Анкара пропонує новий план для забезпечення безпеки експорту зерна Чорним морем, ведучи переговори з Києвом та москвою. Попри дипломатичні зусилля, остаточної згоди поки що не досягнуто.
Турецька Республіка представила новий план, що має на меті відновлення безпечного морського шляху для експорту зерна та інших сільськогосподарських товарів через Чорноморський регіон. Наразі ведуться консультації з представниками України та росії, як повідомив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, посилаючись на інформацію від Reuters.
Офіційна Анкара висловлює надію, що політична воля обох сторін дозволить відновити ефективний механізм, подібний до Чорноморської зернової ініціативи, яка діяла протягом 2022–2023 років.
Ключові аспекти пропозиції
За словами пана Фідана, турецька сторона вже розробила конкретні пропозиції для забезпечення безпеки мореплавства. Наразі тривають паралельні переговори з Києвом та москвою. Очільник МЗС Туреччини наголосив, що Анкара розглядає можливість створення системи, яка б гарантувала стабільні поставки зерна Чорним морем та мінімізувала ризики для цивільних суден.
Наразі деталі представленого Туреччиною плану тримаються в секреті. Зокрема, залишаються невідомими такі аспекти: чи передбачає план створення окремих безпечних морських коридорів, які саме українські порти можуть бути охоплені домовленостями, хто здійснюватиме контроль за дотриманням режиму безпеки, а також чи планується залучення до нового механізму Організації Об’єднаних Націй. Не уточнюється, чи стосуватиметься ініціатива виключно зерна, чи й інших видів продовольства та комерційних вантажів.
Реакція Києва та москви на ініціативу
Станом на 31 серпня жодна зі сторін, Україна чи росія, публічно не підтвердила своєї згоди щодо запропонованого Анкарою механізму. Тому наразі йдеться виключно про дипломатичну ініціативу та переговорний процес, а не про досягнуту угоду.
Передумови турецької миротворчої місії
Ініціатива Анкари виникла на тлі помітного загострення безпекової ситуації в Чорноморському регіоні, збільшення кількості атак на портову інфраструктуру та зростання загроз для торговельних суден. На початку серпня пан Фідан закликав Україну та росію до взаємного припинення ударів по цивільних суднах у Чорному морі. Тоді він зазначив, що конфлікт дедалі сильніше впливає на торговельну навігацію, а безпекова обстановка в регіоні становить загрозу не лише для учасників бойових дій, але й для третіх країн.
Туреччина, яка здійснює контроль над протоками Босфор і Дарданелли та історично відіграє ключову роль у чорноморській торгівлі, неодноразово пропонувала свої посередницькі послуги для розробки механізмів безпечного судноплавства. Анкара також має прямий економічний інтерес у збереженні стабільності торговельних шляхів, оскільки значна частина продовольчих і сировинних вантажів з Чорного моря прямує до турецьких портів або через протоки до Середземномор’я.
Українські пропозиції щодо припинення ударів по цивільних об’єктах
Раніше видання Reuters повідомляло, що Україна через посередника передала російській стороні пропозицію про взаємне припинення ударів по цивільних об’єктах у Чорному морі. Метою було зниження загроз для торговельного судноплавства та портової інфраструктури. Однак росія публічно відкинула ідею окремого чорноморського перемир’я.
Москва намагалася пов’язати припинення атак на судна, що транспортують агропродукцію, з припиненням українських ударів по російських нафтопереробних заводах, трубопроводах та інших об’єктах паливно-енергетичного комплексу.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ не погоджується з таким підходом. За його словами, питання про можливе обмеження ударів по енергетичних об’єктах на території рф може розглядатися лише на паритетних засадах, якщо росія також припинить атаки на українську енергосистему.
Тому однією з ключових проблем для можливих переговорів залишається питання, чи вдасться відокремити безпеку цивільного судноплавства та експорту зерна від загальної дискусії щодо ударів по енергетичній інфраструктурі.
Експорт України під тиском
Погіршення безпекової ситуації в Чорному морі вже суттєво вплинуло на можливості України експортувати зерно. Внаслідок російських атак на портову та логістичну інфраструктуру Україна змушена активно перенаправляти частину вантажів на альтернативні шляхи.
Серед них – дунайські порти Рені та Ізмаїл, залізничне сполучення, транзит через Молдову з подальшим транспортуванням до румунського порту Констанца. Проте ці маршрути мають обмежену пропускну спроможність і не здатні повністю замінити великі чорноморські порти. Наприкінці серпня черга суден біля Сулінського каналу, який використовується для доступу до українських дунайських портів, сягнула близько 80 одиниць.
Роботу маршруту ускладнюють перевантаження, дефіцит лоцманів, додаткові перевірки та часті повітряні тривоги. Як наслідок, зростають як терміни доставки, так і вартість логістичних операцій, що безпосередньо впливає на українських агровиробників та конкурентоспроможність вітчизняного зерна на міжнародному ринку.
Проблеми російського експорту
Збої в чорноморській логістиці також впливають на російський експорт зерна.
На тлі проблем з функціонуванням південних портів російські експортери почали активніше переорієнтовувати частину вантажів через Балтійське море та інші маршрути. Однак така логістика є дорожчою, а альтернативні порти не можуть повністю компенсувати потужності Чорного та Азовського морів, через які традиційно проходила переважна частина російського морського експорту зерна. Це створює додаткові витрати для експортерів і тисне на внутрішній аграрний ринок рф.
Ризики для глобального продовольчого ринку
Проблеми з експортом зерна з акваторії Чорного моря мають значний вплив на світовий продовольчий ринок, адже Україна та росія є одними з найбільших світових експортерів зернових. Особливо залежними від чорноморської пшениці залишаються країни Близького Сходу, Північної Африки та Азії. Тривалі перебої з постачанням можуть призвести до зростання вартості фрахту, страхування суден та самого зерна, що створює ризики подорожчання продовольства для держав, які значною мірою залежать від імпорту.
Саме тому Туреччина не вперше докладає зусиль для створення окремого механізму, спрямованого на збереження продовольчого експорту навіть за умов триваючого збройного конфлікту.
Контекст
Чорноморська зернова ініціатива була підписана у Стамбулі в липні 2022 року за посередництва Туреччини та ООН. Угода дозволила відновити експорт української аграрної продукції з портів Одеса, Чорноморськ та Південний. За час її дії з українських портів було вивезено майже 33 мільйони тонн зерна та іншої продовольчої продукції.
Для контролю за виконанням домовленостей у Стамбулі функціонував Спільний координаційний центр за участю представників України, Туреччини, ООН та росії.
У липні 2023 року росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи. москва пояснила своє рішення нібито невиконанням вимог щодо спрощення російського експорту продовольства та добрив, зокрема у сферах банківських розрахунків, страхування та морської логістики.
Після виходу рф з угоди Україна започаткувала власний тимчасовий морський коридор, завдяки якому вдалося поступово відновити значну частину морського експорту. Однак подальше наростання атак на портову інфраструктуру та торговельне судноплавство знову загострило питання безпеки чорноморських маршрутів.
Нинішня пропозиція Анкари є черговою спробою встановити узгоджений сторонами режим безпечного судноплавства.
Нагадаємо
Наприкінці серпня 2026 року ціна на пшеницю сягнула трирічного максимуму, що пов’язано з побоюваннями щодо посилення війни росії проти України.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є вкрай важливою, оскільки пропонує потенційне вирішення проблеми безпечного експорту українського зерна. Відновлення стабільних поставок може позитивно вплинути на світову продовольчу безпеку та українську економіку, стабілізувавши ціни на сільськогосподарську продукцію та зменшивши логістичні витрати для аграріїв.