Україна поновить змагання за держпосади задля отримання 50 млрд євро від ЄС. Це закладено в Ukraine Facility Plan, а проєкт закону №13478-1 має убезпечити чесний вибір кадрів.
Поступове поновлення змагань є однією зі складових Ukraine Facility Plan, реалізація якого дозволить Україні одержати фінансування від Євросоюзу в розмірі 50 млрд євро. Про це в унікальному коментарі УНН заявила очільниця комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та будівництва міст Олена Шуляк.
Поновлення змагань – вимога Ukraine Facility Plan
Зі слів Шуляк, спеціалізований комітет зараз працює над проєктом закону №13478-1 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення проведення конкурсів та удосконалення порядку надходження, проходження, припинення державної служби” для того, щоб парламент мав змогу його розглянути вже під час 15-ї сесії.
Цей проєкт закону є важливим, тому що орієнтований на поступове поновлення змагань згідно з Планом України (Ukraine Facility Plan), котрий розроблено Україною для набуття фінансування обсягом до 50 мільярдів євро від Європейського Союзу. Документ визначає чіткі терміни для відновлення змагань на посади держслужби категорій “А/Б/В” та остаточні терміни перебування на таких посадах, на котрі призначення були здійснені без змагання під час воєнного стану. Це повертає систему до прозорого відбору на основі професіоналізму
– підкреслила Олена Шуляк.
Окрім того, зі слів нардепа, проєкт закону запроваджує механізм, який дає можливість суб’єкту призначення у визначений проміжок часу залишати на посаді людей, призначених без змагання.
“Звісно, таке рішення може бути прийнято, виключно якщо особа успішно та професійно робить свої завдання і функції, а також, за умови проходження нею спецперевірки (якщо посада передбачає її проведення). Тобто держава одночасно як відновлює змагальність, так і не втрачає працездатність органів через масову “перезаміну” кадрів”, – додала Олена Шуляк.
А ще ці зміни підтягують процеси до принципів ОЕСР/SIGMA і рекомендацій Європейської комісії щодо політичної нейтральності Комісії вищого корпусу. Тобто, впроваджує кадровий і кандидатський резерви, внутрішні змагання, адаптацію, кар’єрне просування.
“Усе це – системні механізми, котрі дозволять зменшити хаотичні призначення і підвищать керованість держслужби”, – повідомила нардеп.
Документ також бере до уваги безпекову ситуацію в державі, тобто змагання будуть проводитись на територіях де немає воєнних дій. Безконкурсні призначення стануть строковими і відразу після завершення бойових дій будуть проводитись відповідні змагання на посади.
Відкриті змагання як запобіжник корупції
Нардеп впевнена, що відновлення відкритих змагань на посади в держслужбі стане запобіжником корупції. “Адже за такої умови стає менше місця для ручних призначень, влаштування “своїх людей”, політичного впливу на добір на топ-посади тощо”, – наголосила Олена Шуляк.
А ще, за її словами, документ забезпечує підвищення професіоналізму комісій через обов’язкове навчання, більш стандартизовані оцінки, анкети доброчесності для кандидатів, резерви та внутрішні змагання.
“Цей проєкт закону є індикатором Ukraine Facility, а також, як казала раніше, до законопроєкту внесена рекомендація ЄК щодо заборони включення до складу Комісії осіб, котрі обіймають політичні посади. Тому міжнародні партнери підтримують прийняття цього законопроєкту якомога швидше”, – резюмувала Олена Шуляк.
Державіаслужба як антипод запланованих змін
Як раніше повідомляв УНН, незважаючи на скасування обовʼязкових змагань на державні посади через повномасштабне вторгнення росії в Україну, законодавство не забороняє їх проведення. Щодо кожного з призначень рішення приймається індивідуально.
Наприклад, планується призначення голови Державіаслужби – регулятора в авіасфері. На цю посаду віцепрем’єр Олексій Кулеба пропонує уряду призначити Ігоря Зелінського. Це призначення хочуть протягнути в ручному режимі без змагання.
Попередній керівник Державіаслужби Олександр Більчук був звільнений восени 2025 року через рішення про передачу супроводу ремонтної документації гелікоптерів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Посадовець проігнорував наявність в Україні сертифікованих підприємств, здатних виконувати ці функції з 2014 року, після початку війни росії проти України. Його вибір припав на офшорну структуру, яка повʼязана з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, що входить до російського держконцерну “ростех”.
Ігор Зелінський тривалий час, аж до лютого 2025 року, працював заступником голови Державіаслужби, тобто був “правою рукою” Більчука.
Як розповідав УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як час системного і цілеспрямованого знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося всього два, та й ті не мають льотної придатності.
Експерти вказують, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці борти були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль росії. У цей період також були ухвалені регуляторні рішення, направлені на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що очевидно є підривом обороноздатності держави.
Окрім того, ще з 1990-х років в можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, у тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Утім вже через пів року, у грудні, він передумав, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Окрім того, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання, що є матеріальною шкодою державі.
Варто зазначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна запровадила санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Попри це Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він легалізував використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів доходу.
До того ж Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Та зараз віцепремʼєр Кулеба намагається не просто повернути Зелінського в Державіаслужбу, а призначити його на керівну посаду.
Уряду для цього призначення потрібні результати спецперевірки кандидата, яку в тому числі проводить Служба безпеки України. УНН дізнався, що спецслужба планує врахувати перелічені вище факти та оцінити шкоду для держави від ймовірного призначення Зелінського на посаду.
Чи можливо змінити ситуацію вже зараз?
Очевидно, лобіюючи ручне призначення Зелінського на посаду голови Державіаслужби, віцепремʼєр Кулеба розуміє, що цей кандидат не зміг би пройти відкритий і прозорий відбір, адже до його кандидатури є дуже багато запитань. Проте вкотре хочемо наголосити, що законодавство дозволяє обирати посадовців на відкритих змаганнях, і з безпекової точки зору, а точніше відсутності бойових дій в столиці, перешкод для цього немає.
Уряд вже сьогодні може ухвалити рішення про відкритий конкурс і обрати гідного претендента на посаду голови Державіаслужби.
Адже очевидно, що очільники регуляторів вже зараз повинні обиратися на відкритих змаганнях, аби уникнути ручного призначення тих, хто своїми діями планомірно шкодив інтересам держави та може бути причетний до пособництва ворогу. До того ж проведення відкритого конкурсу на посаду голови Державіаслужби стане чітким сигналом для міжнародних партнерів, що Україна готова вже зараз виконувати Ukraine Facility Plan. І поки парламент зайнятий формальним поверненням такого обовʼязку, уряд діє вже зараз.