Українська гривня після новорічних свят опинилася під тиском, але її знецінення вкладається в контрольовану логіку валютної політики. Експерт Олег Пендзин пояснює, що в Україні відсутній типовий валютний ринок, оскільки НБУ є основним продавцем валюти.
Українська гривня після новорічного періоду знову опинилася під впливом тиску, а коливання курсу швидко стали предметом для широких побоювань і критичних передбачень. Втім, зараз падіння вартості національної валюти скоріше вписується в контрольовану логіку курсової політики, аніж свідчить про різку зміну правил гри.
Про це в коментарі УНН повідомив директор Економічного дискусійного клубу, фахівець Олег Пендзин, пояснивши, чому в Україні фактично відсутній звичайний валютний ринок, що лежить в основі січневого “гривневого сценарію” та які ризики можуть похитнути державну валюту в другій половині 2026 року.
Що сталося з гривнею в другій половині січня
Незважаючи на відносно спокійний попит з боку населення та підприємств, котирування швидко пішли вгору: долар за короткий час перетнув позначку 43 грн, а євро без особливого опору закріпився вище 50 грн.
Такий рух виглядає скоріше наслідком загальної зміни курсових очікувань та корекції після свят, ніж як відгук на якийсь один “вибуховий” фактор. Після канікул ринок зазвичай повертається до звичайних обсягів розрахунків, імпортери активізують закупівлі, а банки переоцінюють позиції, і цього іноді достатньо, щоб курс змінився навіть без значного збільшення попиту.
У підсумку декілька торгових днів перетворилися на відчутний стрибок: долар вийшов у діапазон вище 43 грн, а європейська валюта пройшла психологічну позначку 50 грн, посилюючи відчуття, що ринок переключився на слабшу гривню.
“Валютного ринку немає”: що має на увазі експерт
Головна теза співрозмовника УНН звучить різко:
“В Україні валютного ринку не існує”.
Мова йде не про те, що відсутні операції з валютою, а про те, що спосіб формування курсу — не ринковий у традиційному розумінні.
На організованому валютному ринку попит та пропозиція формуються через конкуренцію багатьох продавців валюти (в першу чергу експортерів) та покупців (імпортерів), а Центробанк лише згладжує надмірні коливання інтервенціями. Натомість в українських реаліях, Національний банк відіграє роль єдиного основного продавця валюти на міжбанку
– пояснює Пендзин.
Звідси експерт робить висновок: значна частина курсової динаміки — це похідна від стратегії регулятора, а не наслідок непередбачуваних ринкових змін. Це важливо враховувати, щоб розуміти: якщо регулятор контролює більшу частину пропозиції, то курс стає не стільки індикатором “фінансової паніки”, скільки засобом макроекономічного регулювання.
Логіка державного кошторису та сезонність: чому гривня знецінюється взимку
Олег Пендзин пов’язує зимові коливання курсу з бюджетним циклом. На його думку, грудень та січень традиційно є періодами, коли:
- у грудні відбуваються значні бюджетні виплати, закриття актів виконаних робіт та розрахунки за тендерними контрактами;
- у січні надходження (зокрема податкові) часто нижчі через “святковий фактор”, водночас соціальні та інші обов’язкові платежі нікуди не зникають.
У такій ситуації Міністерству фінансів вигідніший слабший курс: за умовний долар міжнародної допомоги чи інших валютних надходжень бюджет отримує більше гривні, що полегшує фінансування витрат.
Регулятор, за логікою співрозмовника УНН, може “відпускати” курс взимку, а згодом, ближче до лютого, повертатися до зміцнення гривні.
Як приклад експерт наводить січень 2025 року: тоді, за його словами, гривня слабшала, а потім зміцнювалася. Нинішню ситуацію він пропонує аналізувати у контексті подібної логіки.
Чи є в Україні ознаки кардинальної зміни курсової політики
Директор Економічного дискусійного клубу чітко висловлює свою думку: підстав для кардинальної зміни курсової політики зараз немає. Аргумент експерта простий: головний запобіжник 2025 року зберігається і в 2026-му.
“Мається на увазі міжнародне макрофінансове забезпечення”, — уточнює Пендзин.
Він також акцентує увагу на закладених у держбюджеті орієнтирах середньорічного курсу (на 2025 рік і на 2026-й), але підкреслює: фактична динаміка може відхилятися, а середньорічний показник не означає, що курс увесь рік триматиметься на одному рівні.
Висновок тут скоріше технічний: сама наявність макрофінансової підтримки зменшує потребу в різких девальваційних сценаріях у короткостроковій перспективі.
Що може бути з курсом у першому півріччі: базовий сценарій від експерта
Оцінка Олега Пендзина для найближчих місяців зводиться до обережного очікування стабілізації та можливого невеликого зміцнення гривні у лютому.
Він підкреслює:
“Прогноз у таких умовах не може бути точним, адже навіть за високої ролі регулятора курс залежить від багатьох змінних. Проте базова логіка така:
зимове знецінення може бути частиною контрольованого сценарію.
У лютому можливий відкат і часткове зміцнення, якщо не виникнуть додаткові “шоки попиту”, — зауважує експерт.
Інфляція як головний мотив: чому НБУ “тримає” гривню
Експерт-економіст наголошує: Національний банк відповідає за інфляцію, а курс є одним із інструментів її стримування. Чим міцніша гривня, тим дешевший імпорт, а отже, нижчий інфляційний тиск через імпортні ціни. Для економіки, залежної від імпорту (паливо, техніка, частина продовольства та сировини), це надзвичайно важливо.
Звідси випливає практичний висновок: навіть якщо комусь здається, що сильна гривня заважає експорту, в умовах війни та високих ризиків пріоритет інфляційної стабільності може превалювати.
Урожай, війна і поведінка населення: що впливатиме на гривню в другому півріччі 2026
Найбільша невизначеність, за оцінкою Пендзина, починається після першого півріччя. Він прямо пов’язує курсові ризики з двома групами факторів.
Врожай і продовольчий баланс.
Якщо врожай буде добрим, з’являється більше можливостей для більш м’якої курсової політики: внутрішні ціни на основні продукти можуть бути стабільнішими, а інфляційний ефект від дорожчого імпорту частково нівелюється.
“Якщо ж врожай гірший, регулятор, за цією логікою, буде змушений жорсткіше тримати гривню, щоб не розкручувати інфляцію”, — пояснює логіку речей економіст.
Безпекова ситуація і психологія попиту.
Тут Олег Пендзин пропонує зосередитися на типовій реакції на загострення на фронті: населення активніше купує валюту через страх, можливу міграцію та падіння довіри до національної валюти.
“Зростання попиту саме по собі створює девальваційний тиск, а можливості НБУ залити ринок валютою не безмежні”— говорить Пендзин.
У цій же площині експерт згадав і зовнішньополітичні ризики та “перемикання уваги” партнерів на інші кризи (наприклад, “питання Гренландії”), яке теоретично може впливати на темпи та обсяги підтримки, а отже, і на курсові очікування.
Резерви НБУ як “подушка безпеки”, або Чому панікувати зарано
Щоб зменшити градус емоцій, який виникає під час дискусій про фінансове майбутнє гривні, директор Економічного дискусійного клубу апелює до обсягу міжнародних резервів НБУ, назвавши цифри на рівні 57 млрд доларів.
На його думку, це велика сума, яка дає регулятору можливості для курсового маневру та згладжування піків попиту. Водночас він визнає: резерви можна витрачати швидко, якщо одночасно зростає попит і падає зовнішнє фінансування. Але в поточних умовах саме наявність значної “подушки безпеки” зменшує ризик неконтрольованого сценарію.
Таким чином, нинішні рухи курсу не обов’язково початок обвалу. Вони можуть бути елементом контрольованої політики національного фінансового регулятора в межах бюджетного та інфляційного контурів.
Крім того, у короткому періоді (перші місяці 2026 року) ключовим чинником залишається стратегія регулятора та ритм зовнішнього фінансування, а не закони “чистого валютного ринку”. А найбільші ризики зміщуються у друге півріччя, де курс сильніше залежатиме від врожаю, безпеки та поведінкових факторів попиту населення.
Нагадаємо
Раніше фінтехекспертка, співзасновниця Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка, спрогнозувала, що курс долара протягом 2026 року перебуватиме в коридорі 44–46 гривень за долар, з можливими короткостроковими стрибками у періоди пікового попиту на валюту. За умови збереження воєнних ризиків та високих бюджетних витрат, долар може наблизитися до рівня 47–48 гривень до кінця року.
Що стосується євро, то, за прогнозами Олени Сосєдки, його динаміка буде більш волатильною через вплив глобального ринку. У базовому сценарії курс євро цього року коливатиметься в межах 49–52 гривні.