## Нова реальність безпеки: як світ має адаптуватися до зростання балістичних загроз
Нинішня оборонна кон’юнктура демонструє, що глобальну безпеку більше неможливо формувати, покладаючись виключно на одного виробника чи державу. Демократичний світ мусить оперативно розбудувати спільну оборонну екосистему, здатну до швидкого масштабування виробництва та ефективного реагування на новітні виклики. Таку тезу висловив співзасновник та головний конструктор української оборонної компанії Fire Point Денис Штілерман у своїй авторській колонці для The Washington Post, як повідомляє УНН.
Українська антибалістична ракета FP-7.x
“Основний висновок, який мають засвоїти не тільки Україна, але й Сполучені Штати, Європа та кожна демократія, що прагне безпеки: виживання не можна віддавати на аутсорсинг одній країні чи довіряти його одній компанії”, – підкреслив експерт.
Хоча світ захоплюється українськими безпілотниками, здатність України протягом кількох років побудувати сучасну та гнучку оборонну промисловість є результатом надзвичайної ситуації. Перебуваючи під постійною загрозою знищення, країна була змушена діяти прискореними темпами, відмовитися від тривалих бюрократичних процедур та розробляти озброєння зі швидкістю, що диктується реаліями поля бою.
“Україна, маючи такі обмежені ресурси, змогла так стрімко збудувати сучасну оборонну промисловість. Це сталося тому, що оборону було сприйнято не як політичне питання, а як питання виживання. Політика навчає діяти в межах можливого. Виживання ж спонукає виходити за ці межі”, – зазначив Штілерман.
Європа трансформує оборонні підходи
Нещодавно Сполучені Штати, Польща, Німеччина, Нідерланди та Швеція уклали угоду про створення в Європі сервісного центру для обслуговування ракет PAC-3, що входять до складу систем Patriot. Запуск цього центру має на меті скоротити терміни ремонту, оптимізувати логістику та прискорити повернення ракет до бойового використання. Цей крок є черговим підтвердженням того, що європейські країни активно інвестують у власні виробничі та сервісні потужності.
Водночас, на думку співзасновника Fire Point, саме по собі створення сервісного центру не вирішує фундаментальної проблеми сучасної війни – виробництво балістичних ракет вже суттєво випереджає можливості виробництва засобів для їх перехоплення.
“Сучасні конфлікти показали, що виробництво балістичних ракет значно випереджає виробництво перехоплювачів. Лише за п’ять тижнів, з 2 червня по 6 липня, росія випустила 114 балістичних ракет та додатково 24 ракети “Циркон” і “Онікс” по Києву. Глобальний обсяг виробництва найсучаснішої версії ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE для систем Patriot становить приблизно 50 одиниць на місяць. Таким чином, лише за п’ять тижнів Київ споживає більше, ніж становить двомісячний світовий обсяг їхнього виробництва”, – наголосив Штілерман.
З огляду на це, сучасна оборонна промисловість має будуватися на засадах відкритої мережі, де жоден виробник, підприємство чи держава не стануть критичною точкою відмови.
Варто зазначити
Саме за такою логікою розробляється антибалістичний проєкт FREYJA – система, яка інтегруватиме технології, виробничі можливості та компетенції різних країн в єдину оборонну екосистему. Президент України Володимир Зеленський раніше повідомив, що FREYJA вже об’єднав 10 європейських держав та 12 провідних оборонних компаній, і надалі залишається відкритим для нових учасників.
Глава держави також наголосив, що Україна має потенціал для забезпечення виробництва ракети-перехоплювача та пускової установки. Від європейських партнерів очікується внесок у вигляді сучасних радарів, сенсорів, систем наведення та інших ключових компонентів, необхідних для створення повноцінної антибалістичної системи.
Окремо Зеленський попередив, що росія докладатиме всіх зусиль, аби перешкодити реалізації FREYJA, оскільки поява спільної європейської антибалістичної системи не лише посилить безпеку континенту, але й сформує нового потужного гравця на світовій оборонній арені.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння сучасних викликів безпеки. Для громадян України та європейських країн це означає, що майбутнє оборони залежить від співпраці та інновацій. Підтримка таких проєктів, як FREYJA, та розвиток власного оборонно-промислового комплексу є ключовими для забезпечення стабільності та захисту від нових загроз.