Чи обґрунтовані кримінальні справи проти авіакомпаній через лізинг: думка юриста
Результати комплексної документальної перевірки Державної податкової служби (ДПС) є одним із ключових доказів у провадженнях, пов’язаних із несплатою податків авіакомпаніями внаслідок лізингових операцій. Ігнорування цих висновків без надання нових доказів може свідчити про необґрунтованість кримінального переслідування.
Результати комплексних документальних перевірок Державної податкової служби мають стати одним із найважливіших доказів під час розслідування кримінальних проваджень. Мова йде про справи проти авіакомпаній, яких Бюро економічної безпеки (БЕБ) підозрює в ухиленні від сплати податків через операції з міжнародного лізингу повітряних суден. Якщо висновки ДПС ігноруються без появи нових доказів чи обставин, це може поставити під сумнів законність самого кримінального переслідування. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив Ігор Куликов, адвокат юридичної компанії “Приходько і партнери”, який спеціалізується на кримінальному праві.
Кримінальні справи проти українських авіаперевізників
Бюро економічної безпеки ініціювало низку кримінальних проваджень щодо українських авіакомпаній. Слідчі стверджують, що щонайменше п’ять авіакомпаній – МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, H3Operations та “Скайлайн” – мали б додатково сплатити 15% податку на доходи нерезидентів до бюджету України за лізингові операції з літаками та гелікоптерами. У БЕБ розглядають лізингові платежі як роялті, а повітряні судна – як “обладнання”, а не транспортні засоби.
Такий підхід слідчі почали застосовувати після 2024 року, коли попередня команда Державної податкової служби опублікувала статтю, де запропонувала оподатковувати лізингові операції з нерезидентами України як роялті. Податківці зазначають, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили нерезидентам 13,1 мільйона гривень ($335 тис. за курсом 2026 року) у вигляді лізингових платежів, не сплативши при цьому 15% податку на роялті в Україні.
БЕБ отримало аналітичні висновки від представників ДПС щодо п’яти авіакомпаній, які, за словами представників авіагалузі, стали підставою для відкриття кримінальних проваджень. Під час розслідування слідчі, на думку юристів, ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані Верховною Радою міжнародні договори мають пріоритет над національним законодавством. Саме ці конвенції визначають, в якій державі та за якою ставкою може оподатковуватись дохід нерезидента. Тому автоматичне донарахування 15% в Україні без врахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним, наголошують експерти.
Варто зазначити, що українське податкове законодавство щодо оподаткування лізингу не змінювалося десятиліттями. До того ж, за даними ДПС, авіакомпанії вже проходили податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення щодо оподаткування лізингу. Решта перевірок таких порушень не виявила.
“За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки”, – зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Проте відсутність порушень в інших перевірках не завадила БЕБ відкрити кримінальні провадження щонайменше проти п’яти авіакомпаній. Перевізників намагаються змусити сплатити додаткові 15% роялті за останні сім років, тобто ретроспективно.
Роль податкових перевірок як доказів
“Результати комплексних документальних перевірок ДПС є надзвичайно важливим доказом, який орган досудового розслідування зобов’язаний оцінити… Ігнорування таких висновків без появи нових доказів або нових обставин може ставити під сумнів обґрунтованість кримінального переслідування”, – підкреслив експерт із кримінального права Ігор Куликов.
За словами юриста, необхідно чітко розмежовувати податкові правовідносини та кримінальне провадження. Формально БЕБ не пов’язане висновками податкових перевірок настільки, щоб вони автоматично унеможливлювали відкриття кримінального провадження. Водночас результати документальних перевірок є доказом, який слідчі зобов’язані належним чином оцінити, пояснив він.
Адвокат звернув увагу: якщо протягом багатьох років податкова служба перевіряла авіаперевізників, досліджувала питання оподаткування міжнародного лізингу повітряних суден і не виявляла порушень, це свідчить про те, що компанії діяли відповідно до офіційної адміністративної практики застосування податкового законодавства.
Він також підкреслив, що саме по собі інше тлумачення положень міжнародних договорів чи норм Податкового кодексу не означає автоматичної наявності складу злочину в діях авіаперевізників.
“Якщо йдеться про питання кваліфікації лізингових платежів як роялті або як плати за використання транспортного засобу, то насамперед виникає податковий спір щодо правильності застосування норм права, а не очевидний факт умисного ухилення від сплати податків”, – зазначив юрист.
Правова визначеність як складова верховенства права
Окремо Ігор Куликов наголосив на принципі правової визначеності, який є важливою частиною верховенства права. Якщо законодавство роками не змінювалося, а контролюючий орган під час перевірок не висував претензій до моделі оподаткування, то зміна підходу держави “заднім числом” повинна бути належно обґрунтована.
За словами юриста, це стосується і застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Саме їх тлумачення визначає, чи можуть платежі за операційний лізинг повітряних суден вважатися роялті. Якщо ж положення конвенцій та висновки експертів свідчать про протилежне, то, на його думку, йдеться щонайменше про складний правовий спір, а не про очевидний злочин.
Доведення наявності складу злочину – головне завдання БЕБ
Крім того, Куликов наголосив, що для притягнення посадових осіб до кримінальної відповідальності недостатньо лише іншого бачення порядку оподаткування.
“Необхідно довести всі елементи складу злочину, зокрема наявність прямого умислу, усвідомлення протиправності своїх дій та бажання ухилитися від виконання податкового обов’язку. Якщо підприємства діяли відкрито, відображали всі операції у бухгалтерському та податковому обліку, проходили перевірки ДПС без зауважень і застосовували підхід, який тривалий час не заперечувався державою, то доведення такого умислу виглядатиме значно складнішим”, – зазначив юрист.
Підсумовуючи, адвокат наголосив, що відсутність претензій з боку ДПС не позбавляє БЕБ права розпочинати кримінальні провадження, однак такі висновки є вагомим доказом на користь платника податків і мають бути враховані під час оцінки законності кримінального переслідування.
“Якщо кримінальні провадження ґрунтуються виключно на новому тлумаченні тих самих норм права, які протягом багатьох років застосовувалися однаково і не змінювалися законодавцем, то виникають обґрунтовані питання щодо дотримання принципів правової визначеності, законності та неприпустимості криміналізації звичайного податкового спору”, – резюмував Куликов.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є важливою для авіакомпаній та їхніх юридичних консультантів, оскільки вона проливає світло на потенційні ризики, пов’язані з переглядом податковими органами та правоохоронними органами трактування лізингових платежів. Вона підкреслює необхідність ретельного аналізу міжнародних податкових угод та обґрунтування своєї податкової політики, особливо при взаємодії з органами, які можуть змінювати свою практику.