураження російської території залежить від позиції, з якої здійснюється пуск. Важливою перевагою FP-9 є використання мобільних пускових установок, що забезпечує більшу гнучкість у плануванні операцій та потенційно збільшує фактичну глибину проникнення ракети.
За попередніми оцінками, балістичні ракети України можуть охопити близько 45 із 89 федеральних утворень РФ. Йдеться про території від Бєлгородської області до Дагестану, від Самари до Костроми, від Тули до Калмикії чи Кабардино-Балкарії. Звісно, повне покриття залежить від конкретного місця запуску.
Потенційні цілі в Московській області та інших регіонах:
- РКК “Енергія” ім. Корольова (м. Корольов): один із лідерів російської ракетно-космічної галузі.
- НВО Машинобудування (м. Реутов): розробник крилатих ракет, таких як “Онікс”, “Циркон”, “Граніт”.
- НВО “Енергомаш” (м. Хімки): ключовий виробник рідинних ракетних двигунів для ракет-носіїв та балістичних ракет.
- КБ Хіммаш ім. Ісаєва (м. Корольов): займається розробкою ракетних двигунів.
- ЦНДІМаш (м. Корольов): головний науковий центр російської космічної галузі.
- КБ машинобудування (Коломна): розробник оперативно-тактичних комплексів “Іскандер-М”, аеробалістичних ракет “Кинджал”, ПЗРК (“Стрела”, “Ігла”, “Верба”) та протитанкових комплексів (“Хризантема-С”, “Штурм”).
Зображення згенеровано штучним інтелектом
Крім об’єктів у Московській області, під прицілом можуть опинитися й важливі оборонні підприємства в інших регіонах:
- “Роствертол” (Ростов-на-Дону): авіабудівне підприємство, що виробляє вертольоти сімейства Мі.
- Воронезький завод напівпровідникових приладів “Сборка”: виробляє ключові електронні компоненти для ракет “Іскандер”, крилатих ракет Х-101 та іншої високоточної зброї.
- Брянський автомобільний завод (БАЗ): виготовляє шасі для систем ППО (“Тор”, “Бук”).
- “Кремній Ел” (Брянськ): виробляє мікросхеми для ракет “Іскандер”. Це підприємство вже було атаковане ракетами Storm Shadow у березні 2026 року.
- Брянський хімічний завод: важливий елемент російського ВПК. Був атакований українськими БпЛА у жовтні 2025 року.
- АТ “Тайфун” (м. Калуга): один із найбільших оборонних заводів регіону, що виробляє берегові ракетні комплекси.
Зображення згенеровано штучним інтелектом
Також у зону досяжності української балістики потрапляє низка стратегічних військових аеродромів та авіабаз:
- Авіабаза “Шайковка”: місце базування стратегічних бомбардувальників Ту-22М3 та зберігання ракет Х-22.
- Авіабаза Енгельс-2: ключовий аеродром стратегічної авіації, що використовується для носіїв крилатих ракет Х-101/Х-555.
- Липецький авіацентр: центр підготовки льотного складу та випробувань нових озброєнь.
- Військовий аеродром “Балтимор”: база для бомбардувальників Су-34.
- Аеродром Саваслейка: місце базування винищувачів-перехоплювачів МіГ-31, зокрема носіїв гіперзвукових ракет “Кинджал”.
Важливо зазначити, що деякі з цих об’єктів доступні й для далекобійних українських дронів, як-от FP-1 від Fire Point. Проте балістичні ракети становлять значно вищий рівень загрози завдяки своїй руйнівній силі та складності перехоплення.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння поточного стану розвитку українських оборонних технологій. Розробка власних балістичних ракет значно посилює спроможність України захищатися та створює новий фактор стримування для агресора, потенційно уражаючи ключові військові та промислові об’єкти на значній відстані.