Український ринок риби пристосовується до війни, відключень електрики та збільшення вартості перевезень. Обсяги споживання не зменшилися, але певні сорти риби можуть стати дорожчими.
У 2026 році українські покупці можуть зіткнутися з новою реальністю: певні види риби поступово трансформуються з буденного товару на більш дорогу категорію регулярних покупок.
Головне питання не в тому, чи будуть рости ціни, а в тому, як оперативно і хто перший змінить свої харчові звички: сім’ї, заклади громадського харчування або самі постачальники.
В даний час внутрішній ринок риби функціонує в умовах постійного балансування між валютним курсом, перевезеннями та енергетикою. Але, незважаючи на воєнні дії, відключення електропостачання та більш дорогу доставку, споживання не “обвалилося”: імпорт у 2025 році майже зрівнявся з довоєнними обсягами, а різкі стрибки цін трапляються скоріше вибірково, ніж по всьому асортименту відразу.
Про те, що саме впливає на кінцеву ціну для споживача, як підприємства пристосовуються до відключень, і чому деякі види можуть збільшитися в ціні вдвічі, УНН розповів Генеральний директор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів Дмитро Загуменний.
Рибний кошик-2026: чому рівень цін зберігається, що їх дестабілізує і де “вистрілює” скумбрія
Рибний ринок України працює в умовах постійної адаптації під три обставини, які жоден з учасників ринку не контролює:
- обмінний курс;
- транспортування;
- енергопостачання.
Незважаючи на війну, перебої з електрикою і більш вартісне доставляння, значного зниження споживання, за словами Дмитра Загуменного, не відбулося.
У 2025 році імпорт за обсягами в цілому залишався близьким до колишніх періодів, а значні цінові зміни мали скоріше вибірковий характер і стосувалися окремих найменувань.
Основний висновок від ринку полягає в тому, що українці в цілому не відмовилися від риби як продукту. За результатами 2024 року імпорт склав 357 тис. тонн, а порівняльні значення інших років близькі до цього рівня. У вартісному вираженні спостерігалося збільшення:
Якщо ми в 2024 році імпортували рибу на 1 млрд 80 млн доларів, то в 2025 році ця сума (склала, – ред.) 1 млрд 150 млн
– наводить конкретні цифри Загуменний.
Пояснює, що ці дані важливі з двох причин.
По-перше, вони показують, що попит не “зламався” навіть на тлі загального зниження доходів і міграції населення.
По-друге, це пояснює “поведінку” цін: коли обсяги закупівель зберігаються, основний вплив на роздрібну вартість роблять не нестача товару, а супутні витрати і макроекономічні фактори.
Оскільки частина населення виїхала, загальний обсяг споживання в абсолютних цифрах може здаватися стабільним, але в розрахунку на одну особу середній рівень споживання може навіть трохи збільшитися
– зазначив експерт.
Це скоріше показник структури споживання: рибу купують ті, хто залишився, але вони намагаються не відмовлятися від категорії повністю, частіше змінюючи сорт або форму покупки.
Валюта – як головний інструмент ціни на рибу та морепродукти
Ринок риби в Україні структурно залежить від імпорту: більше 90% продукції ввозиться з-за кордону і купується за валюту. У такій ситуації курс стає головним фактором гривневої ціни навіть тоді, коли світова ціна на конкретну рибу майже не змінюється.
Як показовий приклад, на якому пояснює модель формування ціни Генеральний директор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів, – хек. Саме він протягом останніх років на світових ринках тримався приблизно в одному ціновому діапазоні (близько 2 доларів за кілограм). Однак для українського споживача важливо не тільки те, скільки коштує риба в доларах, а який саме курс діє на момент придбання та продажу.
Але українська ціна в гривнях залежить від того, який курс у момент закупівлі та реалізації. Коли (долар коштував, – ред.) менше 40 гривень, – це одна вартість. Зараз курс піднявся до 43 – 47 гривень. Це зовсім інша ситуація для споживача
– підкреслює Дмитро Загуменний.
Він наголошує, що ціноутворення визначається об’єктивними причинами, на які компанії не мають безпосереднього впливу.
“На ціну впливають ті об’єктивні фактори, на які самі суб’єкти не впливають. Вони вже пристосовуються до реальності”, – підсумував експерт.
Серед способів адаптації в арсеналі учасників ринку – оптимізація закупівлі, перегляд асортименту, робота із запасами. А ще вони можуть довше зберігати старі партії, щоб зменшити “фінансовий удар” для покупця.
Але коли валютний тиск триває довго, це обов’язково позначиться на роздрібній ціні для споживача.
Логістика: коли морський транспорт замінили вантажівки і як це позначається на ціні
Другий важливий фактор – транспортування. До повномасштабної війни значна частина великих партій доставлялася морськими шляхами, що зазвичай дешевше в розрахунку на тонну. Після 2022 року логістика значно змінилася: ввезення через країни ЄС, транзитні хаби і переважання автомобільного транспорту збільшили витрати.
Багато хто возив морем. Це одна вартість. Потім почалася війна. Завозити стали через Литву, через Польщу, Румунію. Вартість зростала тому, що везуть все автомобільним транспортом
– розповів у розмові з УНН Гендиректор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів.
Додатковий тиск на логістику створювали кризові ситуації на кордоні. Коли виникали блокування і транспорт стояв на кордонах у чергах, перевізники піднімали тарифи, а бізнес отримував не тільки більш дорогу доставку, але й ризик порушення температурного режиму та втрати якості. Навіть якщо критичні етапи блокувань минули, логістика залишається вразливою до черг, вартості палива, страхування, ремонту автопарків і зміни маршрутів.
В результаті логістична складова “впливає” на кінцеву вартість дуже просто: чим дорожче транспортування, тим менше можливостей для промоакцій, знижок і стабілізації цін у масовому сегменті.
Чому відключення електрики теж “обходяться в копієчку” покупцям риби
Третій фактор, який став звичайним явищем для ціноутворення на рибу та морепродукти у воєнні роки, – витрати на енергетичну незалежність.
Риба потребує стабільного “холодового ланцюга”: склади, морозильні камери, логістичні центри, магазини. Відключення електроенергії змусили ринок інвестувати в генератори і витрачати значні обсяги пального на забезпечення роботи холодильного обладнання.
“Великі гравці мають генератори. Але це теж чимала складова, яка впливає на вартість продукції”, – зазначає співрозмовник УНН у коментарі.
Роздрібні мережі також враховують аналогічні витрати в маржу.
Дмитро Загуменний для прикладу навів показовий факт про ритейл, який добре показує, чому “генераторні” витрати рано чи пізно підштовхують ціни вгору.
АТБ витрачає 30 тисяч літрів (пального, – ред.) щодня. Помножте це на 60 гривень (середня вартість літра палива) і вийде величезна сума”. А далі включається стандартна логіка торгівлі: торгівельні мережі закладають свої витрати і це також впливає на кінцеву вартість для споживача
– пояснив експерт.
Однак одночасно варто розуміти, що ступінь впливу відрізняється в залежності від моделі ведення бізнесу. Хтось має власні складські приміщення і несе максимальні витрати на автономність. Хтось працює короткими ланцюгами або на швидкому обігу, зменшуючи час зберігання. Але загальний принцип один: електроенергія та пальне стають частиною “невидимого податку” в ціні риби.
Чи був загальний стрибок цін на “рибному” ринку
Незважаючи на комплексний тиск трьох факторів, учасники ринку не відзначають масового подорожчання всього асортименту одночасно. У більшості позицій ціни трималися відносно стабільно в порівнянні з попередніми місяцями і навіть попереднім роком.
95% рибної продукції має приблизно однакову ціну, яка була і місяць тому, і пів року тому, і в минулому році
– сказав Дмитро Загуменний.
Проте винятки існують, і вони зазвичай пов’язані зі світовими обмеженнями на вилов або змінами пропозиції в окремих видах.
Найбільш показовий приклад точкового подорожчання – скумбрія. Це дика риба, вилов якої регулюється квотами. Коли наукові оцінки показують на зменшення запасів, квоти можуть знижувати. З точки зору екології це логічно, але економічно це означає меншу пропозицію і вищу закупівельну ціну.
“Унаслідок скорочення квот ціна скумбрії на рівні закупівель зросла майже вдвічі: приблизно з діапазону близько 3 дол./кг до рівнів, близьких до 5 дол./кг. У роздрібній торгівлі це відчувається ще більше, зокрема в сегменті копченої продукції, де на ціну накладаються витрати переробки, енергії та торгівельної націнки: у порівнянні з літнім періодом ціна могла зміститися з “300+” у зону “500+” за кілограм”, – прокоментував “кейс скумбрії” Генеральний директор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів.
При цьому економічний ефект для споживання передбачуваний. Коли скумбрія наближається за ціною до дорожчих видів риби, частина споживачів скорочує купівлю або шукає заміну. Це не означає зникнення попиту як такого, але означає перехід в інші позиції.
Ринок вирівнює ситуацію, а споживач шукає заміну до кошика: український приклад
Одна з причин, чому ринок не “падає” від кожного точкового стрибка, – здатність споживача замінювати види риби. Якщо різко дорожчає одна позиція, її часто можна замінити іншою, дешевшою або просто більш доступною в конкретний момент.
За словами Дмитра Загуменного, найлегше це працює в сегменті білої риби, де вибір більший. У ніші червоної риби можливостей для заміни менше, але і там попит може зміщуватися між форматами (стейки, філе, нарізка, заморожена або охолоджена продукція).
Саме цей механізм заміщення частково “згладжує” наслідки цінових змін: попит не зникає, а перерозподіляється між позиціями, підтримуючи загальні обсяги продажу.
Стабільність із залежністю від весни та курсу: скільки коштуватиме риба найближчими місяцями
Оцінки ринку щодо найближчих місяців в цілому зводяться до збереження поточних цінових рівнів, якщо не станеться нового різкого погіршення основних факторів.
Серед умов, які могли б зменшити тиск, називають сезонне полегшення ситуації в енергосистемі навесні та можливе зниження курсового тиску.
Дмитро Загуменний каже: якщо курс гривні відкотиться ближче до 41-42 грн/дол., це може дати відчутний ефект у цінах в гривнях, хоча й не миттєвий, бо ринок працює партіями та запасами. Окремо діє сезонність вилову: для деяких видів риби найвищі ціни припадають на осінній період, тоді як у наступні сезони можливе здешевлення внаслідок поповнення пропозиції. Для скумбрії, з огляду на сезон вилову восени та взимку, сезонний фактор теж може змінювати цінову динаміку, але його вплив залежить від квот і загальної пропозиції.
Роль держави у ціноутворення: чому ринок просить не регулювати його вручну
У дискусіях про державне регулювання учасники ринку схиляються до того, що надмірне адміністративне втручання створює перешкоди і шкодить конкуренції.
Гендиректор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів пояснює: ринок риби – конкурентний. На ньому працює значна кількість суб’єктів, і саме конкуренція, на думку представників галузі, краще відрегулює ціни, ніж ручні обмеження, які часто дають побічні ефекти: дефіцит, “сіру” торгівлю, погіршення якості або перекладання витрат у інші складові ціни.
Краще, щоб державне регулювання туди не втручалося. Ринок сам все відрегулює. Там працює понад сто суб’єктів і будь-які адміністративні перешкоди заважатимуть
– упевнений він.
Водночас співрозмовник УНН визнає значення загального макроекономічного фону, зокрема зовнішньої підтримки України, яка допомагає стабілізувати бюджет і, опосередковано, економічну ситуацію. Тому для покупця практичний результат такий: асортимент на полицях загалом збережений, різкого “вимивання” товару не відбулося.
Географія поставок і структура споживання: що залишається стабільним
Ще один фактор, який стабілізує ціни – відносно незмінна структура імпорту та споживчих звичок. Після потрясіння 2022 року ринок поступово відновився і вийшов на певний рівень.
“Серед основних постачальників традиційно називають Норвегію (зокрема по оселедцю та скумбрії), Ісландію, США (зокрема по минтаю) та інші країни. У структурі споживання топові позиції також залишаються приблизно тими самими з року в рік, що додає ринку інерційності та прогнозованості”, – пояснює для читачів Загуменний.
Це означає просту річ: щоб ціни “зросли” по всьому асортименту, потрібен або великий шок у базових витратах в Україні (курс, енергетика, логістика), або значний шок пропозиції на світових ринках для декількох ключових видів одночасно.
Тому рибний ринок України у 2026 році тримається не на низьких цінах, а на пристосуванні. Базова ціна формується трьома “непорушними” складовими: валютною закупівлею, транспортуванням і витратами на енергетичну автономність. Масового подорожчання всього асортименту учасники ринку не спостерігають, проте точкові стрибки цін можливі (і скумбрія вже стала наочним прикладом того, як квоти на вилов можуть швидко змінювати ситуацію на полиці).
Якщо навесні дійсно зменшиться тиск енергетичних проблем, а курс гривні послабить свій “податок на імпорт”, ринок має шанси пройти найближчі місяці без нової хвилі збільшення цін.
Але імпортна “природа” рибного асортименту робить її надто вразливою до зовнішніх і макроекономічних змін, а отже повної та остаточної стабільності тут не варто очікувати.